ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ ДО ФІЗКУЛЬТУРНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Анотація

Анотація. Актуальність. Одним зі стратегічних напрямів розвитку України було визначено підвищення здоров’я нації через пропаганду здорового способу життя та підвищення рухової активності. Реалізація завдань полягає в першу чергу на фахівців галузі фізичної культури та спорту. Визначені Стандартом освіти програмні результати навчання вимагають пошуку ефективних шляхів підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до фізкультурно-рекреаційної роботи в закладах шкільної та позашкільної освіти. Мета дослідження – визначити рівень діяльнісного компоненту готовності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту до фізкультурно-рекреаційної роботи. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 638 здобувачів вищої освіти інститутів (факультетів) фізичного виховання і спорту ІІІ–IV курсів ЗВО України. В анкетуванні також брали участь 357 учнів середніх класів закладів загальної середньої освіти. Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури і джерел мережі Інтернет, анкетування, тестування рівня знань. Результати дослідження. Діагностичне обстеження майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту дозволило зробити висновок про недостатню сформованість умінь планувати рекреаційну діяльність учнів, умінь оперативно контролювати вплив навантаження на фізичний стан школярів, відсутність конструктивного підходу до фізкультурно-рекреаційної діяльності, слабке практичне володіння майбутніми фахівцями сучасними методиками здоров’язбереження та здоров’яформування, відсутність творчого підходу в більшості студентів до організації всіх форм фізкультурно-рекреаційної діяльності. Висновки. Показники критерію практичної готовності майбутніх фахівців до фізкультурно-рекреаційної роботи майже рівномірно розподілилися на середньому та низькому рівні. Високий рівень спостерігався у 9,2 % здобувачів в умінні проектувати та конструювати фізкультурно-рекреаційну роботу, у 12,3 % студентів – у володінні методиками здоров’язбереження та здоров’яформування, у 13,9 % – в умінні ефективно організовувати фізкультурно-рекреаційну діяльність.