№ 2 (2024)
Сучасні тенденції у методиці навчання математики

Математична тривожність учнів: причини, наслідки та шляхи подолання

https://doi.org/10.31652/3041-2277-2024-2-44-55
Любов Михайленко
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Каріна Комарова
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Надія Таранюк
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Опубліковано 2024-12-26

Ключові слова

  • математична тривожність,
  • навчання учнів математики,
  • успішність учнів

Як цитувати

Анотація

У цій статті ми пояснюємо важливість та необхідність подолання математичної тривожності учнів; виявили основні причини виникнення та вплив математичної тривожності на успішність учнів з математики. Математична тривожність учнів не є вродженою, може проявлятися на емоційному, когнітивному та фізіологічному рівнях і призводить до таких результатів, як зниження: мотивації до навчання; швидкості читання; успішності; обсягу робочої пам’яті під час виконання математичних завдань, що призводить до забування математичного змісту і помилок в обчисленнях. Також наявність ознак математичної тривожності впливає на вибір професії учнем, зокрема, уникнення професій у галузі  науки, технології та інженерії. Метою роботи є аналіз, узагальнення та систематизація теоретичних досліджень щодо математичної тривожності та описаного досвіду подолання математичної тривожності учнів. В рамках нашого дослідження було опитано 457 учнів з Київської, Вінницької та Івано-Франківської областей, серед яких більше третини учнів мають ознаки тестової тривожності. На основі досліджень української науково-педагогічної спільноти ми створили Практичний набір інструментів для вчителя математики «Успішні уроки без стресу». Проектуючи свій урок, вчитель математики для кожного етапу уроку, залежно від визначених завдань, може швидко підібрати методи та прийоми, що можуть допомогти подолати ознаки математичної тривожності в учнів. Для подолання математичної тривожності і як наслідок для підвищення успішності учнів з математики, важливо: сприяти розвитку в учнів позитивного ставлення до математики, підтримувати в них відчуття впевненості; практикувати інтерактивні методи навчання для збудження інтересу та зняття тривожності, для співпраці та комунікації; впроваджувати диференційоване та особистісно зорієнтоване навчання через відбір завдань, прийомів що відповідають індивідуальним потребам учнів.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Андрієвська, М., Михайленко, Л. (2023). Змішане навчання математики: тенденції і можливості. Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми теорії та методики навчання математики: до 75-річчя кафедри методики навчання математики». С. 142–144.
  2. Бичко, Г., Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В., Раков, С., Горох, В. та ін.; за ред. В. Терещенка та І. Клименко; Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 Український центр оцінювання якості освіти. Київ, 395 с.
  3. Лукомська, С. О. (2019). Особливості математичної тривожності сучасних школярів. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (28 лютого – 1 березня 2019 року, м. Суми) – Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 291-293. http://surl.li/uvntse
  4. Михайленко, Л. (2023). Соціально-емоційне навчання на уроках математики: сучасні тенденції. Актуальні питання природничо-математичної освіти : збірник наукових праць. Вип. 1 (21). С. 206–214. DOI: 10.5281/zenodo.8027156
  5. Полінскі, О., Кучінка, К. (2023). Розвиток математичної тривожності в учнів середньої школи у контексті гейміфікації. Актуальні питання у сучасній науці, (10(16)). https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10(16)-696-705
  6. Таблер, Т. (2022). Мотивація до вивчення математики і математична тривожність учнів. Вісник науки та освіти, (2(2)). https://doi.org/10.52058/2786-6165-2022-2(2)-247-257
  7. Топузов, О., Засєкіна, Т. (за заг. ред.). (2023). Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови: реалії, досвід, перспективи: Методичні рекомендації науковців Інституту педагогіки НАПН України до початку нового 2023–2024 навчального року [Електронний ресурс]. Інститут педагогіки НАПН України. Педагогічна думка. DОІ: https://doi.org/10.32405/978-966-644-737-4-2023-192
  8. Caviola, S., Toffalini, E., Giofrè, D., Ruiz, J. M., Szűcs, D., & Mammarella, I. C. (2021). Math Performance and Academic Anxiety Forms, from Sociodemographic to Cognitive Aspects: a Meta-analysis on 906,311 Participants. Educational Psychology Review. https://doi.org/10.1007/s10648-021-09618-5
  9. Chiu, L.-H. & Henry, L. (1990). Development and validation of the Mathematics Anxiety Scale for Children.. Measurement and Evaluation in Counseling and Development. 23. 121-127. https://www.researchgate.net/publication/232514312_Development_and_validation_of_the_Mathematics_Anxiety_Scale_for_Children.
  10. D’Agostino, A., Schirripa Spagnolo, F., & Salvati, N. (2021). Studying the relationship between anxiety and school achievement: evidence from PISA data. Statistical Methods & Applications. https://doi.org/10.1007/s10260-021-00563-9
  11. Finlayson, M. (2014). Addressing math anxiety in the classroom. Improving Schools, 17(1), 99–115. https://doi.org/10.1177/1365480214521457
  12. Hogbin, C. (2021, May 28). Mathematics Anxiety: A Guide for Parents and Teachers. LinkedIn: Log In or Sign Up. https://www.linkedin.com/pulse/mathematics-anxiety-guide-parents-teachers-chris-hogbin
  13. Hopko, D. R., Mahadevan, R., Bare, R. L., & Hunt, M. K. (2003). The Abbreviated Math Anxiety Scale (AMAS): Construction, Validity, and Reliability. Assessment, 10(2), 178-182. https://doi.org/10.1177/1073191103010002008
  14. Kohn, J., Richtmann, V., Rauscher, L., Kucian, K., Käser, T., Grond, U., Esser, G., & von Aster, M. (2013). Das Mathematikangstinterview (MAI): Erste psychometrische Gütekriterien. Lernen und Lernstörungen, 2(3), 177–189. https://doi.org/10.1024/2235-0977/a000040
  15. Luttenberger, S., Wimmer, S., & Paechter, M. (2018). Spotlight on math anxiety. Psychology Research and Behavior Management, Volume 11, 311–322. https://doi.org/10.2147/prbm.s141421
  16. Matiash, O., Panasenko, O., Horiashyn, A. (2023). Learning platforms in the training of future mathematics teachers: analysis of foreign experience. ScienceRise: Pedagogical Education, 4 (55), 9–14. http://doi.org/10.15587/2519-4984.2023.284676
  17. Sperling, R. A., Reeves, P. M., Gervais, A. L., & Sloan, J. O. (2017). Development and Validation of the Self-Regulated Learning Test Anxiety Scale. Psychology, 08(14), 2295–2320. https://doi.org/10.4236/psych.2017.814145
  18. Suárez-Pellicioni, M., Núñez-Peña, M.I. & Colomé, À. Math anxiety: A review of its cognitive consequences, psychophysiological correlates, and brain bases. Cogn Affect Behav Neurosci 16, 3–22 (2016). https://doi.org/10.3758/s13415-015-0370-7
  19. Weissgerber, S. C., Grünberg, C., Neufeld, L., Steppat, T., & Reinhard, M.-A. (2022). The interplay of math anxiety and math competence for later performance. Social Psychology of Education. https://doi.org/10.1007/s11218-022-09700-y