Сучасні підходи до організації партнерської взаємодії між учнями початкової школи

Анотація

У статті порушено проблему організації партнерської взаємодії між сучасними учнями початкової школи, як представниками покоління Альфа. Проаналізовано наукові праці з окресленої проблеми: сутність поняття «партнерська взаємодія» у філософському, психолого-соціологічному та педагогічному контекстах; вказані орієнтири для розрізнення моделей партнерської та традиційної взаємодії в школі. Особливу увагу приділено проблемі розвитку в учнів емоційного та соціального інтелекту як важливих чинників ефективної партнерської взаємодії.

Досліджено, що збагачення емоційної компетентності школярів сприяє усвідомленню та регуляції емоційних станів і поведінки, розвитку почуття емпатії та розуміння світу інших людей, формуванню комунікативних навичок і вміння вирішувати конфлікти, зниженню агресивності та антисоціальної поведінки. А також – що шкільний клас є важливою формальною групою, де відбувається соціалізація дитини завдяки взаємостосункам з однокласниками, емоційно насиченим та діяльнісно опосередкованим контактам і зв’язкам.

Для організації партнерської взаємодії необхідно підбирати найбільш ефективні засоби, не забуваючи, що важливими у комунікації «учень-учень» є взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємозалежність та взаємодоповнюваність. Вказано, що під час уроків педагогу доцільно використовувати рольові ігри та спеціальні завдання, які сприятимуть опановуванню прийомами міжособистісного спілкування. Учні отримують досвід взаємодії в змінних мікрогрупах та командах у класі, здатність до адекватної оцінки своїх здібностей та можливостей, вчаться визнавати внесок інших у спільну роботу, пов’язану із пошуком нової інформації, створенням дослідницьких проєктів.

Окреслено сучасні підходи та умови організації партнерської взаємодії, наведені конкретні приклади.