Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування суті функціональної грамотності школярів у навчанні хімії та розкрито дидактичний потенціал компетентнісних завдань як засобу її формування в умовах сучасної трансформації загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення рівня природничо-наукової підготовки учнів відповідно до сучасних освітніх результатів і вимог міжнародних моніторингових досліджень якості освіти. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез психолого-педагогічних джерел, узагальнення положень нормативно-правових документів, порівняльний аналіз досвіду, моделювання структури компетентнісного завдання, а також теоретичне конструювання системи завдань з урахуванням логіки формування функціональної грамотності. У результаті дослідження уточнено зміст поняття «функціональна грамотність» у контексті навчання хімії як інтегративної якості особистості, що поєднує когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний і рефлексійний компоненти. Доведено, що її формування передбачає організацію навчальної діяльності, спрямованої на застосування предметних знань у реальних або змодельованих життєвих ситуаціях, аналіз експериментальних і статистичних даних, аргументоване обґрунтування висновків і прийняття відповідальних рішень. Обґрунтовано вимоги до конструювання компетентнісних завдань з хімії: наявність проблемної контекстної основи, інтеграція міжпредметних знань, використання різних форм подання інформації (текст, таблиця, графік, результати досліду), відкритість або багатоваріантність розв'язання, критеріально-орієнтоване оцінювання результатів. На прикладі розробки «Чиста вода» продемонстровано реалізацію структурної моделі компетентнісного завдання, що включає постановку проблеми, планування та проведення дослідження, інтерпретацію отриманих даних і формулювання узагальнених висновків. Показано, що така організація навчання забезпечує розвиток причинно-наслідкового мислення, уміння працювати з доказами, переносити знання в нові ситуації та усвідомлювати соціальну значущість хімічних знань. Отримані результати підтверджують доцільність системного впровадження компетентнісних завдань як умови формування функціональної грамотності школярів у навчанні хімії.
Посилання
Buhaievska, H. V. (2012). Funktsionalna hramotnist studentiv vyshchykh zakladiv osvity yak psykholoho-pedahohichna problema. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 22(257), Part VII, 73–79.
Vasylyeva, D. V., Horoshkin, I. O., & Nadtoka, V. O. (2021). Formuvannia v uchniv osnovnoi shkoly matematychnoi, pryrodnychoi y chytatskoi hramotnosti v konteksti mizhnarodnoho monitorynhovoho doslidzhennia PISA. Visnyk TIMO, 1–2(81), 36–45. https://lib.iitta.gov.ua/725485/
Velychko, L. (2024). Khimichnyi skladnyk pryrodnycho-naukovoi kompetentnosti. Ukrainian Educational Journal, 3, 207–215. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-207-215
Holovko, M. I., & Naumenko, S. A. (2024). Results of PISA-2022 in Ukraine: Current problems of general secondary education and ways to solve them. Ukrainian Educational Journal, 2, 20–34. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-20-34
Kozlenko, O. (2022). Funktsionalna hramotnist z pryrodnychykh nauk PISA pryrodnycho-naukova kompetentnist. Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli, 2, 2–6.
Makieiev, S. (2023). Formuvannia pryrodnycho-naukovoi kompetentnosti uchniv za dopomohoiu zavdan formatu PISA na urokakh khimii u bazovii shkoli. Problems of Chemistry and Sustainable Development, 2, 63–70. https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-2-9
Morze, N., Vember, V., Barna, O., & Kuzminska, O. (2015). Systema kompetentnisnykh zavdan yak zasib formuvannia kompetentnostei na urokakh informatyky. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh, 4, 17-27.
Ovsiannikova, L. (Trans.), & Tereshchenko, V. (Ed.). (2024). PISA-2022 results (Vol. I). State of learning and equity in education: International report (Ukrainian translation). Ukrainian Center for Educational Quality Assessment. https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2024/08/Mizhnarodnyj-zvit-PISA-2022-T1.pdf
Broman, K., Bernholt, S., & Christensson, C. (2022). Relevant or interesting according to upper secondary students? Affective aspects of context-based chemistry problems. Research in Science & Technological Education, 40(4), 478-498. https://doi.org/10.1080/02635143.2020.1824177
Khassenova, M., Tapalova, A., Saudabayeva, G., Abyzbekova, G., Zholdasbayeva, Z., & Bandaev, S. (2025). Development of natural science literacy of students through the use of case technology in chemistry classes. Scientific Herald of Uzhhorod University. Series “Physics”, 55, 2025–2033. https://doi.org/10.54919/physics/55.2024.202it5
Knowledge and skills for life: First results from PISA 2000. Executive summary. (2001). OECD. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2001/12/knowledge-and-skills-for-life_g1gh26ba/9789264195905-en.pdf
Minata, Z. S., Rahayu, S., & Dasna, I. W. (2022). Context-based chemistry learning: A systematic literature review. Jurnal Pendidikan MIPA, 23(4), 1446–1463. https://doi.org/10.23960/jpmipa/v23i4.pp1446-1463
Schleicher, A. (2018). World class: How to build a 21st-century school system. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/4789264300002-en
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.