ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМІЖНИХ ЗАСОБІВ ТРЕНУВАННЯ В ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-13(32)-103-115Ключові слова:
кваліфіковані легкоатлети, ергогенні засоби, підготовчий період, тренувальні вправи, тренувальний процес.Анотація
Актуальність. Висока конкуренція в
легкій атлетиці на міжнародній спортивній
арені стимулювала створення
фундаментальних праць, в яких
розглядаються актуальні проблеми
сучасного спорту та впровадження
різноманітних досягнень науково-
технічного прогресу у підготовку
спортсменів. Але, незважаючи на значну
кількість досліджень, присвячених
розробці теоретичних і методологічних
основ підготовки спортсменів з
використанням допоміжних засобів,
проблема залишається значною мірою не
вирішеною. Мета. Раціонально інтегрувати
допоміжні засоби оптимізації та
стимулювання відновлювальних процесів
після фізичних навантажень шляхом
цілеспрямованих впливів на дихальну
систему, адаптаційні процеси та функції
хребта у спортсменів, які займаються
легкою атлетикою. Матеріал і методи
дослідження. Дослідження проводилося на
базі МДЮСШ №1 м.Вінниці та
СДЮСШОР з легкої атлетики м. Вінниці
протягом підготовчого періоду 2022 року.
Використовувалися такі методи
дослідження: аналіз, узагальнення науково-
методичної і спеціальної літератури,
педагогічний експеримент. Результати. В
розглянутих наукових публікаціях
виявлена достатня аргументація щодо
диференційованого застосування в
тренувальному процесі ЕМС, ДЕНС та
дозованої тракції хребта. За результатами
педагогічного експерименту ми визначили
доцільність використання спортсменами,
які спеціалізуються в легкій атлетиці,
допоміжних засобів тренування залежно
від періоду річного циклу та конкретних
завдань тренувального процесу. Висновки.
Аналіз науково-методичної і спеціальної літератури дозволив вивчити аспекти
використання допоміжних засобів
тренування в легкій атлетиці та їхній
прямий або опосередкований вплив на
вдосконалення майстерності спортсменів і
розвиток фізичної та функціональної
підготовленості.
Посилання
Агаджанян Н.А, Мишустин Ю.Н, Левуин С.Н. (2005). Хроническая гипокапния – системный патогенный фактор. Самара: ФГУП «Самарский Дом печати». 136 с.
Адамчук В.В. (2016). Зміст та завдання тренувальних занять кваліфікованих багатоборців у мікроциклах різних типів. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. Зб. наукових праць. Вінниця: ТОВ «Ландо ЛТД». 109-113.
Адамчук В.В. (2021). Програмування тренувального процесу спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві на етапі безпосередньої підготовки до змагань [автореферат]. Київ. 22 с.
Апарати компанії «ДЕНАС МС» ДЕНАС і ДіаДЕНС. Режим доступу: diadens.at.ua
Бальсевич В.К. (1999). Перспектива развития общей теории и технологии спортивной подготовки и физического воспитания. Теория и практика физической культуры. 4. 21-25.
Булатова М.М., Платонов В.Н. (1996). Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях. Киев: Олимпийская лит. 176 с.
Волков Н.И., Несен Э.Н., Осипенко А.А., Корсун С.Н. (2000). Биохимия мышечной деятельности. Киев: Олимпийская лит. 502 с.
Гаврилова Н.В., Фурман Ю.М. (2010). Вдосконалення функції дихання велосипедистів 13-16 років шляхом застосування методики ендогенно-гіпоксичного дихання. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. Вінниця. 9. 128.
Головихин Е.В., Мясникова Е.Ф. (2009). Применение методов интервальной гиперкопнической гипоксической тренировки в ациклических видах спорта. Учен. запис.ун-та им. П.Ф. Лесгафта. 2(48). 59-63
Електростимулятори м'язів Compex. Режим доступу: compex.com.ua
Кашуба В.К. (2015). К вопросу использования современных технологий в спортивной подготовке. Молодіжний науковий вісник східноєвропейського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. Луцьк. 19. 172 -184.
Козлова О.К. (2013). Підготовка спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації спорту (на прикладі легкої атлетики). Теорія і практика фізичного виховання і спорту. 13-19.
Макарова Г.А. (2013). Общие и частные вопросы фармакологической поддержки спортсменов. Наука в олимпийском спорте. 3. 58-64.
Платонов В.Н. (2010). Допинг в спорте и проблемы фармакологического обеспечения подготовки спортсменов. 306 с.
Платонов В.Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник для тренеров. Киев: Олимпийская лит. Кн. 1. 680 с.
Платонов В.Н. (2015). Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: учебник для тренеров. Киев: Олимпийская лит. Кн. 2. 752 с.
Полищук В.Д. (2001). Легкоатлетическое десятиборье. Київ: Наук. світ. 252°с.
Суслов Ф.П. (2010). О структуре (периодизации) годичного цикла подготовки и спортивной формы в современном спорте. Теория и практика физической культуры. 4. 11-15.
Томпсон П. (2009). Введение в теорию тренировки: официальное руководство ИААФ по обучению легкой атлетике. ИААФ. 218 с.
Фурман Ю.М, Сулима А.С. (2015). Вплив ендогенно-гіпоксичного дихання на відновлення функції серцево-судинної системи кваліфікованих хокеїстів на траві після дозованих фізичних навантажень. Фізичне виховання і спорт. Луцьк. Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 18. 240-244.
Филин В.П. (1994). Современные методы исследований в спорте. Учебное пособие. Харьков. Основа. 132 с.
Шамардин А.А., Чемов В.В., Шамардин А.И., Солопов И.Н. (2008). Применение эргогенических средств в подготовке спортсменов. Саратов: Научная книга. 209 с.
Шилов А.М., Князева Л.А. (2013). Возможности препаратов с метаболическим направленим при коррекции ишемических синдромов. Лечащий врач. 7. 39-64
Berlett B.S., Levine R. L. (2014). Disigning antioxidant peptides. Redox Rep. 19(2). 80-86.
Herrero J. A., Izquiero M. , Maffiuletti N. (2006). Electromyostimulation and Plyometric Training Effects on Jumping and Sprint Time. International Journal of Sports Medicine. 27(7). 533-9.
Fedotova T.D., Fedotov V.I. (2019). Goryainov AP. Track and field exercises improve student health. Health, Physical Culture and Sports., 5 (16). 138-44
