Scientific Issues of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology

Збірник наукових праць

2022: Випуск 70
Психологія

Психологічні детермінанти агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога: DOI 10.31652/2415-7872-2022-70-109-116

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2022-70-109-116
PDF
  • Володимир Шахов,
  • Владислав Шахов
Володимир Шахов
доктор педагогічних наук, професор,Вінницький державний педагогічний університетімені Михайла Коцюбинського
Владислав Шахов
магістр психології, Вінницький державний педагогічний університет іменіМихайла Коцюбинського

Опубліковано 2022-11-26

Ключові слова

  • професійна свідомість педагога, професійно важливі якості, професійний розвиток, професійна самосвідомість педагога, агресія, фактори професійно обумовленої деформації свідомості педагога.

Авторське право (c) 2024 Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Психологічні детермінанти агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога: DOI 10.31652/2415-7872-2022-70-109-116. (2022). Scientific Issues of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology, 70, 109-116. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2022-70-109-116
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті з’ясовано, що агресія як професійно обумовлена деформація особистості педагога являє собою деструктивну поведінку, що виражається у порушенні професійно-моральних норм взаємодії педагога та учнів за формальної наявності професійно виправданих дій.

Визначено, що детермінантами агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога виступають три групи факторів:

1) суб’єктивні чинники, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості педагога;

2) об’єктивні чинники, пов’язані з особливостями соціально-професійного середовища;

3) об’єктивно-суб’єктивні чинники, ініційовані дисбалансом особистісного та професійного розвитку.

Агресія може мати активний і пасивний характер, тісно пов’язаний з емоційним реагуванням педагога на професійні ситуації, і що виявляється у таких типах: імпульсивні дії, ворожі висловлювання, конфронтація, домінантність, стереотипна диференціація та нетерпимість.

PDF

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Абрамова Г С. Введение в практическую психологию. Екатеринбург: Деловая книга, Москва: Издательский центр «ACADEMIA»,1995. 224с.
  2. Антонова Н. В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения. Вопросы психологии. 1997. № 6. С.23-29.
  3. Безносов С. П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004. 272 с.
  4. Берковиц Л. Агрессия: Причины, последствия и контроль. Москва: ОЛМА-пресс, 2002. 510 с.
  5. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 352 с.
  6. Власов Л. А. Безопасность жизнедеятельности Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда).- 2-е изд., испр. и доп. Москва, 2001. С. 55-81.
  7. Галузяк В. М. Психологія вищої школи: навчальний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2017. 204 с.
  8. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. ЛГУ им. А.А.Жданова.2-е изд., испр. и доп. Л.:ЛГУ, 1988. 564 с.
  9. Заремба Г Б. Фрустрация в профессиональной деятельности учите¬ля начальной школы и условия ее преодоления: автореф. дисс. . канд. психол. наук. Москва, 1982. 16 с.
  10. Зеер Э. Ф. Психология профессий: Учеб. пособие для студентов ву-зов.-2-е изд., перераб., доп. Москва: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
  11. Еникеев М. И. Юридическая психология: Учебник для вузов. Москва: Норма, Инфра-М, 1996. 517 с.
  12. Кондратьева С. В. Понимание учителем личности учащегося. Вопросы психологии. 1980. № 5. С. 46-59.
  13. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва, 1990.
  14. Маркова А. К. Психология профессионализма. Москва: Знание, 1996. 308 с.
  15. Митина Л. М. Психология труда и профессионального развития учителя: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2004. 320 с.
  16. Психология образования: проблемы и перспективы: Материалы Первой международной научно-практической конференции. Москва: Смысл, 2004. 448 с.
  17. Сухов А. Н. Социальная психология безопасности: Учеб. пособие для студентов вузов. Москва: Академия, 2002. 256 с.
  18. Реан А. А. Агрессия и агрессивность личности. Психологический журнал. 1996. Том 17 №5. С. 3-17
  19. Румянцева Т. Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии. Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 81-87.
  20. Шадриков В. Д. Введение в психологию: мотивация поведения: Науч. изд. для студентов, обуч. психол. и пед. напр. и спец. Москва: Логос, 2003. 210 с.
  21. Шахов В. І., Шахов В. В. Агресія як деформація професійної свідомості педагога на етапі первинної адаптації. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2021. Випуск 69. С. 121-127. DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2022-69-121-127

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>