Особливості формування стресостійкості дітей дошкільного віку

Анотація

У статті розглядається важливість формування стресостійкості у дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану. Здійснено дефінітивний аналіз понять «стрес», «стійкість» та «стресостійкість дітей дошкільного віку». Визначено стресостійкість людини, як системну та динамічну властивість особистості, яка надає змогу людині протистояти впливам стресу і адекватно та емоційно реагувати на більшість стресових ситуацій, активно змінювати їх або адаптуватися до них без шкоди для свого здоров’я та підримувати ефективність особистої діяльності. Зазначено, що стресостійкість має свої особливості в кожному віковому періоді та забезпечується ресурсами людини, які з’являються і взаємодіють на різних рівнях: соціальному, культурному, індивідуальному. Підвищення стресостійкості дитини-дошкільника розглядається, як збільшення її індивідуального ресурсного потенціалу й здатності найближчого оточення створити відчуття безпеки для дитини. Акцентовано на врахуванні вікових та індивідуальних особливостей (темперамент, тип нервової системи, стиль поведінки), а також характеру та можливостей дитини в процесі формування її стресостійкості. Розглянуто поняття «вікно толерантності» як зону оптимального стану дитини, стану, в якому вона здатна функціонувати найбільш ефективно, без особливих труднощів отримувати, обробляти та інтегрувати інформацію, а також адекватно реагувати на потреби повсякденного життя. На основі праць науковців та досліджень кризових психологів виокремлено підходи та сформульовано поради щодо підвищення стресостійкості дітей дошкільного віку, серед яких: наявність дорослого, якому дитина довірятиме, заняття з розвитку емоційного інтелекту, обмеження доступу дитини до засобів масової інформації, дихальна гімнастика та фізичні вправи, техніка 5-4-3-2-1, різні види арт-терапії, зустрічі з батьками з метою підвищення їх психолого-педагогічної готовності до підвищення стресостійсті дітей.