Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство)

Збірник наукових праць

№ 39 (2024)
Мова сучасних ЗМІ

Мова, історія – основа національної єдності, ефективна зброя інформаційних війн

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-06
PDF
  • Сергій Гальчак
Сергій Гальчак
Біографія

Опубліковано 2025-01-23

Ключові слова

  • інформаційна війна, ЗМІ, пропаганда, Україна, російська імперія, українська національна ідея, мова, історія

Авторське право (c) 2025 Сергій Гальчак

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Мова, історія – основа національної єдності, ефективна зброя інформаційних війн. (2025). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 39, 64-75. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-06
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

Анотація

У статті закцентовано на важливості збереження та зміцнення української національної ідеї, проаналізовано низку джерел, що розкривають злочинну сутність розгорнутої путінським рашистським режимом інформаційної війни проти суверенної України. Методологічну основу світоглядної системи українства становлять людина, нація, еліта, територія, держава, історія, мова, національний патріотизм, мирне співжиття з людством, відновлення історичної правди та справедливості; ефективна державна протидія інформаційним агресіям. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (хронологічного, проблемно-історичного, аналітичного, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-системного) методів з принципами історизму, об’єктивності, системності, науковості, верифікації. Використання цих методів дало змогу розкрити сутність інформаційної війни, яку впродовж століть веде проти України тоталітарна росія, проаналізувати форми протидії посталій загрозі, аргументувати важливість української національної єдності. Наголошено, що першочерговим завданням для захисників Батьківщини, бійців ідеологічного фронту залишається прищеплення кожному українцю духу патріотизму, шанобливого ставлення до української національної ідеї, національної єдності, а для цього потрібно використовувати всі можливі механізми впливу, серед яких щонайперше мова, історія, культура, споконвічні народні традиції, віра, свідомий патріотизм.

PDF

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Абакумов, В. М. (2010). Загальна характеристика форм і засобів ведення інформаційних війн в Україні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, вип. 38, с. 159–165.
  2. Антонович, В. Б. (1908). Автобіографічні записки. Літературно-науковий вісник. Київ; Львів, 1908, т. 43, кн. ІХ.
  3. Боровська, А. (Ред.) (2016). Інформаційні виклики гібридної війни: контент, канали, механізми протидії: аналіт. доп. Київ: НІСД. 109 с.
  4. Бураковський, П. (2017). Російська пропаганда про події в Україні: тенденції 2014 – 2016 років. Media Sapiens. http://www.osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/rosiyska_propaganda_pro_podii_v_ukrani_20142019_rokiv/ (04.09.2024).
  5. Бусел, В. Т. (Укл.) (2009). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: Перун.
  6. Гальчак, С. (2018). Поділля в роки Другої світової війни (1939–1945): монографія. Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля».
  7. Гальчак, С. Д. (2011). Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ – поч. ХХІ ст.: монографія. Вінниця: Меркьюрі-Поділля.
  8. Горбань, Ю. О. (2015). Інформаційна війна проти України та засоби її ведення. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, вип. 1, с. 136–141.
  9. Грохольська, С. (2018). Болючі спогади 1917 – 1919. Вінниця: ТВОРИ.
  10. ДАВіО – Державний архів Вінницької області.
  11. Еляшевська, Н. Ф. (2015). Вразливість України до інформаційної війни. Теле- та радіожурналістика. Львів, вип. 14, с. 165–169.
  12. Житарюк, М. Г. (2015). «Гарячі точки» у ЗМІ та засобах масової інформації, пропаганди і маніпуляції. Особливості російсько-української війни 2014. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика, вип. 40, с. 208–214.
  13. Замятин, А., Замятин, В., Юсупов, Р. (2002). Опасности информационно-психологической войны. ОБЖ, № 6, с. 42–46.
  14. Кабаненко, І. (2014). Інформаційна війна Росії проти України побудована на суцільній брехні. http://uapress.info/uk/news/show/28496 (15.08.2024).
  15. Кралюк, П. (2019). Україна vs Росія. Пантелеймон Куліш керувався тим, що саме мова є основою української нації. https://www.radiosvoboda.org/a/30090635.html (30.08.2024).
  16. Леся Українка. (1893). Contra spem spero! [В:] На крилах пісень. Львів, с. 13–14.
  17. Лизанчук, В. В. (2014). Антиукраїнська інформаційна агресія в телерадіопросторі Росії та України. Наукові записки Інституту журналістики, т. 56, с. 13–21.
  18. Литвиненко, О. В. (2000). Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії: монографія. Київ: ВКФ «Сатсанга». 222 с.
  19. Маруненко, О. (2011). Зовнішні і внутрішні інформаційні війни у медійному просторі України. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації, № 4, с. 91–95.
  20. Нюрнбергский... (1961). Нюрнбергский процесс над главными немецкими военными преступниками: сборник материалов, т. 7.
  21. Ожеван, М. (2015). Інформаційні війни: курс онлайн лекцій. http://courses.prometheus.org.ua/courses/KNU/102/2015_T2/about. (15.08.2024).
  22. Петрик, В. М., Остроухов, В. В. (2006). Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних операцій: навч. посіб. Київ: Росова, 208 с.
  23. Почепцов, Г. Г. (2015). Сучасні інформаційні війни. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 497 с.
  24. Правда… (1968). Правда про унію: Документи і матеріали. Львів.
  25. Правий, П. (2020). Ярослав. Останній каган Руси. Київ: «Видавництво Сергія Пантюка». 200 с.
  26. Семен, Н. (2018). Російські інтернет-ресурси як чинник інформаційної війни проти України (на прикладі сайтів «Правда.Ру» та «Российский диалог»). (Дис. канд. наук соц. ком.). Дніпро, 250 с.
  27. Сунь-Дзи. (2015). Мистецтво війни. Львів: Видавництво Старого Лева, 108 с.
  28. Шевченко, Т. (1978). Кавказ. [В:] Твори. В п’яти томах. Т. 1: Поетичні твори (1837 – 1847). Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро».
  29. Хорошко, В. О., Хохлачова, Ю. Є. (2016). Інформаційна війна. ЗМІ як інструмент інформаційного впливу на суспільство. Частина І. Інформаційна безпека, № 22(3), с. 283–288.
  30. ЦДАВО України – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
  31. Berhoff, K. C. (2004). Harvest of Despair: Life and Death in Ukraine under Nazi Rule. Cambridge: Belknap Press of Harvard University Press. DOI: https://doi.org/10.4159/9780674020788
  32. Рильський, М. Рідна мова. https://gramotiy.co.ua/%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC-%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0/ (03.09.2024).
  33. Зіневич, Н. (2019). Пантелеймон Куліш – 200 років: ТОП-10 фактів про творчість. https://poglyad.tv/pantelejmon-kulish-200-rokiv-top-10-faktiv-pro-tvorchist-article (11.09.2024).
  34. Перша світова війна. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (11.09.2024).
  35. Сосюра, В. Рідна мова. https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/sosyura-volodimir/557-volodimir-sosyura-ridna-mova (11.09.2024).
  36. «Политический лузер»: Стефанчук уколол экс-помощника Путина Суркова. https://hvylya.net/uk/news/201095-politicheskij-luzer-stefanchuk-ukolol-jeks-pomoshhnika-putina-surkova (01.09.2024).