THE EFFECT OF SWIMMING ACTIVITIES WITH ELEMENTS OF AQUAFITNESS ON THE FUNCTIONAL FITNESS OF CHILDREN 11-15 YEARS OLD WITH THE CONSEQUENCES OF BRONCHO-PULMONARY DISEASES
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-459-468Keywords:
rehabilitation, swimming, aquafitness, bronchopulmonary diseasesAbstract
Taking into account the rapid increase on a global scale of viral diseases that cause complications of the respiratory system in patients, the increase in the number of such patients and, as a result, the overloading of medical institutions that provide full rehabilitation, there is a need to develop alternative rehabilitation programs for people with the consequences of bronchopulmonary diseases , which would contribute to the acceleration of adaptation and the return of all body systems to the physiological norm.
References
Агарвал Д., Човатія Р. та Рана М. (2020). Незворушність під час COVID: минуле покращує сьогодення. Журнал клінічної анестезії, 67, 110022.
Бахенський, П., Бунц, В., Марко, Д., і Малатова, Р. (2020). Динаміка параметрів вентиляції при різних інтенсивностях навантаження та можливості впливу на неї за допомогою дихальної гімнастики. Журнал спортивної медицини та фізичної підготовки, 60 (8), 1101–1109.
Бахенський, П., Малатова, Р., і Бунц, В. (2019). Змінені параметри динамічної вентиляції в результаті виконання програми дихальних вправ. Журнал спортивної медицини та фізичної підготовки, 59 (8), 1369–1375
Фурман Ю.М., Головкіна В.В., Сальникова С.В., Сулима А.С., Брезденюк О.Ю., Корольчук А.П., Нестерова С.Ю (2018). Вплив плавання з використанням елементів аквафітнесу та інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість хлопців 11-12 років. Педагогіка, психологія, медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 22(4), 184–188. doi:10.15561/18189172.2018.0403 http://www.sportpedagogy.org.ua/index.php/PPS/issue/archive
Головкіна Вікторія, Сальнукова Світлана (2018). Порівняльна характеристика функціональної спроможності плавців 11–12 років у зв’язку зі статтю та можливості її вдосконалення. Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie Kultura Fizyczn, 1(XVII), 79-85
Кашуба, В., Андрєєва, О., Гакман, А., Григус, І., Смоленська, О., Островська, М., Напірала, М., Хагнер-Деренговська, М., Мушкета, Р. та Жуков, В. (2021). Вплив занять аквафітнесом на фізичний стан жінок раннього дорослого віку. Теорія та методика фізичного виховання, 21(2), 152–157. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.2.08
Langiewicz, C. T. (2020). Вплив гіперокислювального дихання на фізичну витривалість. Доступно онлайн: http://jass.neuro.wisc.edu/2019/01/303_13.pdf (дата звернення 20.06.2022)
Моралес-Паломо, Ф., Рамірес-Хіменес, М., Фернандо, О. Дж. та інші (2019). Ефективність програм аеробних вправ для зміцнення здоров'я при метаболічному синдромі. Медицина та наука у спорті та фізичних вправах, 51(9), 1876-1883.
Нільссон, А.; Бьорнсон, Е.; Флокхарт, М.; Ларсен, Ф.; Нільсен, Дж. (2019). Комплекс I обходиться під час високоінтенсивних вправ. Нац. Комун, 10, 1–11.
. Персакі Д., Апостолідіс Н. та Султанакіс Х. (2016). Аквапілатес проти наземного пілатесу: результати фізичної підготовки. Журнал фізичного виховання та спорту, 16 (2), 573-578. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.02090
Пурдом, Т.; Кравіц, Л.; Докладний, К.; Mermier, C. (2018). Розуміння факторів, що впливають на максимальне окислення жиру. J. Int. Соц. Sports Nutr, 15, 1–10.
Рижкова, Е., Лабудова, Й., Грзнар, Л., Шміда, М. (2018). Вплив аквафітнесу з високоінтенсивними інтервальними тренуваннями на фізичну форму. Журнал фізичного виховання та спорту, 18 (1), 373-381. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s151
Сальникова С., Грузевич І., Богуславська В., Наконечний І., Киселиця О., Пітін М. (2017). Поєднане застосування аквафітнесу та техніки ендогенно-гіпоксичного дихання для покращення фізичного стану жінок 30-49 років. Журнал фізичного виховання та спорту, 17 (4), 2544–2552. doi:10.7752/jpes.2017.04288
Уорд С. (2019). Фізіологія фізичного навантаження: гіперпное під час фізичного навантаження. Curr. Опін. Physiol, 10, 166–172.
Всесвітня організація охорони здоров'я (2020). Рекомендації щодо фізичної активності та сидячого способу життя. Женева: Всесвітня організація охорони здоров'я. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/336656/9789240015128-eng.pdf
