Анотація
Розвиток вітчизняної соціальної галузі, її прогресивні ідеї багато в чому забезпечуються не лише професіоналізмом, а й творчою активністю соціальних працівників у здійсненні професійних функцій і реалізації соціальних очікувань суспільства. Зміст творчості в реалізації технологій соціальної роботи розкривається в таких якостях фахівця: креативність, здатність вдало поєднувати в своїй діяльності валідні, перевірені часом і досвідом ефективні способи діяльності з нетрадиційними прийомами роботи. Останні формуються лише під впливом ефективної організації практичної складової освітнього процесу. У статті проаналізовано можливості розвитку творчого потенціалу соціальних працівників через організацію практичних досліджень в межах курсових та кваліфікаційних робіт, а також під час проєктної діяльності. Увагу акцентовано на тому, якою мірою студентські дослідження, що засновані на реальних практичних ситуаціях можуть сприяти розвитку креативності та професійної компетентності. Автори зазначають, що творчість і практичні дослідження є невідомими структурами і вимагають толерантного ставлення до невизначеності. Зазначається, що невизначеність можна подолати з урахуванням умов: проблема та перешкоди до її вирішення визначаються за допомогою чітких критеріїв, одержаних в процесі емпіричних розвідок; під час проведення студентських досліджень в межах дуального навчання увага має приділятись певним умовам, які забезпечують студентам надійну основу. Констатовано, що можливість набуття творчого потенціалу фахівця та надання простих дослідницьких інструментів і стратегій можливе через розширення практичних можливостей студентів та супервізійну підтримку дослідницьких проєктів з елементами рефлексії та зворотним зв'язком з боку викладача.
Посилання
Акімова, О. В. (2007). Особистісна обумовленість творчого мислення майбутнього вчителя.
Акімова, О. (2010). Теоретико-методичні засади формування творчого мислення майбутнього вчителя в умовах університетської освіти : монографія. Вінниця.
Акімова, О. В., Галузяк, В. М., Браніцька, Т. Р., & Шестопалюк, А. В. (2014). Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя: монографія.
Акімова, О. В., Сапогов, М. В., & Гапчук, Я. А. (2022b). Цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах. Інноваційна педагогіка. 2(50). 166-172. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/50.2.33
Гуревич, Р. С., Опушко, Н. Р., & Фрицюк, В. А. (2022). Дуальна система освіти – ефективний чинник реформування підготовки майбутніх фахівців. Лідери ХХІ століття. Погляд у майбутнє: Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції 22-23 жовтня 2022 р.. Харків. : НТУ «ХПІ». 103-108.
Фрицюк, В. (2004). Формування креативності майбутніх учителів музики : автореф. дис. канд. пед. наук, спец.: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Вінниця, 20.
Bornemann, St. (2012). Kooperation und Kollaboration – das Kreative Feld als Weg zu effektiver Teamarbeit. Wiesbaden: VS-Verlag.
Bornemann, St., & Schneider, G. B. (2022). Die Chance des Ungewissen: Entfaltung kreativer Potenziale durch Praxisforschung. Forschungsorientierung im dualen Studium der Sozialen Arbeit/Sozialpädagogik im Hinblick auf Berufsbefähigung Perspektiven auf Studiengänge, Didaktik, Themen und Kompetenzen Studierender. Wiesbaden. 319.
Dörner, D. (1999). Bauplan für eine Seele. Rowohlt Verlag, Reinbek bei Hamburg.
Deci, E. L., & Ryan R. M. (1993). Die Selbstbestimmungstheorie der Motivation und ihre Bedeutung für die Pädagogik. Zeitschrift für Pädagogik 39. 223–238.
Getzels, J. W., & Jackson, P. W. (1968). Creativity and Intelligence. Explorations with Gifted Students. New York/London: John Wiley&Sons.
Heiner, M. (1998). Perspektiven der Praxisforschung. Praxisforschung in der sozialen Arbeit. Freiburg: Lambertus. 7–16.
Kuhl, J. (2001). Motivation und Persönlichkeit. Interaktionen psychischer Systeme. Hogrefe, Göttingen.
Moser, H. (2015). Instrumentenkoffer für die Praxisforschung: Eine Einführung. Freiburg: Lambertus.
Munsch, Ch. (2002). Praxisforschung in der Sozialen Arbeit. Grundriss Soziale Arbeit: Ein einführendes. Handbuch 911–921.
Pöppel, E. (2005). Heureka, ich hab’s gefunden! In Manager-Magazin. https://www.manager-magazin.de/unternehmen/karriere/a-341834.html
Thole, W. (1999). Die Sozialpädagogik und ihre Forschung. Sinn und Kontur einer empirisch informierten Theorie der Sozialpädagogik. 224–244.
Stumm, S., Hell, B., & Chamorro-Premuzic, T. (2011). The hungry mind: Intellectual curiosity is the third pillar of academic performance. Perspectives on Psychological Science. 11(6) 574–588.
Roth, G. (2003). Aus Sicht des Gehirns. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Vaske, H. (2018). Why we are creative? Rise And Shine Cinema: Hamburg.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Roman Gurevych, Nadiia Opushko