Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство)

Філологія (мовознавство)

№ 41 (2025)
Мова сучасних медіа

Лінгвістичний аналіз висвітлення штучного інтелекту в новинах

https://doi.org/10.31652/
PDF
  • Марія Чадюк
Марія Чадюк
доктор філософії зі спеціальності «Філологія», старший викладач кафедри української мови

Опубліковано 2025-12-24

Ключові слова

  • медіа, новини, заголовки, штучний інтелект, критичний дискурс-аналіз, дискурсивна легітимація
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Чадюк, М. (2025). Лінгвістичний аналіз висвітлення штучного інтелекту в новинах. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 41, 122-135. https://doi.org/10.31652/
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

Анотація

У статті наголошено на важливості дослідження висвітлення штучного інтелекту (ШІ) в новинах, оскільки репрезентація в медіа впливає на його сприйняття населенням і регуляцію на законодавчому рівні; окреслено основні тенденції й наративи репрезентації ШІ в закордонних медіа; з’ясовано, що ця тема недостатньо розроблена в лінгвістиці. Щоб визначити, як часто та як саме в заголовках українських медіа (ТСН, Українська правда, УНІАН) у серпні 2024 – липні 2025 легітимують і делегітимують ШІ, застосовано критичний дискурс-аналіз Т. ван Левена. Аналіз дав змогу встановити, що 92 заголовки містять дискурсивні стратегії легітимації, 122 заголовки – стратегії делегітимації ШІ. З’ясовано, які дискурсивні тактики найчастіше використовують для легітимації, а якими послуговуються для делегітимації ШІ в новинах. Також визначено тенденції медіа репрезентувати ШІ як суб’єкта дії, особливо щодо вчинків, що мають негативні наслідки, та персоніфікувати ШІ, застосовуючи для цього лексику, яку зазвичай використовують щодо істот.

