МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИНАВЧАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ПРАКТИЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗВО

DOI 10.31652/2415-7872-2021-68-7-12

Автор(и)

  • Олена Зарічна кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка
  • СВІТЛАНА БУЧАЦЬКА кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка
  • МАРИНА Давидюк кандидат педагогічних наук Київський університет імені Бориса Грінченка

Ключові слова:

інфо-медійна грамотність, предметно-мовне інтегроване навчання, мислення вищого порядку, змішане навчання, соціокультурні компетентності

Анотація

У статті представлена методологічна база інтеграції інфо-медійної грамотності в іншомовні навчальні курси ЗВО. Визначено принципи, педагогічні умови, критерії вибору навчального матеріалу, методичні прийоми, які забезпечують ефективне впровадження програм з медіа-грамотності в наявні силабуси. Використання сучасних методів навчання, таких як обернений клас, проблемне навчання, групові та дискусійні форми роботи, актуалізація навичок мислення вищого порядку та інтерактивні форми роботи в аудиторії розглядаються як інтегрований підхід, спрямований на розвиток критичного сприйняття медіа-продуктів, а також ряду соціокультурних та комунікативних компетенцій у майбутніх педагогів. Однією з основних цілей інтеграції інфо-медійної грамотності в освітні курси є підвищення емоційної стійкості до маніпулятивних впливів медіа, яка досягається шляхом активізації навичок критичного мислення, зважаючи на умови гіперінформативності і навички споживання медіа у студентів. У статті представлений досвід пробного навчання, що було реалізоване в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй» у таких напрямках, як інформаційна грамотність, критичне мислення, цифрова та візуальна грамотність і навички факт-чекінгу. Увиразнено алгоритм застосування предметно-мовного інтегрованого навчання як засобу одночасного розвитку навичок інфо-медійної грамотності і мовленнєвих умінь.

Посилання

Горбань Г. О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експеримен¬таль-ного навчання: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Інст.-т психологіїі м. Г.С. Костюка АПН України. К., 2002. 20 с.

Кочубей Л. Методи соціально-психологічного впливу на електорат. Політичний менеджмент. 2014. №1. С. 99-105.

Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті : навчальний посібник. Рівне: Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003. 200 с.

Cummins, J. (1984). Bilingualism and Special Education: Issues in Assessment and Pedagogy. Clevedon: Multilingual Matters.

Dafouz, E., Nunez, B., Sancho, C., & Foran, D. (2007). Integrating CLIL at the Tertiary Level: Teachers’ and Students’ Reactions in Diverse Contexts-converging Goals: CLIL in Europe, edited by D. Marsh and D. Wolff, 91–101. Frankfurt: Peter Lang.

Fortanet-Gómez, I. & Bellés-Fortuño, B. (2008). The relevance of discourse markers in teacher training courses for Content and Language Integrated Learning in higher education. In O. Martí Arnáinz, & M. P. Safont Jordá (Eds), Achieving multilingualism: Wills and ways. Proceedings of the First international conference on multilingualism (ICOM) (pp. 149-159). Castelló de la Plana: Universitat Jaume I.

Hickman L., Longman C. Case Method: Business Interviewing (Case Method). Addison-Wesley Professional, 2004. 220 p.

Learn to Discern in Education (L2D-Ed). URL: https://www.irex.org/project/learn-discern-education-l2d-ed

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-19

Номер

Розділ

ДИДАКТИКА