Публікаційна етика

Редакційна колегія журналу додержується прийнятих міжнародною спільнотою принципів публікаційної етики, що відображені у рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE), керується положеннями статті 42 «Академічна доброчесність» закону України Про освіту та рекомендаціями МОН України, наданими у листі Стосовно забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти, принципами і правилами керівництва для редакторів з питань етики публікацій (Elsevier) – The Publishing Ethics Resource Kit (PERK), а також долучається до важливого досвіду авторитетних міжнародних видань, зокрема Taylor & Francis, Elsevier, Springer та інших.

Редакцією журналу вжито заходів для забезпечення високих етичних та професійних стандартів, заснованих на Принципах прозорості і кращої практики наукових публікацій. Відповідно до загальновизнаних стандартів COPE, Журнал прагне забезпечити демократичність, справедливість та інклюзивність у своїй редакційній політиці та в процесах ухвалення рішень. Усі статті розглядаються як суворо конфіденційні, і кожна оцінюється по суті без упередженості незалежно від наукових ступенів, учених звань, інституційної приналежності тощо. Ми не дискримінуємо авторів за ознакою раси, кольору шкіри, походження, національного походження, релігії або релігійних переконань, психічних або фізичних вад, стану здоров'я, генетичної інформації, статі (включно з вагітністю, пологами та пов'язаними з ними медичними станами), сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного виразу, віку, сімейного стану, статусу військового або захищеного ветерана, громадянства або інших захищених характеристик.

Щоб уникнути недоброчесної практики в публікаційній діяльності (плагіат, викладення недостовірних відомостей та ін.), з метою забезпечення високої якості наукових публікацій, визнання громадськістю отриманих автором наукових результатів, кожний член редколегії, автор, рецензент, видавець, а також заклади, що беруть участь у видавничому процесі, зобов’язані додержуватися етичних стандартів, норм та правил та вживати заходи для запобігання їх порушень. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками цього процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та виключенню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.

 

ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАВЦЯ

У своїй діяльності видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що обумовлює необхідність дотримання наступних основоположних принципів та процедур:

1.1. Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами й авторами відповідно до вказаних вимог.

1.2. Надавати підтримку редакції журналу в розгляданні претензій до етичних аспектів видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.

1.3. Забезпечувати конфіденційність отриманої від автора публікації та будь-якої інформації до моменту її опублікування.

1.4. Усвідомлювати, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не ставить за мету отримання прибутку.

1.5. Бути завжди готовим опублікувати виправлення, роз’яснення, спростування та вибачення, коли це необхідно.

1.6. Надавати редакції журналу можливість виключення публікацій, що містять плагіат та недостовірні дані.

1.7. Видавництво (редактор) має право відхилити рукопис або вимагати від автора його доопрацювання, якщо він оформлений з порушенням Правил, прийнятих у даному журнали та погоджених з Видавництвом.

1.8. Стаття, якщо вона приймається до публікації, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.

1.9. Розміщувати інформацію про фінансову підтримку дослідження, якщо автор таку інформацію до статті наводить.

1.10. При виявленні змістовних, граматичних, стилістичних та інших помилок редакція зобов’язується вживати заходи щодо їх усунення.

1.11. Погоджувати з автором редакторську коректуру, що вноситься у статтю.

1.12. Не затримувати випуск журналу.

 

ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ АВТОРА

Автор (або колектив авторів) при поданні матеріалів в журнал усвідомлює, що несе первісну відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:

2.1. Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Свідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні.

2.2. Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, що викладені у наданому рукопису, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов’язковим вказанням автора та першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні та неприйнятні. Наявність запозичення без посилання буде розглядатися редакційною колегією як плагіат.

2.3. Автори повинні наводити у рукопису тільки справжні факти та відомості; наводити достатню кількість інформації для перевірки та повторення експериментів іншими дослідниками; не використовувати інформацію, що отримана у приватному порядку, без відкритого письмового дозволу; не допускати фабрикації та фальсифікації даних.

2.4. Не допускати дублювання публікацій (у супроводжувальному листі автор повинен вказати, що робота публікується вперше). Якщо окремі елементи рукопису були раніше опубліковані, автор зобов’язаний послатися на більш ранню роботу и вказати відмінності нової роботи від попередньої.

2.5. Автори не повинні надавати у журнал рукопис, який був надісланий в інший журнал і находиться на розгляданні, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.

2.6. Необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інше вплинули на хід дослідження, зокрема, у статті повинні бути надані посилання на праці, що були значущими для проведення дослідження.

2.7. Автори повинні дотримуватися етичних норм, виступаючи з критикою або зауваженнями стосовно досліджень третіх осіб.

2.8. Співавторами статті повинні бути вказані усі особи, що зробили суттєвий внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь у дослідженні.

2.9. Автори повинні з повагою ставитися до роботи редколегії та рецензентів і усувати вказані недоліки або аргументовано їх поясняти.

2.10. Автори повинні надавати та оформляти рукопис згідно з прийнятими у журналі правилами.

