Диференціація фізичних наватажень студенток на заняттях з оздоровчого фітнесу з урахуванням показників рухового віку
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2024-3-2Ключові слова:
руховий вік, диференційований підхід, оздоровчий фітнес, рухові якості, дозуванняАнотація
Заняття оздоровчим фітнесом залишаються затребуваними у процесі фізичного виховання студенток ЗВО МОЗ України. У контексті проблемної ситуації стосовно дефіциту рухової активності, заняття з оздоровчого фітнесу надають можливість студенткам підтримувати оптимальний рівень фізичного здоров’я на основі диференціації фізичних навантажень з урахуванням показників їх рухового віку.
Мета дослідження – визначення та експериментальна перевірка ефективності занять оздоровчим фітнесом зі студентками різного рухового віку на основі диференціації фізичних навантажень.
Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети використано наступні методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та глобальної мережі «Internet»; розрахункові методи визначення рухового віку; інструментальні методи; педагогічне тестування, методи математичної статистики. Контингент дослідження – 40 студенток І, ІІ і ІІІ курсів медичних факультетів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету.
Результати. Розроблено та апробовано експериментальну програму занять оздоровчим фітнесом з урахуванням диференційованого підходу до дозування фізичних навантажень у студенток різного рухового віку. Виявлено раціональне поєднання засобів розвитку рухових якостей: силової витривалості – 15,9 %, динамічної сили – 12,9 %, швидкісно-силової витривалості – 8,7 %, статичної витривалості – 17,9 %, гнучкості – 12,7 %, швидкісних – 14,7 % та координаційних здібностей – 17,3 %. Дослідження виявило помірну негативну кореляцію між показниками рухового віку та рівнем фізичного здоров’я (r = ‒0,7, при p<0,01). Виділено три рівні рухового віку за рівнем фізичного здоров’я. Перший рівень – оптимальне фізичне здоров’я: відхилення рухового віку від календарного віку від 0 до 11 років є характерним для «безпечного» рівня рухового віку, до якого входять студентки з дуже високим і високим рівнем фізичного здоров’я. Студентки, руховий вік яких становить більше 12 ± 1 рік, старше за календарний вік, перебувають у «прикордонній» зоні та мають середній (другий) рівень фізичного здоров’я. Якщо руховий вік перевищує календарний на 13 років і більше, то організм знаходиться у «небезпечній» зоні – третій рівень.
Висновки. Врахування рухового віку студенток під час занять оздоровчим фітнесом забезпечує оптимальний рівень рухової активності та підвищує рівень фізичної підготовленості.
Посилання
Базилевич, Н., Горбенко, М., Юрченко, І., Горбатов, І., & Гусак, Д. (2023). Шляхи вдосконалення фізичного стану студентів педагогічних ЗВО в процесі самостійної фізкультурно-оздоровчої роботи. Scientific Collection «InterConf+», 38(175), 366‒384. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.10.2023.034 DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.10.2023.034
Благій, О., & Ярмак, О. Скринінг фізичного стану юнаків 15-17 років в процесі фізичного виховання: [монографія]. Біла Церква: БНАУ, 2019. https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/3157/1/Монографія%20Ярмак.pdf
Дубинська, О. (2023). Сучасні підходи до застосування засобів аквафітнесуу фізичному вихованні студентської молоді. Олімпійський і параолімпійський спорт, 1, 8‒11. https://doi.org/10.32782/olimpspu/2023.1.2 DOI: https://doi.org/10.32782/olimpspu/2023.1.2
Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження: [international declaration]. Helsinki: IMA, 1964 (у редакції Верховної Ради України від 01.10.2008 року, ідентифікатор документа – 990_005): [electronic resource]. URL: http://surl.li/gfafka
