ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ АГРЕСІЇ ЯК ПРОФЕСІЙНО ОБУМОВЛЕНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА
DOI 10.31652/2415-7872-2022-70-109-116
Ключові слова:
професійна свідомість педагога, професійно важливі якості, професійний розвиток, професійна самосвідомість педагога, агресія, фактори професійно обумовленої деформації свідомості педагога.Анотація
У статті з’ясовано, що агресія як професійно обумовлена деформація особистості педагога являє собою деструктивну поведінку, що виражається у порушенні професійно-моральних норм взаємодії педагога та учнів за формальної наявності професійно виправданих дій.
Визначено, що детермінантами агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога виступають три групи факторів:
1) суб’єктивні чинники, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості педагога;
2) об’єктивні чинники, пов’язані з особливостями соціально-професійного середовища;
3) об’єктивно-суб’єктивні чинники, ініційовані дисбалансом особистісного та професійного розвитку.
Агресія може мати активний і пасивний характер, тісно пов’язаний з емоційним реагуванням педагога на професійні ситуації, і що виявляється у таких типах: імпульсивні дії, ворожі висловлювання, конфронтація, домінантність, стереотипна диференціація та нетерпимість.
Посилання
Абрамова Г С. Введение в практическую психологию. Екатеринбург: Деловая книга, Москва: Издательский центр «ACADEMIA»,1995. 224с.
Антонова Н. В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения. Вопросы психологии. 1997. № 6. С.23-29.
Безносов С. П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004. 272 с.
Берковиц Л. Агрессия: Причины, последствия и контроль. Москва: ОЛМА-пресс, 2002. 510 с.
Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 352 с.
Власов Л. А. Безопасность жизнедеятельности Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда).- 2-е изд., испр. и доп. Москва, 2001. С. 55-81.
Галузяк В. М. Психологія вищої школи: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2017. 204 с.
Грановская Р. М. Элементы практической психологии. ЛГУ им. А.А.Жданова.2-е изд., испр. и доп. Л.:ЛГУ, 1988. 564 с.
Заремба Г Б. Фрустрация в профессиональной деятельности учите¬ля начальной школы и условия ее преодоления: автореф. дисс. . канд. психол. наук. Москва, 1982. 16 с.
Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учеб. пособие для студентов ву-зов.-2-е изд., перераб., доп. Москва: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
Еникеев М. И. Юридическая психология: Учебник для вузов. Москва: Норма, Инфра-М, 1996. 517 с.
Кондратьева С. В. Понимание учителем личности учащегося. Вопросы психологии. 1980. № 5. С. 46-59.
Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва, 1990.
Маркова А. К. Психология профессионализма. Москва: Знание, 1996. 308 с.
Митина Л. М. Психология труда и профессионального развития учителя: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2004. 320 с.
Психология образования: проблемы и перспективы: Материалы Первой международной научно-практической конференции. Москва: Смысл, 2004. 448 с.
Сухов А. Н. Социальная психология безопасности: Учеб. пособие для студентов вузов. Москва: Академия, 2002. 256 с.
Реан А. А. Агрессия и агрессивность личности. Психологический журнал. 1996. Том 17 №5. С. 3-17
Румянцева Т. Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии. Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 81-87.
Шадриков В. Д. Введение в психологию: мотивация поведения: Науч. изд. для студентов, обуч. психол. и пед. напр. и спец. Москва: Логос, 2003. 210 с.
Шахов В. І., Шахов В. В. Агресія як деформація професійної свідомості педагога на етапі первинної адаптації. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2021. Випуск 69. С. 121-127.
