Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування

Науковий журнал

№ 4 (2025)
Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Удосконалення фізичного стану жінок зрілого віку засобами сучасних технологій фітнесу

pdf
  • Брезденюк Олександра,
  • Гоберлас Сергій
Брезденюк Олександра
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія

Опубліковано 2026-01-27

Ключові слова

  • жінки, зрілий вік, фітнес, фізичний стан, електром’язова стимуляція, компонентний склад маси тіла, вміст жирового компоненту, вміст м’язового компоненту

Авторське право (c) 2026 Брезденюк Олександра, Гоберлас Сергій

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Удосконалення фізичного стану жінок зрілого віку засобами сучасних технологій фітнесу. (2026). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 4, 7-16. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-4-1

Анотація

Актуальність. Збереження здоров’я та профілактика захворювань є одним із пріоритетних завдань сучасного суспільства, що зумовлює необхідність пошуку та впровадження ефективних оздоровчих технологій. Особливо актуальним це є для жінок зрілого віку, у яких природні вікові зміни супроводжуються зниженням рівня фізичної підготовленості, погіршенням функціональних можливостей і змінами в компонентному складі маси тіла. Одним із перспективних засобів корекції фізичного стану є використання технологій електром’язової стимуляції (EMS), проте даних щодо впливу EMS на компонентний склад тіла жінок зрілого віку недостатньо.

Мета дослідження – встановити вплив занять із використанням технологій електром’язової стимуляції на компонентний склад маси тіла жінок другого періоду зрілого віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 27 жінок віком 36-40 років, які протягом 16-тижнів займались за програмою тренувань із використанням приладу Miha Bodytec. Для досягнення поставленої мети були використані теоретичні, емпіричні та статистичні методи дослідження. Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що через 16 тижнів занять з використанням EMS технологій, у жінок вірогідно зменшилися показники ваги тіла, ІМТ, вмісту жирового компоненту маси тіла та збільшився вміст м’язового компоненту.

Висновки. Застосування 16-тижневої програми EMS-тренувань є ефективним засобом корекції компонентного складу маси тіла жінок другого зрілого віку. Скорочення маси тіла та жирової складової у поєднанні зі збільшенням м’язового компоненту підтверджує доцільність використання EMS як оздоровчої технології для підвищення фізичного стану жінок віком 36-40 років.

pdf

Посилання

  1. Апанасенко, Г. Л., Попова, Л. А., & Магльований, А. В. (2011). Санологія (медичні аспекти валеології). ПП «Кварт».
  2. Вілмор, Дж. Х., & Костілл, Д. Л. (2003). Фізіологія спорту. Олімпійська література.
  3. Нагорна, А. Ю. (2020). Корекція показників фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла в процесі занять оздоровчим фітнесом. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (7[127]), 129–135. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2020.7(127).25
  4. Савіна, С. (2021). Оцінка впливу оздоровчої фітнес-технології на фізичний стан жінок другого періоду зрілого віку за динамікою антропометричних показників. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (2), 90–97. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.90-97
  5. Філіпцова, К. А., & Топчій, М. С. (2023). Вікова фізіологія та шкільна гігієна (2-ге вид., перероб. і доп.). Університет Ушинського.
  6. Brezdeniuk, O., Furman, Y., Salnykova, S., Sulyma, A., Korolchuk, A., Bohuslavska, V., & Pityn, M. (2021). Adaptation of students with different body composition components to aerobic and anaerobic training. Sport and Society: Interdisciplinary Journal of Physical Education and Sports, 2(1), 11–17. https://doi.org/10.36836/2021/1/28
  7. Cooper, K. H. (2018). The history of aerobics (50 years and still counting). Research Quarterly for Exercise and Sport, 89(2), 129–134. https://doi.org/10.1080/02701367.2018.1452469
  8. Filipovic, A., Kleinöder, H., Dörmann, U., & Mester, J. (2020). Electromyostimulation: A systematic review of the effects of different electromyostimulation methods on selected strength parameters in trained and elite athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 34(9), 2600–2614. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31822420f4
  9. Furman, Y. M., Miroshnichenko, V. M., Bohuslavska, V. Yu., Gavrilova, N. V., Brezdeniuk, O. Yu., Salnykova, S. V., Holovkina, V. V., Vypasniak, I. P., & Lutskyi, V. Y. (2022). Modeling of functional preparedness of women aged 25–35 of different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 26(2), 118–125. https://doi.org/10.15561/26649837.2022.0207
  10. Kemmler, W., Shojaa, M., Steele, J., et al. (2021). Efficacy of whole-body electromyostimulation on body composition and muscle strength in non-athletic adults: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Physiology, 12, 640657. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.640657
  11. Kemmler, W., Teschler, M., Weissenfels, A., Bebenek, M., Fröhlich, M., Kohl, M., & von Stengel, S. (2021). Effects of whole-body electromyostimulation versus high-intensity resistance exercise on body composition and strength: A randomized controlled study. Frontiers in Physiology, 12, 637897. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.637897
  12. Miroshnichenko, M., Furman, Y., Brezdeniuk, O., Onyshchuk, V., Gavrylova, N., & Salnykova, S. (2020). Correlation of maximum oxygen consumption with body composition in men aged 25–35 of different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 24(6), 290–297. https://doi.org/10.15561/26649837.2020.0603
  13. Miroshnichenko, V. M., Brezdenyuk, O. Y., Golovkina, V. V., Romanenko, O. I., & Chekhovskaya, Y. S. (2021). Functional fitness of women in the first period of adulthood under the influence of aqua fitness. Health, Sport, Rehabilitation, 7(1), 19–27. https://doi.org/10.34142/HSR.2021.07.01.02
  14. Miroshnichenko, V. M., Furman, Y. M., Bohuslavska, V. Yu., Brezdeniuk, O. Yu., Salnykova, S. V., Shvets, O. P., & Boiko, M. O. (2021). Functional preparedness of women of the first period of mature age with different somatotypes. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 25(5), 296–304. https://doi.org/10.15561/26649837.2021.0504
  15. Pano-Rodriguez, A., Beltran-Garrido, J. V., Hernández-González, V., & Reverter-Masia, J. (2020). Effects of whole-body electromyostimulation on health and performance: A systematic review. BMC Complementary Medicine and Therapies, 20(1), 87. https://doi.org/10.1186/s12906-020-02877-7
  16. Sara, J. D. (2023). Physical training augmented with whole-body electronic muscle stimulation is superior to conventional training alone in healthy subjects: A pilot randomized controlled trial. Mayo Clinic Proceedings. Advance online publication.
  17. Sara, J. D. S., Rajai, N., Ahmad, A., Breuer, L., Olson, T., Kemmler, W., Nagai, T., Schilaty, N., & Lerman, A. (2025). Physical training augmented with whole-body electronic muscle stimulation favorably impacts cardiovascular biomarkers in healthy adults: A pilot randomized controlled trial. International Journal of Cardiology, 419, 132706. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2024.132706
  18. Seyri, K. M., & Maffiuletti, N. A. (2022). Effect of electromyostimulation training on muscle strength and sports performance. Strength and Conditioning Journal, 44(3), 56–67. https://doi.org/10.1519/SSC.0000000000000690
  19. Wirtz, N., Zinner, C., Doermann, U., & Kleinöder, H. (2023). Whole-body electromyostimulation as an innovative modality for enhancing physical fitness in older adults: A pilot study. European Journal of Sport Science, 23(4), 567–575. https://doi.org/10.1080/17461391.2022.2069512

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.