2021: Випуск 68
Дидактика

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИНАВЧАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ПРАКТИЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗВО: DOI 10.31652/2415-7872-2021-68-7-12

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2021-68-7-12
Олена Зарічна
кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка
СВІТЛАНА БУЧАЦЬКА
кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка
МАРИНА Давидюк
кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка

Опубліковано 2024-04-19

Ключові слова

  • інфо-медійна грамотність, предметно-мовне інтегроване навчання, мислення вищого порядку, змішане навчання, соціокультурні компетентності

Як цитувати

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИНАВЧАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ПРАКТИЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗВО: DOI 10.31652/2415-7872-2021-68-7-12. (2024). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 68. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2021-68-7-12

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті представлена методологічна база інтеграції інфо-медійної грамотності в іншомовні навчальні курси ЗВО. Визначено принципи, педагогічні умови, критерії вибору навчального матеріалу, методичні прийоми, які забезпечують ефективне впровадження програм з медіа-грамотності в наявні силабуси. Використання сучасних методів навчання, таких як обернений клас, проблемне навчання, групові та дискусійні форми роботи, актуалізація навичок мислення вищого порядку та інтерактивні форми роботи в аудиторії розглядаються як інтегрований підхід, спрямований на розвиток критичного сприйняття медіа-продуктів, а також ряду соціокультурних та комунікативних компетенцій у майбутніх педагогів. Однією з основних цілей інтеграції інфо-медійної грамотності в освітні курси є підвищення емоційної стійкості до маніпулятивних впливів медіа, яка досягається шляхом активізації навичок критичного мислення, зважаючи на умови гіперінформативності і навички споживання медіа у студентів. У статті представлений досвід пробного навчання, що було реалізоване в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй» у таких напрямках, як інформаційна грамотність, критичне мислення, цифрова та візуальна грамотність і навички факт-чекінгу. Увиразнено алгоритм застосування предметно-мовного інтегрованого навчання як засобу одночасного розвитку навичок інфо-медійної грамотності і мовленнєвих умінь.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Горбань Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експеримен¬таль-ного навчання: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інст.-т психологіїі м. Г.С. Костюка АПН України. К., 2002. 20 с.
  2. Кочубей Л. Методи соціально-психологічного впливу на електорат. Політичний менеджмент. 2014. №1. С. 99-105.
  3. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті : навчальний посібник. Рівне: Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003. 200 с.
  4. Cummins, J. (1984). Bilingualism and Special Education: Issues in Assessment and Pedagogy. Clevedon: Multilingual Matters.
  5. Dafouz, E., Nunez, B., Sancho, C., & Foran, D. (2007). Integrating CLIL at the Tertiary Level: Teachers’ and Students’ Reactions in Diverse Contexts-converging Goals: CLIL in Europe, edited by D. Marsh and D. Wolff, 91–101. Frankfurt: Peter Lang.
  6. Fortanet-Gómez, I. & Bellés-Fortuño, B. (2008). The relevance of discourse markers in teacher training courses for Content and Language Integrated Learning in higher education. In O. Martí Arnáinz, & M. P. Safont Jordá (Eds), Achieving multilingualism: Wills and ways. Proceedings of the First international conference on multilingualism (ICOM) (pp. 149-159). Castelló de la Plana: Universitat Jaume I.
  7. Hickman L., Longman C. Case Method: Business Interviewing (Case Method). Addison-Wesley Professional, 2004. 220 p.
  8. Learn to Discern in Education (L2D-Ed). URL: https://www.irex.org/project/learn-discern-education-l2d-ed