Кравченко, Т., & Данилко, В. (2022). Значення мотивації для ефективності використання фітнес-програм, що сприяє підвищенню фізичної підготовки студенток. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки», (1), 118‒123. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2022-1-118-123
Оленєв, Д., Присяжнюк, С., Шемчук, В., Юденко, О., & Старчук, О. (2022). Взаємозв’язок між показниками біологічного віку та фізичної підготовленості курсантів ВВНЗ. Військова освіта, 1 (45), 154‒167. https://doi.org/10.33099/2617-1783/2022-45/154-1677 DOI: https://doi.org/10.33099/2617-1783/2022-45/154-167
Самохвалова, І., & Харченко, С. (2022). Використання фітнес програм у фізичному вихованні студенток закладів вищої освіти під час дистанційного навчання. Реабілітація та рекреація, 11, 157‒162. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.18 DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.18
Чупрун, Н. (2020). Оптимізація фізичного виховання студенток засобами хореографії. Наукові часописи Університету. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), Випуск 3К(123) 20, 470‒474. https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/32997
Chernenko, S., Oliynyk, O., Dolynniy, I., Honcharenko, O., & Hordieieva, K. (2020). Peculiarities of Functional and Motor Fitness of 1St-5Th Year Students of Special Medical Department. Physical Education Theory and Methodology, 20(4), 212‒218. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.03 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.4.03
Doroshenko, E., Hurieieva, A., Symonik, A., Chernenko, O., Chernenko, A., Serdyuk, D., Svatiev, A., & Tsarenko, K. (2021). Differentiation of Physical Loads in Female Students of Different Motor Ages. Physical Education Theory and Methodology, 21(2), 158‒166. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.2.09 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.2.09
Kozina, Z., Sobko, I., Ulaeva, L., Safronov, D., Boichuk, Y., Polianskyi, A., & Protsevskiy, V. (2019). The Impact of Fitness Aerobics on the Special Performance and Recovery Processes of Boys and Girls 16-17 Years Old Engaged in Volleyball. International Journal of Applied Exercise Physiology, 8(1), 98‒113. https://doi.org/10.30472/ijaep.v8i1.306
Lu, L., Mao, L., Feng, Y., & et all. (2021). Effects of Different Exercise Training Modes on Muscle Strength and Physical Performance in Older People with Sarcopenia: a Systematic Review and Meta-Analysis. BMC Geriatr, 21, 708. https://doi.org/10.1186/s12877-021-02642-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-021-02642-8
Solohubova, S., Lakhno, O., Shyyan, V., & Shyyan, O. (2020). The Assessment of Physical Fitness and Morphofunctional State of Female First-Year Students in Non-Linguistic Higher Education Institutions. Physical Education Theory and Methodology, 20(3), 157‒164. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.05
Tyshchenko, V., Omelianenko, H., Markova, S., Vorontsov, A., Pavelko, O., Doroshenko, E., & Drobot, K. (2023). Neurological Typology and its Role in Enhancing Technical and Tactical Skills in Adolescent Female Boxers. Health, Sport, Rehabilitation, 9(4), 57‒72. https://doi.org/10.58962/HSR.2023.9.4.57-72 DOI: https://doi.org/10.58962/HSR.2023.9.4.57-72
van Baak, M. A, Pramono, A., Battista, F., & et all. (2021). Effect of Different Types of Regular Exercise on Physical Fitness in Adults with Overweight or Obesity: Systematic Review and Meta‐Analyses. Obesity Reviews, 22(S4, e13239. https://doi.org/10.1111/obr.13239 DOI: https://doi.org/10.1111/obr.13239
Wang, L., Li, J., Bai, S., Liu, T., Pei, T., Liu, Z., Wang, L., Yang, D., & Ruan, C. (2019). The Effect of Different Exercise on Anxiety and Depression of College Students. AIP Conference Proceedings, 2079(1), 020033. https://doi.org/10.1063/1.5092411 DOI: https://doi.org/10.1063/1.5092411
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Гурєєва Антоніна , Лукашенко Анастасія, Мартиненко Кирило
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