2.11. Якщо автор виявить суттєві помилки або неточності у статті на етапі її розглядання або після її опублікування, він повинен негайно повідомити про це редакцію журналу.

2.12. Автори повинні надати редакційній колегії або видавцю докази правильності первинної статті або виправити суттєві помилки, якщо про них редакційну колегію або видавця повідомили треті особи.

 

ЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РЕЦЕНЗУВАННЯ

 Рецензування поданих до журналу матеріалів здійснюється з метою забезпечення належних етичних стандартів наукових досліджень. У засадах рецензування редакція фахового видання орієнтується на вимоги Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE) та досвід роботи провідних наукових співтовариств із метою підвищення якості опублікованих статей, подолання упередженості у випадку відхилення матеріалів. Редакція журналу зберігає конфіденційність будь-яких відомостей про поданий на наукове рецензування рукопис.

Етичні норми, якими повинні керуватися суб’єкти процесу рецензування:

• Автор і рецензент однаковою мірою несуть відповідальність за оригінальність і достовірність поданого до друку матеріалу;
• завдання рецензента – об’єктивне оцінювання поданої статті та визначення її відповідності науковим стандартам;
• упевненість рецензента щодо власної кваліфікації для розгляду пропонованого дослідження та відсутності конфлікту інтересів (про що він повідомляє редакції);
• відсутність професійних та особистих зв’язків автора й рецензента (службове підпорядкування, наукове керівництво або співавторство), які можуть вплинути на судження рецензента (у такому разі рецензент зобов’язаний відмовитися від рецензування, автор пропонованого матеріалу може вказати на небажаного рецензента);
• збереження конфіденційності змісту рецензованої статті (виняток – необхідність спеціальної консультації, для чого потрібен дозвіл редакційної колегії);
• аргументованість і адекватність обґрунтування зауважень рецензента у випадку плагіату або некоректного цитування; 

4. висока самодисципліна авторів і рецензентів, що полягає у своєчасному наданні матеріалів;
5. взаємна повага суб’єктів рецензування й публікування.

Відповідальність за порушення авторських прав та ігнорування чинних стандартів покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів й даних, обґрунтованість зроблених висновків і рекомендацій та науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензент.

 

ПОРУШЕННЯ

При виникненні ситуації, пов’язаної з порушенням публікаційної етики з боку редактора, автора або рецензента, потребується обов’язкове розслідування. Це розповсюджується як на опубліковані, так і неопубліковані матеріали. Редакційна колегія зобов’язана затребувати роз’яснення без залучення осіб, які можуть мати конфлікт інтересів з однією із сторін.

РЕКОМЕНДАЦІЇ НА ВИПАДОК РЕТРАКЦІЇ АБО ВНЕСЕННЯ ВИПРАВЛЕНЬ

Відповідальність редакторів

У разі неправомірної поведінки редактор журналу несе відповідальність за вирішення проблеми. Він або вона можуть співпрацювати з іншим співредактором, членами редакційної колегії та міжнародної наукової ради, рецензентами та експертами в цій галузі.

Документація

Проблема буде належним чином задокументована. Всі фактичні питання повинні бути задокументовані: хто, що, коли, де, чому. Всі відповідні документи повинні бути збережені, зокрема, відповідні статті.

Належна правова процедура для авторів

Редактор журналу повинен зв'язатися з відповідним автором або з особами, які володіють інформацією, пов’язаною з публікацією, або з автором, який надсилає матеріали до журналу, або з іншими пов’язаними особами чи співавторами. Таким чином, автору надається можливість відповісти на скаргу, твердження чи суперечку або прокоментувати їх.

Доступ до даних і їх зберігання

При необхідності редактори рекомендують авторам поширювати дані, які використовуються для наукових публікацій. Дані дослідження – це результати спостережень або експериментів, що підтверджують результати досліджень. Редактори рекомендують авторам вказати доступність своїх даних у заяві про дані, що додається до поданої статті. За допомогою заяви про дані автори можуть бути прозорими щодо даних, які вони використовували в статті.

Чесна гра та редакційна незалежність

Головний редактор оцінює подані рукописи виключно на основі їх академічних достоїнств (важливість, оригінальність, обґрунтованість дослідження, ясність) та їх відповідності тематиці журналу, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, етнічного походження, громадянства, релігійних переконань, політичної філософії, належності до певної установи чи інших факторів. Рішення щодо редагування та публікації не визначаються політикою урядів чи будь-яких інших відомств, не пов'язаних із самим журналом. Головний редактор має повну владу над усім редакційним контентом журналу і термінами його публікації.

Конфіденційність

Головний редактор і члени Редколегії не розкривають жодної інформації про поданий рукопис нікому, крім відповідного автора, рецензентів, потенційних рецензентів, інших редакційних консультантів та видавця, залежно від обставин.

