Вимоги до форматування

  1. Формат аркуша А4; усі поля – 2 см; шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 12 кеглів, стиль «нормальний» («звичайний»); міжрядковий інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1 см (в автоматичному режимі); текст друкувати без переносів.
  2. Ілюстративний матеріал друкувати курсивом без підкреслень та лапок; досліджувана одиниця – жирним курсивом; тлумачення окремих слів та понять подавати в лапках «...», лексичне значення слова подавати в семантичних лапках ‘’; покликання на ілюстративне джерело – у круглих дужках (Т. Шевченко).
  3. Обов’язкове розрізнення знаків тире (–) і дефіс (-); використання лапок лише такого формату – «» («текст»); скорочення на зразок і под., та ін., ініціали при прізвищах (напр., О. О. Гнатюк), указівки на сторінки (с. 34), назви населених пунктів (м. Київ) друкувати через нерозривний відступ (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пропуск). Для уникнення невиправданих інтервалів потрібно використовувати функцію «Недруковані знаки».
  4. У тексті використовувати лапки «...»; якщо трапляються внутрішні й зовнішні лапки, то цитату оформлювати за зразком: «…“…”…».
  5. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) нумерувати в межах статті і супроводжувати підписом під ними (наприклад, Рис. 1. Базові категорії наративних речень). Таблиці теж нумерувати в межах статті і супроводжувати назвою, розміщеною над таблицею по центру.

Послідовність структурних елементів статті:

 

Порядок оформлення внутрішньотекстових покликань

 

Покликання в тексті оформлюються згідно зі стандартами міжнародного стилю оформлення наукових публікацій APA Style.

Покликання в тексті статті надаються у круглих дужках із зазначенням прізвища автора цитованого джерела (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній), року видання та номеру сторінки або сторінкового інтервалу: (Матвіяс, 2000, с. 189). Прізвище автора (або редактора/укладача/назви цитованого джерела, якщо автор відсутній) надається мовою видання цитованого джерела: (Hemingway, 2010, p. 23–30).

Покликання на роботу декількох авторів (або редакторів/укладачів)

Якщо у цитованого джерела 2-5 авторів (або редакторів/укладачів), у внутрішньотекстовому посиланні мають бути перераховані через кому прізвища усіх авторів: (Бибик, Єрмоленко, Пустовіт, 1998, с. 27).

Якщо у цитованого джерела 6 авторів і більше, у покликанні вказується прізвище першого автора та слово «та ін.»: (Ткачук та ін., 2009, с. 51) або (Brown et al., 2015, p. 432).

Покликання на роботу, в якій автор (або редактор/укладач) відсутній

Якщо цитована робота містить прізвище редактора або укладача, у внутрішньотекстовому покликанні на місці автора вказується прізвище редактора або укладача: (Ковалів, 2009).

Покликання на декілька джерел одночасно

Якщо внутрішньотекстові покликання надаються на декілька джерел одночасно, слід скласти список покликань в алфавітному порядку з відокремленням крапкою з комою: (Тищенко, 2000; Borillo, 2006; Mouret, 2011).

Покликання на декілька джерел одного автора одного року видання

При покликанні на декілька видань одного автора в одному й тому ж році слід використовувати індексацію латинськими літерами a, b, c, d тощо: [Шевченко, 1999a] або (Шевченко, 1999a, 1999b, 1999c).

Покликання на багатотомні видання

При посиланні на багатотомні видання (зібрання творів, енциклопедії тощо) номер тома вказується після року видання: (Коцюбинський, 1999, т. 3, с. 267).