ПОБУДОВА ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ НА ОСНОВІ ПРОГРАМУВАННЯ

Анотація

Актуальність. Узагальнення літературних джерел підтвердило перспективність використання методу програмування в командних ігрових видах спорту й актуальність дослідження проблеми побудови програм структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих волейболістів для оптимізації тренувальних впливів. Мета дослідження – розробити програми структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих волейболістів у межах підготовчого періоду річного циклу підготовки й експериментально обґрунтувати їх ефективність. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 16 гравців (кваліфікація: І розряд і КМС) волейбольного клубу «МХП-Ладижин» учасника Чемпіонату України серед чоловічих команд Суперліги. Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, педагогічне тестування, педагогічне спостереження, аналіз змагальної діяльності, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму побудови тренувального процесу кваліфікованих волейболістів у підготовчому періоді, що включала компоненти тренувальних навантажень, таких як обсяг (7680 хв), величина навантаження (56377 балів за сумарним коефіцієнтом величини навантаження) й інтенсивність навантаження (7,2 бал/хв у середньому в періоді); кількісні показники тренувального процесу, такі як тренувальні заняття, зокрема, неспеціалізовані (21), спеціалізовані (28) та комплексні (27), а також ігри, зокрема, тренувальні (14) та контрольні (6); засоби підготовки, такі як загальнопідготовчі (в обсязі 3780 хв, що становить 49,2 %), спеціально-підготовчі (в обсязі 580 хв, що становить 7,6 %), підвідні (в обсязі 2200 хв, що становить 28,6 %) і змагальні (в обсязі 1120 хв, що становить 14,6 %); критерії ефективності тренувального процесу (модельні якісні показники змагальної діяльності та показники фізичної підготовленості). Висновки. Впровадження програм структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих волейболістів у межах підготовчого періоду сприяло статистично достовірному покращенню більшості досліджуваних показників фізичної підготовленості та змагальної діяльності гравців у межах 2,8-6,7 %, що підтверджує ефективність використання методу програмування при побудові тренувального процесу.