Емоційний штучний інтелект у педагогічній освіті: новий вимір взаємодії викладача і студента

Анотація

Стаття присвячена дослідженню можливостей використання емоційного штучного інтелекту у вищій педагогічній освіті. У сучасних умовах цифрової трансформації освітнього процесу технології штучного інтелекту відіграють ключову роль у персоналізації навчання, покращенні взаємодії між викладачем і студентом, а також адаптації навчального процесу відповідно до емоційного стану студентів. У роботі розглядаються основні принципи функціонування емоційного штучного інтелекту, методи розпізнавання емоцій (комп’ютерний зір, аналіз голосу, біометричні технології) та їхнє застосування в освітньому контексті. Аналізуються переваги впровадження цієї технології у педагогічні університети, зокрема її здатність сприяти ефективнішому зворотному зв’язку між студентами та викладачами, покращенню емоційного середовища навчання та підвищенню рівня мотивації студентів. Окрему увагу приділено викликам інтеграції емоційного штучного інтелекту у навчальний процес, таким як етичні питання конфіденційності даних, технічні обмеження технологій та можливий опір з боку викладачів і студентів. Визначено перспективи подальших досліджень у цій сфері, включаючи вдосконалення алгоритмів розпізнавання емоцій, розробку етичних норм використання емоційних даних та інтеграцію емоційного штучного інтелекту у цифрові платформи навчання. Результати дослідження свідчать про значний потенціал застосування емоційного штучного інтелекту у педагогічній освіті для створення адаптивного, чутливого до емоцій студентів навчального середовища.