Інтеграція елементів йоги у фізичне виховання студентів закладів вищої освіти

Анотація

Актуальність. У статті представлено результати педагогічного дослідження, спрямованого на обґрунтування доцільності впровадження елементів йоги у зміст навчальних занять із фізичного виховання студентів закладів вищої освіти та визначення їхнього потенціалу щодо підвищення регулярності відвідування занять, задоволеності студентів організацією освітнього процесу й подальшого залучення до секційної рухової активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації змісту фізичного виховання студентської молоді, пошуку доступних та привабливих форм рухової активності, які відповідають сучасним потребам студентів, а також створення умов для формування стійкої потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Метою дослідження було визначення ефективності інтеграції елементів йоги у навчальні заняття з фізичного виховання студентів та оцінювання її взаємозв’язку з відвідуваністю занять, рівнем задоволеності студентів і їхнім подальшим залученням до секційної діяльності. Дослідження проводилося на базі Національного університету харчових технологій. У педагогічному експерименті взяли участь чотири академічні групи студентів. Експериментальну групу становили дві академічні групи загальною чисельністю 40 студентів (17 та 23 особи), у навчальні заняття яких систематично включалися елементи йоги. Контрольну групу становили дві академічні групи, заняття в яких проводилися відповідно до традиційного змісту фізичного виховання. Матеріал та методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися методи аналізу науково-методичної літератури, педагогічного спостереження, педагогічного експерименту, анкетування та порівняльного аналізу отриманих показників. Основними критеріями оцінювання були регулярність відвідування навчальних занять, рівень задоволеності студентів їх змістом і формою організації, а також добровільне залучення до секційних занять з йоги після завершення навчального періоду.

Результати дослідження. Встановлено, що середня відвідуваність занять у другому семестрі в експериментальній групі становила 88,3 %, тоді як у контрольній – 69,0 %. Різниця між показниками становила 19,3 відсоткового пункту на користь експериментальної групи. За результатами підсумкового анкетування високий рівень задоволеності змістом та формою організації занять продемонстрували 86 % студентів експериментальної групи та 47 % студентів контрольної групи, що відповідає різниці у 39 відсоткових пунктів. Важливим результатом стало також добровільне залучення частини студентів експериментальної групи до секційних занять з йоги після завершення навчального семестру. У контрольній групі така тенденція була виражена меншою мірою.

Висновки. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні взаємозв’язку між систематичним використанням елементів йоги у змісті обов’язкових занять із фізичного виховання та показниками регулярності відвідування, задоволеності студентів і їхнього подальшого залучення до секційної рухової активності. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу викладачами фізичного виховання закладів вищої освіти для урізноманітнення змісту навчальних занять, підвищення їх привабливості для студентської молоді та створення умов для переходу від обов’язкової до добровільної систематичної фізкультурно-оздоровчої діяльності. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення впливу систематичних занять йогою на фізичну підготовленість, психоемоційний стан, якість сну та мотивацію студентів до регулярної рухової активності.