Опубліковано
2025-03-15
Ключові слова
- методика Є. А. Пирогової, фізична підготовленість, біоімпедансометрія, показники, педагогічні спеціальності, рухова активність, фізична активність
Анотація
Актуальність. Здоров’я студентів педагогічних спеціальностей потребує особливої уваги з боку науковців. За останнє десятиліття його рівень значно знизився. На фізичний стан молоді впливають такі чинники, як пандемія, дистанційне навчання, великий обсяг інформації для самостійного опрацювання та соціальні аспекти. Фізичний стан – це комплексний показник, що охоплює рівень рухової та фізичної активності, а також фізичну й функціональну підготовленість. Під час навчання у закладах фахової освіти студенти зазнають значного розумового навантаження та активно займаються самоосвітою. Відповідно до вимог Стандарту фахової передвищої освіти, понад 25 % навчального матеріалу вони опановують самостійно, що, у свою чергу, спричиняє зростання рівня гіподинамії серед молоді, особливо на першому та другому курсах. Мета дослідження – визначити та обгрунтувати показники фізичного стану студентів педагогічного коледжу. Матеріал та методи дослідження. Педагогічне спостереження, метод біоімпедансометрії, методика оцінки фізичного стану за Є.А. Пироговою, педагогічне тестування. Результати дослідження. Узагальнення показників дослідження за методикою Є. А. Пирогової показало, що у 47,3 % студентів визначено «середній» рівень фізичного стану, а 38,9 % – рівень «вище середнього». Біоімпедансометрія показала наступні результати: силовий компонент – показники «нижче норми»; м’язовий компонент – показники відповідають величинам «норми»; жировий компонент – у межах «середніх» значень; основний обмін – у межах «норми»; індекс маси тіла – у межах «норми». Отримані показники біоімпендансу доводять, що фізичний розвиток майбутніх педагогів деяких спеціальностей потребує корекційних впливів. За результатами педагогічного тестування фізичної підготовленості зафіксовано низький рівень, що корелює з деякими показниками фізичного стану досліджуваних груп. Індикатором ефективності фізичного виховання можна вважати фізичний стан здобувача освіти. Оптимізація фізичного стану студентської молоді повинна бути покладена на фізичну підготовку. Висновки. Фізичне виховання педагогічних закладів не спрямоване на формування фізичної культури особистості, а спрямоване на формування високого рівня гуманітарних здібностей. Здобувач освіти не володіє основами здорового способу життя, до того ж, він не готовий до фізичних навантажень на заняттях з фізичного виховання, у тому числі до позаурочних самостійних тренувальних занять.
Посилання
- Бишевець, Н., & Гончарова, Н. (2020). Фізична активність студенток закладів вищої освіти. IV Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Фізична активність і якість життя людини», 9.
- Вовченко, І. І., Чорна, М. Є., Козієва, М. В., & Ледньова, О. О. (2022). Фізичний стан здобувачів вищої освіти. Житомир. https://eprints.zu.edu.ua/34779/1/17-21.pdf
- Дикий, О. (2015). Стан фізичної підготовленості учнів старшого шкільного віку. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, (4), 79–82.
- Калмикова, Ю. С. (2024). Дослідження кардіо-респіраторної системи, рівня фізичного здоров’я та фізичної підготовленості осіб молодого віку з метаболічним синдромом і хронічними болями опорно-рухового апарату. OLYMPICUS, (3), 54–63.
- Мелега, К. П., & Дуб, М. М. (2016). Висока фізична активність як важлива складова підвищення адаптаційних резервів організму студентів вузу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, (3К (71)), 206–209.
- Мицкан, Б. М., & Поташнюк, І. В. (2011). Фізичний стан учнів старших класів гімназії. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, (5), 63–67.
- Оверко, Р. В. (2024). Фізична культура як складова загальної культури суспільства та особистості. У Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 112–114). Харків.
- 8. Павленко, І. О. (2016). Фізичний стан як показник здоров’я студентів вищих навчальних закладів. У Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення (с. 135–139). Харків.
- Павлова, Ю., Тулайдан, В., Приступа, Є., & Виноградський, Б. (2011). Порівняльна статистична модель фізичної підготовленості студентів різних спеціальностей. Теорія і методика фізичного виховання, (3), 7–15.
- Пантік, В. В., Ващук, Л. М., & Іщук, О. А. (2022). Рівень фізичного стану студентів факультету фізичної культури та його вплив на адаптаційні можливості організму. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, (3К (147)), 316–320.
- Пензай, С. А. (2013). Фізичний стан чоловіків ІІ зрілого віку – викладачів вищих навчальних закладів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, (2), 52–55. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.639259
- Пирогова, П. Г. (2021). Вплив уроків фізичної культури різної спрямованості на фізичний стан учнів старших класів (Кваліфікаційна робота магістра, ЗНУ). Запоріжжя: ЗНУ.
- Реут, Є. О., Крючков, С. І., Яворська, Н. П., & Мартинюк, О. В. (2022). Фізична культура як соціокультурний феномен і чинник розвитку особистості: ціннісний аспект. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реакції та перспективи, (88), 173–176.
- Романчук, О. П., & Долгієр, Є. В. (2016). Фізичний стан жінок середнього віку з урахуванням стажу занять аеробної спрямованості. Слобожанський науково-спортивний вісник, (2), 101–106. http://nbuv.gov.ua/UJRN/snsv_2016_2_20
- Чередніченко, А. В., & Руденко, І. Д. (2019). Фізичний стан студентської молоді. У Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення (с. 2018–224). Харків.
- Щур, Л. (2013). Оцінювання фізичного стану студентів вищих навчальних закладів мистецьких спеціальностей. Молода спортивна наука України, (Т. 2), 263–267.