ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПЕРЕКЛАДАЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2786-9083-2025-5-64-73Ключові слова:
штучний інтелект у перекладі; перекладацька діяльність; інформаційні технології; машинний переклад; автоматизовані системи перекладуАнотація
Розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій спричинив виникнення якісно нових умов функціонування системи вищої освіти. Це зумовило необхідність вивчення особливостей впливу процесу інформатизації на трансформацію формальних та змістових аспектів навчального процесу. Передбачається, що випускники закладів вищої освіти повинні оволодіти сучасними інформаційними технологіями для успішної професійної діяльності в цифровому суспільстві. Сучасний світ інформаційних технологій впливає на всі сфери людської діяльності, зокрема на перекладацьку діяльність. Розвиток цифрових технологій, машинного та автоматизованого перекладу суттєво змінює професійну діяльність перекладачів, дозволяючи підвищити швидкість, ефективність і якість їхньої роботи. У світі цифрових технологій, де глобалізація та технологічний прогрес є неодмінною частиною професійного життя, роль перекладача стає надзвичайно затребуваною, особливо у науковій сфері. У статті розглядаються основні інформаційно-комунікаційні технології, що використовуються у практиці перекладу, їхні переваги та обмеження. Аналізуються сучасні наукові дослідження та публікації, окреслюються перспективи, завдання та напрями подальших досліджень. Представлено опис, рекомендації та приклади застосування програм у різних галузях перекладу, а також технології хмарних сховищ та онлайн-інструментів. Інформація, представлена в статті ознайомить здобувачів вищої освіти з основними тенденціями та компетентностями, що необхідні для успішної перекладацької діяльності. Вимоги до машинного перекладу відрізняються від вимог до перекладу, зробленого людиною. Переклад, виконаний за допомогою комп’ютера, не може бути ідеальним, проте він дозволяє зрозуміти основний зміст тексту. Після машинної обробки текст повинен бути відредагований професійним перекладачем. Отже, сучасний науково-технічний прогрес і цілі освіти вимагають нових підходів до підготовки фахівців в галузі перекладу в результаті зростання обсягу нової інформації, складності завдань, що потребують творчого підходу, а також різноманітності форм і методів роботи. Спеціальна підготовка висококваліфікованих перекладачів у закладах вищої освіти є нагальною потребою.
Посилання
Березніков, А. (2018). Види хмарних сервісів: який обрати та огляд хмарних провайдерів. Отримано з https://www.de-novo.biz/blog/vidi-hmarnih-servisiv-yakij-obrati-ta-oglyad-hmarnih-provajd-8
Бурчардт, А., & Ломмель, А. (2022). Machine translation quality estimation. Heidelberg: Springer.
Григоренко, Г. (2023). Використання та аналітика штучного інтелекту у перекладацькій діяльності. Актуальні питання гуманітарних наук, 67(1), 219–224.
Карабан, В. І. (2021). Теорія і практика перекладу. Київ: Логос.
Кириленко, В., Кириленко, Н., Крижановський, А., & Медведєв, Р. (2023). Використання інформаційно-комунікаційних технологій у перекладацькій діяльності: навчально-методичний посібник. Вінниця: Друкарня «Твори».
Козубовська, Г. О. (2020). Автоматизація процесу перекладу: сучасні підходи та перспективи. Харків: Основа.
Литвин, І. М. (2020). Актуальні питання аудіовізуального перекладу: проблема типології. Вісник гуманітарного наукового товариства, 20, 228–232.
Литвинова, С. Г. (2013). Хмарні технології в управлінні дошкільними навчальними закладами. Інформаційно-комп’ютерні технології в економіці, освіті і соціальній сфері, 8, 99–101.
Свідер, І. А. (2021). Інформаційні технології у філології та перекладі: навчально-методичний посібник для філологічних спеціальностей. Кам’янець-Подільський: Друкарня «Рута».
Яненко, Л. П. (2005). Комп’ютерні технології формування іншомовної комунікативної компетенції. У Міжнародний форум «Мовна освіта: шлях до євроінтеграції»: Тези доповідей (с. 259–261). Київ: Ленвіт.
Allen, J. (2021). The impact of AI on professional translation. New York: Routledge.
Hutchins, J. (2019). Machine translation: Past, present, future. Chichester: Ellis Horwood.
Losyeva, N. M., Kyrylenko, N. M., & Kyrylenko, V. V. (2021). Information competence as a basis for students’ self-realization: practical experience. Information Technologies and Learning Tools, 4(84), 65–79. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/3496
