Асортимент монет другої половини ХІV–ХVІ ст., виявлених уздовж Кучманського торгового шляху (за скарбовими джерелами Поділля)

Анотація

Мета розвідки полягає у спробі  проаналізувати асортимент грошового ринку Поділля ХІV–ХVІ ст. через призму нових знахідок-скарбів останніх півтора десятка років. Особлива увага звернена на монети, які надходили з Криму, Північного Причорномор’я, Нижнього Придністров’я та Приазов’я, знайдені переважно на Кучманському  шляху, що проходив з  Криму до Львова, через межиріччя Південного Бугу та  Дністра. Методологія дослідження базується на принципах: історизму, об’єктивності, всебічності, цілісності, системності, проблемно-хронологічному.  Наукова новизна  полягає у комплексному дослідженні скарбів Поділля ХІV–ХVІ ст. Висновки. Проаналізувавши та порівнявши склад монетних та монетно-речових скарбів короткотривалого та довготривалого накопичення, можна зробити висновок, що вони є важливими речовими джерелами вивчення грошового обігу Поділля у досліджуваний період. 15 скарбових комплексів другої половини XІV–XVI ст. чітко прослідковують весь спектр європейських та східних номіналів, країни-емітенти, техніки карбування монет, задіяних у внутрішній  та міжнародній торгівлі. Означена розвідка довела, що поряд із домінуючими у пізньому середньовіччі срібними європейськими монетами Чехії, Польщі, Угорщини, Литви, Молдавії, Подільського князівства, Червоної Русі, у грошовому обігу Поділля зустрічаються срібні золотоординські дирхеми та мідні пули, генуезько-татарські акче, монети генуезьких колоній Кафи, Монкастро (із власним надкарбування «Астрокастро»), срібні акче Кримського ханства часу правління  династії Гіреїв, турецькі срібні акче і золоті алтуни часу правління Сулеймана Прекрасного (1512–1560), срібні акче – «азовки» Тани. Появі турецьких і татарських монетних  комплексів наприкінці ХV–ХVІ  ст. сприяли часті походи татар і турків за ясиром на землі Поділля. Вони могли потрапити в землю під час сутичок із місцевим населенням, служилою шляхтою чи козаками, а також через торгівлю.