Анотація
Лідерські якості стають ключовими уміннями для сучасного фахівця, оскільки вони є визначальними для успішної кар'єри та впливу на оточуюче середовище. Магістерські програми в Німеччині враховують ці вимоги та пропонують якісний розвиток лідерських якостей, адаптуючись до сучасних викликів. Німеччина, як країна з відомою якістю освіти, виявляється лідером у навчанні та розвитку лідерських якостей магістрів. У статті розглядаються ключові складові магістерських програм з лідерства, включаючи теоретичні аспекти лідерства, особистісний розвиток, практичні навички управління, міжкультурне спілкування. Обговорюється значущість таких програм для формування повноцінних лідерів, готових вирішувати складні завдання в різних сферах життя та впливати на соціальний прогрес. Університети Німеччини пропонують широкий спектр програм, які дають можливість студентам опанувати теорією лідерства, розвинути особисті якості, набути практичних навичок управління, а також опанувати міжкультурне спілкування. Магістерські програми дають студентам можливість отримати знання та навички, необхідні для того, щоб стати успішними лідерами в різних сферах, таких як бізнес, політика, громадські організації, освіта та наука. Навчальні програми відкривають перед студентами широкі можливості для розвитку стратегічного мислення, вміння приймати обґрунтовані рішення, ефективного спілкування та управління командою. Крім того, вони сприяють формуванню особистісних якостей лідерів, таких як відповідальність, етичність, адаптивність та здатність працювати в міжкультурному середовищі, а також стимулюють самостійність, творчий підхід до вирішення проблем, навчають робити стратегічні аналізи та планування, що є важливими складовими успішного лідерства.
Посилання
Акімова, О. В. (2007). Особистісна обумовленість творчого мислення майбутнього вчителя.
Акімова, О. В. (2007). Формування творчого мислення в процесі рішення розумових задач. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – 2007. – Вип, 19, 144-150.
Акімова, О. В., & Наливайко, О. Б. (2013). Психологічні теорії творчості й творчого мислення. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, (39), 7-11.
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Гапчук, Я. А. (2022). Цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах. Інноваційна педагогіка, 2(50), 166–172. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/50.2.33
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Гапчук, Я. А. (2022b). Середовищний підхід у сучасних міждисциплінарних дослідженнях з цифровізації освіти. Інноваційна педагогіка, 46, 234–238. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/46.47
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Ромащук, О. І. (2023). Логічне мислення майбутніх учителів як наукова категорія. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 1(211). 224-229. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-224-229
Акімова, О., Сапогов, М., Гапчук, Я., & Дяченко, М. (2023). Особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 15(33). 62-70. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-15(33)-62-70
Гапчук, Я. А. (2023). Сучасні тенденції розвитку Е-навчання у вищій школі Німеччини : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки / Я. А. Гапчук // ВДПУ ім. М. Коцюбинського, МОН України. Вінниця, 2023. 416 с. https://dspace.vspu.edu.ua/handle/123456789/11256
Гапчук, Я. А., Сапогов, М. В. (2019). Педагогічний потенціал інформатизації освітнього процесу у вищій школі. Інноваційна педагогіка, 12(1), 169–172. https://doi.org/10.32843/2663-6085.2019.12-1.37
Карлінська, Я. В. (2021). Професійний розвиток педагога закладу фахової передвищої освіти на засадах лідерства. Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи, 44-45.
Паламарчук, О., Скиба, Ю. (2023). Роль викладача у розвитку лідерських якостей студента. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук, 5, 110-118. https://doi.org/10.31652/2786-5754-2023-5-110-118
Семеній, Н. (2022). Лідерські якості майбутніх учителів початкової школи: теоретико-практ. Міжнародний науковий журнал університетів та лідерства, 14, 81-91. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2022-14-81-91
Семініхина, Н. (2020). Формування лідерської компетентності у магістрів освіти в університетах Австралії. Естетика і етика педагогічної дії, 22. 165-179. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2020.22.222018
Цюняк, О. П. (2021, December 1). Професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти. http://lib.pnu.edu.ua:8080/handle/123456789/11656
Akimova, O., Sapogov, M., & Hapchuk, Y. (2023). Modern Approaches to the Study and Use of SMART-Technology in the Preparation of Masters. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, 123(75), 14–19. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-75-14-19
Arnold, T. (2016). Entwicklung von Führungskompetenzen durch computerunterstütztes kollaboratives Lernen in der Betrieblichen Weiterbildung: Möglichkeiten, Grenzen und Herausforderungen in Blended Learning-Konzepten. https://www.researchgate.net/publication/311234921_Entwicklung_von_Fuhrungskompetenzen_durch_computerunterstutztes_kollaboratives_Lernen_in_der_Betrieblichen_Weiterbildung_Moglichkeiten_Grenzen_und_Herausforderungen_in_Blended_Learning-Konzepten
Astin, A. W., & Astin, H. S. (2000). Leadership Reconsidered: Engaging Higher Education in Social Change. Battle Creek: Kellogg Foundation. https://www.scirp.org/reference/ReferencesPapers?ReferenceID=1497877
Bijur, P. (2000). The Energy of Leadership. In W. Dauphinais, G. Means, C. Price (Eds.), Wisdom of the CEO. New York: Wiley. 167-174.
Freie Universität Berlin. (n.d.). https://www.fu-berlin.de/
George, B. (2022, September 19). A challenge to academia to develop values-centered leaders. www.elsevier.com. https://www.elsevier.com/connect/a-challenge-to-academia-to-develop-values-centered-leaders
Harman, G. (2002). Academic leaders of corporate managers: Deans and Heads in Australian higher education; 1977 to 1997. Higher Education Management and Policy, 14, 2, 53-70.
Jameson J., Rumyantseva N., Cai M., Markowski M., Essex R., McNay I. A systematic review and framework for digital leadership research maturity in higher education. Computers and Education Open. 3, 2022. 100115. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2022.10011
Kameyama, C. M. P. E. W. C. P. F. C. P. E. (2023, August 7). Universities must be catalysts for sustainable development. https://www.elsevier.com/connect/universities-must-be-catalysts-for-sustainable-development
Ossiannilsson, E. (2018). Visionary Leadership for Digital Transformation: In a Time when Learners Take Ownership of Their Learning. Asian Journal of Distance Education, 13(1). 128-148. https://www.learntechlib.org/p/185265/
Sg, H.-. U. (n.d.). University of St. Gallen. HSG - Uni SG. https://www.unisg.ch/en
The Entrepreneurial University - TUM. TUM. https://www.tum.de
Universität Mannheim | Universität Mannheim. (n.d.). Uni Mannheim: Studieren Und Forschen Im Schloss. https://www.uni-mannheim.de
UNIVERSITÄT ZU KÖLN. (2001, March 11). Universität Zu Köln. https://www.uni-koeln.de
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Mykyta Sapohov, Yana Hapchuk, Roman Salii