№ 37 (2023)
Когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти лінгвістики

Комунікативно-прагматична спроможність простого підмета в мові сучасної української прози для дітей

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-46-57
Руслана Горобець
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія

Опубліковано 2023-12-20

Ключові слова

  • головний член речення, простий підмет, просте двоскладне речення, комунікативно-прагматична спроможність, емоційно-експресивне забарвлення, мова сучасної української прози для дітей

Як цитувати

Комунікативно-прагматична спроможність простого підмета в мові сучасної української прози для дітей. (2023). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 37, 46-57. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-46-57

Анотація

У статті розглянуто різні підходи до витлумачення підмета як головного члена простого двоскладного речення, виділено його формально-семантичні й морфолого- синтаксичні кваліфікаційні ознаки. Проаналізовано форми вираження простого підмета в мові сучасної української прози для дітей й окреслено специфіку його функціонування в «дитячих» контекстах. З’ясовано комунікативно-прагматичну спроможність різних видів підмета, зумовлену інтенціями авторів, призначенням аналізованих творів, віковими й психологічними характеристиками адресата та іншими екстралінгвальними чинниками.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Бацевич Ф. Лінгвістична генеологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 254 с.
  2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник Київ: Либідь. 1993.
  3. Грищенко А. П. Проблема підмета. Українське мовознавство: міжвід. наук. збірник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2004. Вип. 30. С. 43–48.
  4. Дудик П. С. Із синтаксису простого речення. Вінниця : Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, 1999. 287 с.
  5. Завальнюк І. Я. Синтаксичні одиниці в мові української преси початку ХХІ століття: функціональний і рагмалінгвістичний аспекти: монографія. Вінниця: Нова Книга, 2009. 400 с.
  6. Іваницька Н. Л. Взаємна зумовленість форм головних членів двоскладного речення. Українська мова і література в школі. 1979. № 10. С. 27–34.
  7. Ковалів Ю. І. Літературознавча енциклопедія. Київ: Видавничий центр «Академія», 2007. Т. 1. 608 с.
  8. Козачук Г. О. Підмети, виражені словосполученням. Українська мова і література в школі. 1982. № 1. С. 36–39.
  9. Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського речення. Київ: Наукова думка, 1966. 314 с.
  10. Москаленко Н. А. Підмети, виражені словосполученням. Українська мова і література в школі. 1970. № 9. С. 23–32.
  11. Недбайло Л. І. Структура підмета. Синтаксис словосполучення і простого речення. Київ: Наукова думка, 1975. С. 46–59.
  12. Попович А. С. Стилістика української мови: навчально-методичний посібник. Кам’янець- Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. 172 с.
  13. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О.Тараненко (співголови), М. П.Зяблюк та ін. Вид. 3-тє, зі змінами і доп. Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана. 2007. 856 с.
  14. Українська мова : словник-довідник / Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко З. Л., Мозгунов В. В. Донецьк : Центр підготовки абітурієнтів, 1998. 144 с.
  15. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: підручник. Київ: ВЦ «Академія». 2004. 408 с.