Розкриття інформації та конфлікти інтересів

Головний редактор, члени редколегії не використовуватимуть неопубліковану інформацію, розкриту у поданому рукописі, для своїх дослідницьких цілей без явної письмової згоди авторів. Конфіденційна інформація або ідеї, отримані редакторами в результаті роботи з рукописом, будуть зберігатися в таємниці і не будуть використовуватися в особистих цілях. Редактори відмовляться від розгляду рукописів, в яких у них виникне конфлікт інтересів, що виникає внаслідок конкуренції, співпраці чи інших відносин/зв'язків з будь-яким із авторів, компаній чи установ, пов'язаних з публікаціями; натомість вони попросять іншого члена редакції обробити рукопис.

Рішення про публікацію

Редактори стежать за тим, щоб всі подані рукописи, які розглядаються для публікації, проходили рецензування як мінімум двома рецензентами, які є експертами в даній галузі. Головний редактор несе відповідальність за прийняття рішення про те, який із поданих до журналу рукописів буде опублікований, виходячи з достовірності розглянутої роботи, її важливості для дослідників і читачів, зауважень рецензентів і діючих в даний час вимог законодавства щодо наклепу, порушення авторських прав і плагіату. Головний редактор може проконсультуватися з іншими редакторами або рецензентами при прийнятті такого рішення.

Участь і співпраця в розслідуваннях

Редактори (спільно з видавцем та/або громадськістю) будуть реагувати у разі виникнення етичних проблем щодо поданого рукопису або опублікованої статті. Кожне повідомлення про неетичну поведінку видавця буде розглянуто, навіть якщо воно буде виявлено через роки після публікації. Редактори журналів керуються блок-схемами COPE при розгляді справ про підозри в неправомірній поведінці. Якщо в результаті розслідування етичні підозри виявляться обґрунтованими, у журналі буде опубліковано виправлення, спростування, висловлення занепокоєння чи іншу примітку, яка може бути актуальною.

Відповідні виправлення

У випадку, якщо було або, здається, що відбулося порушення правил, або якщо були здійснені необхідні виправлення, редакційна колегія розглядає різні випадки, дотримуючись відповідних рекомендацій COPE. Ми будемо приділяти особливу увагу тому, щоб відрізняти випадки добросовісної людської помилки від навмисного обману. COPE заявляє, що:

редактори журналів повинні розглянути можливість відкликання публікації, якщо вони мають чіткі докази того, що результати є неправдивими або через неправомірні дії (наприклад, фальсифікацію даних), або через добросовісну помилку (наприклад, прорахунок або експериментальну помилку). Спростування також є доречним у випадках надмірної публікації, плагіату та неетичних досліджень;

редактори журналів повинні розглянути можливість висловлення занепокоєння, якщо:

(1) вони мають підстави вважати, що автори допустили порушення під час проведення досліджень або публікації, але у них недостатньо доказів;

(2) є докази того, що результати є ненадійними, але установа, в якій працюють автори, не буде розслідувати цю справу;

(3) вони вважають, що розслідування передбачуваної неправомірної поведінки, пов'язаної з публікацією, або не було, або не буде справедливим, неупередженим або остаточним;

(4) або розслідування ведеться, але рішення буде винесено не скоро.

Відкликання статті та механізм усунення порушень публікаційної етики

Відкликання опублікованої наукової роботи – це метод виправлення опублікованої інформації та повідомлення читачам про те, що наукова стаття містить суттєві помилки або неточні дані, на які не можна покладатися. Ці неточності можуть виникати як через ненавмисні помилки, так і через навмисні порушення. Відкликання використовується для того, щоб повідомити читачів про потенційні випадки дублювання публікацій (коли автор подає одні й ті ж дані в декількох публікаціях), плагіату і конфлікту інтересів, які можуть вплинути на інтерпретацію або рекомендації, що випливають з цих даних. Основною метою відкликання є виправлення опублікованої інформації та збереження її цілісності, а не покарання авторів, які допустили порушення.

Причини і підстави для відкликання статті повинні бути чітко пояснені.

Стаття відкликається, якщо вона порушує етичні принципи журналу.

Редакція, рецензенти або читачі мають право прийняти розумні міри, коли вони підозрюють або вбачають будь-які порушення публікаційної етики. Якщо редакція або рецензент виявили недоброчесність у матеріалах статті, вони мають діяти відповідно до специфіки виявлених порушень:

• сфабриковані дані в представленому рукописі
• наявність нерозкритого в представленій статті конфлікту інтересів
• етична проблема в представленому рукописі
• підозра, що запропоноване прізвище в дійсності не відповідає співавторству, вказує на фіктивність співавторства
• поради з виявлення проблем авторства

Якщо читачі виявили недобросовісність у публікаціях, вони мають діяти за наступними алгоритмами в кожному з нижче представлених випадків за окремою блок-схемою:

• в опублікованій статті був запідозрений плагіат
• є підозра щодо наявності в опублікованій статті сфабрикованих даних
• є підозра у наявності нерозкритого в конфлікту інтересів
• є підозра, що рецензент присвоїв авторську наукову ідею або дані

 

Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редакторів, авторів або читачів.