PDF

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Bennett, S. (2022). Mythopoetic Legitimation and the Recontextualisation of Europe's Foundational Myth. Journal of Language and Politics, vol. 21, issue 2, pp. 370–389. https://doi.org/10.1075/jlp.21070.ben (in English).
  2. Björkvall, A., Nyström Höög, C. (2019). Legitimation of value practices, value texts, and core values at public authorities. Discourse & Communication, vol. 13, issue 4, pp. 398–414. https://doi.org/10.1177/1750481319842457 (in English).
  3. Brennen, J. S., Howard, P. N., Nielsen, R. (2018). An industry-led debate: how UK media cover artificial intelligence. Oxford: Reuters Institute for the Study of Journalism. DOI: 10.60625/risj-v219-d676 (in English).
  4. Bunz, M., Braghieri, M. (2022). The AI doctor will see you now: assessing the framing of AI in news coverage. AI & Society, vol. 37, pp. 9–22. https://doi.org/10.1007/s00146-021-01145-9 (in English).
  5. Cap, P. (2008). Towards the proximization model of the analysis of legitimization in political discourse. Journal of Pragmatics, vol. 40, issue 1, pp. 17–41. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2007.10.002 (in English).
  6. Cave, S., Craig, C., Dihal, K., Dillon, S., Montgomery, J., Singler, B., Taylor, L. (2018). Portrayals and perceptions of AI and why they matter. London: The Royal Society. https://doi.org/10.17863/CAM.34502 (in English).
  7. Cave, S., Coughlan, K., Dihal, K. (2019). «Scary Robots»: Examining Public Responses to AI. Proceedings of the 2019 AAAI/ACM Conference on AI, Ethics, and Society, pp. 331–337. https://doi.org/10.1145/3306618.3314232 (in English).
  8. Cave, S., Dihal, K. (2019). Hopes and Fears for Intelligent Machines in Fiction and Reality. Nature Machine Intelligence, issue 1, pp. 74–78. https://doi.org/10.1038/s42256-019-0020-9 (in English).
  9. Chadiuk, M. O. (2023). Discursive strategies of legitimation and delegitimation in news texts. (PhD thesis). Kyiv, 286 p. (in Ukrainian).
  10. Cheremnykh, I. (2024). Artificial intelligence in the media industry and media education. Main challenges and competitive advantages. Communications and communicative technologies, no. 24, pp. 123–132. DOI: 10.15421/292413 (in Ukrainian).
  11. Chuan, C., Tsai, W. S., Cho, S. (2019). Framing Artificial Intelligence in American Newspapers. Proceedings of the 2019 AAAI/ACM Conference on AI, Ethics, and Society, pp. 339–344. https://doi.org/10.1145/3306618.3314285 (in English).
  12. Fast, E., Horvitz, E. (2017). Long-Term Trends in the Public Perception of Artificial Intelligence. Proceedings of the AAAI Conference on Artificial Intelligence, vol. 31, no. 1., pp. 963–969. https://doi.org/10.1609/aaai.v31i1.10635 (in English).
  13. Fedoriv, Y., Pirozhenko, I., Shuhai, A. (2023). Linguistic Analysis of Human- and AI-Created Content in Academic Discourse. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Philology, vol. 10, pp. 47–67. https://doi.org/10.15330/jpnuphil.10.47-67 (in English).
  14. Fleisig, E., Smith, G., Bossi, M., Rustagi, I., Yin, X., Klein, D. (2024). Linguistic Bias in ChatGPT: Language Models Reinforce Dialect Discrimination. Proceedings of the 2024 Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing, pp. 13541–13564. DOI:10.18653/v1/2024.emnlp-main.750 (in English).
  15. González-Arias, C., López-García, X. (2024). Rethinking the Relation between Media and Their Audience: The Discursive Construction of the Risk of Artificial Intelligence in the Press of Belgium, France, Portugal, and Spain. Journalism and Media, vol. 5, issue 3, pp. 1023–1037. https://doi.org/10.3390/journalmedia5030065 (in English).
  16. Hansson, S., Page, R. (2022). Corpus-assisted analysis of legitimation strategies in government social media communication. Discourse & Communication, vol. 16, issue 5, pp. 551–571. https://doi.org/10.1177/17504813221099202 (in English).
  17. Hart, C. (2011). Legitimizing assertions and the logico-rhetorical module: Evidence and epistemic vigilance in media discourse on immigration. Discourse Studies, vol. 13, no. 6, pp. 751–769. https://doi.org/10.1177/1461445611421360 (in English).
  18. Inwood, O., Zappavigna, M. (2024). The legitimation of screenshots as visual evidence in social media: YouTube videos spreading misinformation and disinformation. Visual Communication. URL: https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/14703572241255664. https://doi.org/10.1177/14703572241255664 (in English).
  19. Kuznetsova, O. (2024). Features of Russian disinformation created by AI on the Internet media, social networks. Bulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism, no. 1(7), pp. 79–89. https://doi.org/10.23939/sjs2024.01.079 (in Ukrainian).
