ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ТІЛОБУДОВИ

Анотація

Актуальність теми дослідження. У контексті розгляду специфіки занять оздоровчим фітнесом із жінками зрілого віку, теоретики та практики царини фізичного виховання виявляють одностайність у визнанні першорядними в цьому ключі заходів із мотивування до фізкультурно-оздоровчої діяльності, а також моніторингу фізичної підготовленості тих, хто займається, для їхньої стратифікації за рівнем фізичного стану в межах програмування фізкультурно-оздоровчих занять Мета статті полягає у визначенні особливостей фізичної підготовленості жінок першого періоду зрілого віку з різними типами тілобудови. Методи: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. Встановлено, що в цілому жінки 23-26 років були здатні утримувати плечовий пояс від 38 до 60 секунд при виконанні першого тесту. Середнє значення у загальній вибірці жінок складало 48,2 секунди зі стандартним відхиленням 7,75 секунди (V=16,1 %). У другому тесті на утримання ніг середній час склав 72 секунди зі стандартним відхиленням 9 секунд (V=16,1 %). Мінімально можливий час утримання становив 58 секунд, а максимальний – 84 секунд. Під час виконання третього тесту в середньому жінки могли підняти й утримувати тулуб на 45 градусів від підлоги протягом 52 секунд (S=6,55; V=12,6 %). Мінімальний результат склав 40 секунд, а максимальний – 59 секунд. Четвертий тест (на підйом і утримання тулуба, потягуючись руками вперед) виконувався жінками неоднаково у часовому діапазоні від 31 до 66 секунд. Середнє значення було 49,1 секунди зі стандартним відхиленням 13,34 секунди (V= 27,2 %). У п’ятому тесті, на гнучкість хребта, жінки першого періоду зрілого віку в середньому досягали висоти 26,3 см зі стандартним відхиленням 3,54 см (V=13,5 %). У цілому ж про гнучкість їхнього хребта та здатність до різноманітних рухів свідчать мінімальна висота у вибірці 20 см і максимальна – 30 см. Тест на максимальний нахил вперед (VІ) показав середнє значення 9,1 см зі стандартним відхиленням 0,89 см (V=9,8 %). У останньому тесті, на згинання і розгинання рук в упорі лежачи, жінки в середньому були спроможні здійснити вправу 8,5 рази зі стандартним відхиленням 2,43 рази (V=28,6 %). Мінімальна кількість разів становила 5, а максимальна – 13. Висновки. Порівняння груп жінок із різними типами тілобудови показало, що жінки з нормостенічним типом тілобудови проявили найвищі результати в більшості тестів. Жінки з астенічним типом тілобудови показали середні результати за більшістю тестів. Нарешті, жінки з пікнічним типом тілобудови продемонстрували найнижчі результати за більшістю тестів.