Keywords
How to Cite
Abstract
The evolution of leadership attributes emerges as a pivotal facet for contemporary professionals, delineating a trajectory towards triumph in career pathways and exerting influence within their milieu. Master's programmes within the German educational milieu meticulously integrate these imperatives, furnishing a refined platform for the cultivation of leadership acumen adeptly attuned to contemporary exigencies. Germany, renowned for its educational eminence, stands as a vanguard in the realm of nurturing and honing the leadership proficiencies of master's students. This discourse elucidates the elemental constituents underpinning master's programs in leadership, encompassing theoretical underpinnings, personal metamorphosis, pragmatic managerial competencies, and the intricacies of intercultural discourse. The emphasis is laid on the transformative potential of such initiatives in crafting well-rounded leaders primed to tackle multifarious challenges across divergent spheres of existence, thereby catalysing societal advancement. German tertiary institutions offer an extensive array of programmes designed to furnish students with a comprehensive understanding of leadership theory, foster personal development, inculcate pragmatic management skills, and facilitate adept navigation of intercultural dynamics. These programmes are instrumental in endowing students with the requisite knowledge and proficiencies to emerge as adept leaders across diverse domains encompassing business, politics, civil society, academia, and research. They serve as conduits for the cultivation of strategic cogitation, judicious decision-making, proficient communication, and adept team leadership. Furthermore, they serve to fortify the fabric of leadership by engendering qualities such as accountability, ethical rectitude, adaptability, and cross-cultural fluency. Moreover, they serve to galvanise independence, foster ingenuity in problem-solving, and impart skills in strategic foresight and planning, essential facets of efficacious leadership.
References
Акімова, О. В. (2007). Особистісна обумовленість творчого мислення майбутнього вчителя.
Акімова, О. В. (2007). Формування творчого мислення в процесі рішення розумових задач. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – 2007. – Вип, 19, 144-150.
Акімова, О. В., & Наливайко, О. Б. (2013). Психологічні теорії творчості й творчого мислення. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, (39), 7-11.
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Гапчук, Я. А. (2022). Цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах. Інноваційна педагогіка, 2(50), 166–172. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/50.2.33
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Гапчук, Я. А. (2022b). Середовищний підхід у сучасних міждисциплінарних дослідженнях з цифровізації освіти. Інноваційна педагогіка, 46, 234–238. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/46.47
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., Ромащук, О. І. (2023). Логічне мислення майбутніх учителів як наукова категорія. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 1(211). 224-229. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-224-229
Акімова, О., Сапогов, М., Гапчук, Я., & Дяченко, М. (2023). Особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 15(33). 62-70. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-15(33)-62-70
Гапчук, Я. А. (2023). Сучасні тенденції розвитку Е-навчання у вищій школі Німеччини : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки / Я. А. Гапчук // ВДПУ ім. М. Коцюбинського, МОН України. Вінниця, 2023. 416 с. https://dspace.vspu.edu.ua/handle/123456789/11256
Гапчук, Я. А., Сапогов, М. В. (2019). Педагогічний потенціал інформатизації освітнього процесу у вищій школі. Інноваційна педагогіка, 12(1), 169–172. https://doi.org/10.32843/2663-6085.2019.12-1.37
Карлінська, Я. В. (2021). Професійний розвиток педагога закладу фахової передвищої освіти на засадах лідерства. Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи, 44-45.
Паламарчук, О., Скиба, Ю. (2023). Роль викладача у розвитку лідерських якостей студента. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук, 5, 110-118. https://doi.org/10.31652/2786-5754-2023-5-110-118
Семеній, Н. (2022). Лідерські якості майбутніх учителів початкової школи: теоретико-практ. Міжнародний науковий журнал університетів та лідерства, 14, 81-91. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2022-14-81-91
Семініхина, Н. (2020). Формування лідерської компетентності у магістрів освіти в університетах Австралії. Естетика і етика педагогічної дії, 22. 165-179. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2020.22.222018
Цюняк, О. П. (2021, December 1). Професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів в умовах цифрової трансформації освіти. http://lib.pnu.edu.ua:8080/handle/123456789/11656
Akimova, O., Sapogov, M., & Hapchuk, Y. (2023). Modern Approaches to the Study and Use of SMART-Technology in the Preparation of Masters. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, 123(75), 14–19. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-75-14-19
Arnold, T. (2016). Entwicklung von Führungskompetenzen durch computerunterstütztes kollaboratives Lernen in der Betrieblichen Weiterbildung: Möglichkeiten, Grenzen und Herausforderungen in Blended Learning-Konzepten. https://www.researchgate.net/publication/311234921_Entwicklung_von_Fuhrungskompetenzen_durch_computerunterstutztes_kollaboratives_Lernen_in_der_Betrieblichen_Weiterbildung_Moglichkeiten_Grenzen_und_Herausforderungen_in_Blended_Learning-Konzepten
Astin, A. W., & Astin, H. S. (2000). Leadership Reconsidered: Engaging Higher Education in Social Change. Battle Creek: Kellogg Foundation. https://www.scirp.org/reference/ReferencesPapers?ReferenceID=1497877
Bijur, P. (2000). The Energy of Leadership. In W. Dauphinais, G. Means, C. Price (Eds.), Wisdom of the CEO. New York: Wiley. 167-174.
Freie Universität Berlin. (n.d.). https://www.fu-berlin.de/
George, B. (2022, September 19). A challenge to academia to develop values-centered leaders. www.elsevier.com. https://www.elsevier.com/connect/a-challenge-to-academia-to-develop-values-centered-leaders
Harman, G. (2002). Academic leaders of corporate managers: Deans and Heads in Australian higher education; 1977 to 1997. Higher Education Management and Policy, 14, 2, 53-70.
Jameson J., Rumyantseva N., Cai M., Markowski M., Essex R., McNay I. A systematic review and framework for digital leadership research maturity in higher education. Computers and Education Open. 3, 2022. 100115. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2022.10011
Kameyama, C. M. P. E. W. C. P. F. C. P. E. (2023, August 7). Universities must be catalysts for sustainable development. https://www.elsevier.com/connect/universities-must-be-catalysts-for-sustainable-development
Ossiannilsson, E. (2018). Visionary Leadership for Digital Transformation: In a Time when Learners Take Ownership of Their Learning. Asian Journal of Distance Education, 13(1). 128-148. https://www.learntechlib.org/p/185265/
Sg, H.-. U. (n.d.). University of St. Gallen. HSG - Uni SG. https://www.unisg.ch/en
The Entrepreneurial University - TUM. TUM. https://www.tum.de
Universität Mannheim | Universität Mannheim. (n.d.). Uni Mannheim: Studieren Und Forschen Im Schloss. https://www.uni-mannheim.de
UNIVERSITÄT ZU KÖLN. (2001, March 11). Universität Zu Köln. https://www.uni-koeln.de
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2023 Mykyta Sapohov, Yana Hapchuk, Roman Salii