  20. Lammar, D., Horst, M., Müller, R. (2025). AI in the German Media: Narratives of AI-in-Particular and AI-in-General in German Media Reporting About Artificial Intelligence. Digital Journalism, pp. 1–19. https://doi.org/10.1080/21670811.2025.2493759 (in English).
  21. Lehominova, S., Tyshchenko, V., Nedodai, M., Diachuk, O., Kapeliushna, T. (2024). Artificial intelligence and social networks: approaches to detecting fake information. Telecommunication and information technologies, no. 4 (85), pp. 83–89. DOI: 10.31673/2412-4338.2024.044748 (in Ukrainian).
  22. Mackay, R. R. (2015). Multimodal legitimation: Selling Scottish independence. Discourse & Society, vol. 26, no. 3, pp. 323–348. https://doi.org/10.1177/0957926514564737 (in English).
  23. Marketing Media Review. (2024). What Ukrainian media wrote about artificial intelligence in 2023: research. Available at: https://mmr.ua/shho-pysaly-pro-shtuchnyj-intelekt-ukrayinski-media-v-2023-roczi-doslidzhennya (in Ukrainian).
  24. Mashkova, Ya., Romaniuk, O. (2025). The Institute of Mass Information analysts record a slight decrease in online media traffic. Similarweb data analysis. Available at: https://imi.org.ua/monitorings/analityky-imi-fiksuyut-neznachne-prosidannya-trafiku-onlajn-media-analiz-danyh-similarweb-i69051 (26.08.2025) (in Ukrainian).
  25. Newman, N., Ross Arguedas, A., Robertson, C. T., Nielsen, R. K., Fletcher, R. (2025). Digital news report 2025. Oxford: Reuters Institute for the Study of Journalism. DOI: 10.60625/risj-8qqf-jt36 (in English).
  26. Nguyen, D. (2023). How news media frame data risks in their coverage of big data and AI. Internet Policy Review, vol. 12, issue 2, pp. 1–30. https://doi.org/10.14763/2023.2.1708 (in English).
  27. Ouchchy, L., Coin, A., Dubljević, V. (2020). AI in the headlines: the portrayal of the ethical issues of artificial intelligence in the media. AI & Society, vol. 35, pp. 927–936. https://doi.org/10.1007/s00146-020-00965-5 (in English).
  28. Reyes, A. (2011). Strategies of legitimization in political discourse: From words to actions. Discourse & Society, vol. 22, no. 6, pp. 781–807. https://doi.org/10.1177/0957926511419927 (in English).
  29. Rojo, L. M., van Dijk, T. A. (1997). «There was a Problem, and it was Solved!»: Legitimating the Expulsion of «Illegal» Migrants in Spanish Parliamentary Discourse. Discourse & Society, vol. 8, issue 4, pp. 523–566. https://doi.org/10.1177/0957926597008004005 (in English).
  30. Ross, A. S., Rivers, D. J. (2017). Digital cultures of political participation: internet memes and the discursive delegitimization of the 2016 U.S presidential candidates. Discourse, Context and Media, vol. 16, pp. 1–11. https://doi.org/10.1016/j.dcm.2017.01.001 (in English).
  31. Rudenko, N. V. (2022). Suggestion as a means of public opinion shaping in modern English-language internet editions: information and communication strategies and ways to implement them. (PhD thesis). Sumy, 235 p. (in Ukrainian).
  32. Sartori, L., Bocca, G. (2023). Minding the gap(s): public perceptions of AI and socio-technical imaginaries. AI & Society, vol. 38, pp. 443–458. https://doi.org/10.1007/s00146-022-01422-1 (in English).
  33. Shevko, D. H. (2020). Legitimation of aggression against Ukraine in Russian official discourse. Strategic panorama, no. 1–2, pp. 48–57. (in Ukrainian).
  34. Sirinok-Dolharova, K. H. (2012). Global News Discourse: Trends in the Functioning of English-Language Internet Media. Kyiv and Zaporizhzhia, Center for Free Press; Zaporizhzhia National University. (in Ukrainian).
  35. Ukrainian media, attitudes and trust in 2024. USAID-Internews survey on media consumption (2024). Available at: https://drive.google.com/file/d/1kwsclr3Qm2QaqaIVv0_l4saWRFY_NXWb/view (in Ukrainian).
  36. Vaara, E. (2014). Struggles over legitimacy in the Eurozone crisis: Discursive legitimation strategies and their ideological underpinnings. Discourse & Society, vol. 25, no. 4, pp. 500–518. https://doi.org/10.1177/0957926514536962 (in English).
  37. van Leeuwen, T. (2008). Discourse and Practice: New Tools for Critical Discourse Analysis. Oxford : Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195323306.001.0001 (in English).
  38. Weber, K. (2025). Public images of artificial intelligence: an overview. Media – Culture – Social Communication, no. 21, pp. 9–24. https://doi.org/10.31648/mcsc.10343 (in English).
  39. Zhu, Y., McKenna, B. (2012). Legitimating a Chinese takeover of an Australian iconic firm: Revisiting models of media discourse of legitimacy. Discourse & Society, vol. 23, no. 5, pp. 525–552. https://doi.org/10.1177/0957926512452971 (in English).