Keywords
How to Cite
Abstract
The article examines the hostile attitude of the Bolshevik Party towards its political opponents, shows the actions of the party's top leadership of the RCP (b), party and Soviet bodies and special services to eliminate the opposition national-communist and socialist parties, and the establishment of the soviet one-party system in Ukraine in the early 1920s. In the article, the author traces the stages of the elimination of opposition parties by the Bolsheviks in Ukraine in the early 1920's. Initially, the Bolsheviks were forced to establish their power, relying for the the parties union, as a purely Ukrainian and so a all-Russian. After consolidating in the country, the Bolshevik Party decided to eliminate the Borotbists and bobbyists and their independent political activity, which was aimed at building Ukraine according to theirs own views. Applying ideological methods of influence on Borotbists and bobbyists, the Bolsheviks led these parties to self-destruction, leaning of the leaders of these parties. The left side of these parties has joined the ranks of the Bolsheviks.The second stage was more connected with the gradual cessation of the activities of All-Russian Socialist-Revolutionary and Menshevik parties in Ukraine. With the introduction of the NEP increased pressure for these parties. It was in 1921 that the Bolsheviks started a course the sole political existence. The SRs and the Mensheviks made a number of attempts to restore their former influence on the population, but all their attempts were neutralized by the Bolsheviks. The last UPP ceased to exist in 1925 in Ukraine and one-party regime was established . The status of the ruling party with all the institutions of power gave advantages to the Bolsheviks in relation to other parties. Using political, ideological, moral pressure, repression and terror, the Bolsheviks successfully completed the task of eliminating their political opponents. Multipartyism could not be from an ideological point of view.
References
Трифанов И.Н. Конец мелкобуржуазных партий меньшевиков и эсеров // Учебные записки Ленинградского университета. 1959. №258. Вып. 30. С. 143-172.
Гусев К. В. Крах мелкобуржуазных партий в СССР. Москва: Госполитиздат, 1966. 64 с.; Гусев К.В. От соглашательства к контрреволюции: (Очерки истории эволюции политического банкротства и гибели партии социалистов-революционеров). Москва: Госполитиздат, 1968. 164 с.
Рубан Н. В. Октябрьская революция и крах меньшевизма. Москва: Издательство политической литературы, 1968. 314 с.
Гусев К. В. Стратегия и тактика большевиков в отношении непролетарских партий. Москва: Политиздат, 1983. 80 с.
Ветров Р. И. Победа Октябрьской революции и банкротство меньшевиков в Украине. Харьков: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1983. 145 с.
Ветров Р. И. Октябрьская революция и банкротство эсеров на Украине. Днепродзержинск, 1983. 88 с.
Кокін С. А. Боротьба КП(б)У з політичною опозицією на початку 1920-х років // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Київ: Наукова думка, 1992. Вип. 2. С. 24-30
Багатопартійна українська держава на початку ХХ століття. Програмні документи перших українських політичних партій. Упор. В. С. Журавський. Київ: Науково-інформаційне підприємство «Пошук», 1992. 96 с.
Бриндак О. Б. Ліквідація більшовиками політичної опозиції та встановлення однопартійної системи в Україні в 20-ті роки ХХ століття. Одеса: Астропринт, 1998. 183 с.
Остапенко Я. Ліквідація більшовиками опозиційних партій в Україні (1920-1925): автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01. Харків, 2000. 19 с.; Архієрейський Д., Ченцов В. більшовики проти соціалістичних партій: репресивні аспекти політичної боротьби 1920-х рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2003. №1. С. 19-50
Ніколаєв І. Є. Комуністичне єдиновладдя в УСРР у 1920-х рр.: історико-правовий аспект. Миколаїв:Швець, 2013. 437 с.
Бриндак О. Ліквідація більшовиками політичної опозиції та встановлення однопартійної системи в Україні в 20-ті роки ХХ століття. Одеса: Астропринт, 1998. 183 с.
Греченко В.А. Україна у добу «раннього» тоталітаризму (20-ті роки ХХ ст. ). Харків: Видавництво НУВС, 2001. 276 с.
Ніколаєв І. Політика більшовиків стосовно українських національно-комуністичних партій в 1919-1920 –х роках // Мандрівець. 2012. №2. С. 24-27.
Сплошное недоразумение // Борьба. 1920. 10 мая.
IV съезд партии борбистов // Коммунист. 1920. 20 июля.
Ленін В.І. ХІІІ з’їзд РКП(б), 18-23 березня 1919 р. Доповідь про партійну програму. 19 березня // Повне зібрання творів. Москва. Издательство политической литературы. Т. 38. 579 с.
Архірейський Д., Ченцов В. Більшовики проти соціалістичних партій: репресивні аспекти політичної боротьби 1920-х рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. №1. Київ: Сфера. 2003. С. 19-50.
Вєтров Р.І. Політичні партії України на початку ХХ століття (1900-1925 рр.) Дніпродзержинськ: Б.в. 1997. 111 с.
Ветров Р.И. О политической гибели меньшевиков на Украине в начале 20-х годов // Политические партии и движения Украины. ХІХ – ХХ веков. Сб. Днепропетровск: Б.в. 1993. С.120-130.
Процесс контрреволюционной организации меньшевиков (1-9 марта 1931 г.). Стенограмма судебного процесса и материалы, приобщенные к делу. Москва: Советское законодательство. 1931.
Кронштадская трагедия 1921 года // Вопросы истории. 1994. №4. С. 3-21.
Дело членов ЦК УПСР Голубовича, Петренко, Лызанивского, Часныка, Ярослава и других: Стенографический отчет. Харьков, Типография Всеукраинского ЧК. 1921. 429 с.
Известия. 1923.21 марта.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2018 Nataliia Kuzminets