The Judiciary of the Right-Bank Ukraine (the End of 18th – the First Third of the 19th Century) in Memoir Literature

Keywords

imperial policy, Freemasons, judiciary, memoirs, right-bank provinces, Rzeczpospolita judicial tradition

How to Cite

Shevchuk, A. (2023). The Judiciary of the Right-Bank Ukraine (the End of 18th – the First Third of the 19th Century) in Memoir Literature. Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 43, 80-89. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-43-80-89

Abstract

Abstract. The purpose of the article is to determine the conditions of functioning of the judiciary of the Right-Bank Ukraine during the imperial policy of seeking compromises with the gentry for the sake of establishing itself in a socio-ethnically complex border region in the late eighteenth and early nineteenth centuries. The methodology of the research is based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-systemic, historical-typological) methods with the principles of historicism, systematicity, and scientificity, which allowed us to focus on assessing the position of judicial structures in the memoirs of visiting officials and local gentry. The prosopographical method made it possible to study the personalities of memoirists and individual court officials in the aggregate of their individual qualities and relationships with others. Scientific novelty of the work lies in the study of the activities of the judicial structures of the right-bank provinces in the context of the imperial policy of granting concessions to the local elite in the memoirs of visiting Russian officials and representatives of the local gentry. Certain provisions set forth in the memoirs are confirmed / refuted based on the use of a set of published and archival sources. Conclusions. The judiciary was not properly reflected in the memoirs and assessments of contemporaries. To increase their appeal, memoirists focused more on describing private life, and court cases, by and large, seemed uninteresting, confusing, and perhaps not always fairly resolved to the authors. For visiting Russian officials, it was important to show the negative side of the Rzeczpospolita judicial procedure to embellish the imperial judiciary; they did not always understand the intricacies of imperial policy and the peculiarities of the functioning of the judiciary in the region. Local memoirists mostly did not delve into judicial procedures, not wanting to show dissatisfaction with the work of institutions, which would undermine the authority of the local gentry. Their focus was on judicial officials. The authors' assessments differ, but they make it possible to understand the importance of holding elected positions for nobility, the social capital they acquired, and the struggle for power between parties. E. Felinska understood the devastating consequences of the interference of the imperial authorities in local judicial proceedings, which led to the removal of the nobility from the judiciary. The study of memoirs and assessments allows us to "feel the era" and understand that in everyday life there was a demand for social stability and a sense of security, which could not be achieved without an effective judiciary.

References

Felińska, E. (1859). Pamiętniki z życia. Serya 2. T. II. Wilno, 407 s.

Iwanowski, E. (1876). Wspomnienia lat minionych. T. 1. Kraków, 601 s.

Абрамович, П., Гнатюк, В. (1928). Ще раз про Гейнча (Гінча) [Once again about Heinch (Hinch)]. За сто літ. Матеріали з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ ст. Кн. 2. Київ: Державне видавництво України, 99–102.

Батурин, П. (1918a). Записки. Голос минувшего. № 4–6 (апрель–июнь). Москва, 173–210.

Батурин, П. (1918b). Записки (продолжение). Голос минувшего. № 7–9 (июль–сентябрь). Москва. 99–132.

Вигель, Ф. (1864). Воспоминания Ф. Ф. Вигеля, в 7 частях, ч. 3. Москва: В университетской типографии. 186 с.

Вигель, Ф. (1865). Воспоминания Ф. Ф. Вигеля, в 7 частях, ч. 6. Москва: В университетской типографии. 149 с.

Габбе, П. (1827a). Прогулка за Днепром. Московский телеграф. № 4. 267–285.

Габбе, П. (1827b). Прогулка за Днепром. Московский телеграф. № 5. 5–19.

ДАЖО – Державний архів Житомирської області.

Долгорукий, И. (1870). Дневник путешествия в Киев 1817 г. Москва: Имп. О-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 280 с.

Єршов, В. (2008). Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності. Житомир: Полісся, 624 с.

Зайончковский, П. (1977). История дореволюционной России в дневниках и воспоминаниях, т. 2, ч. 1. 1801–1856. Москва, Издательство: Книга, 367 с.

Крашевский, Ю. (1874). Рассказы о польской старине. Записки XVIII века Яна Дуклана Охотского с рукописей, после него оставшихся, переписанныя и изданныя Ю. Крашевским. Санкт-Петербург: Типография П. П. Меркульева. 319 с.

Кукушкина, Е., Шишкин, А. (1988). Батурин Пафнутий Сергеевич. Словарь русских писателей XVIII века. Вып.1 (А–И). Ленинград. 68–70.

Маркевич, О. (2020). Державна служба у Волинській губернії у спогадах та оцінці сучасників (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століття). Емінак: науковий щоквартальник. № 2 (30). 45–55. https://doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).405

Месяцеслов – Месяцеслов с росписью чиновных особ или общий штат Российской империи на лето от Рождества Христова 1816, в 2 частях, ч. 2. Санкт-Петербург: Имп. Академия наук, 540.

Парето, В. (2002). Социалистические системы. Теоретическая социология: Антология, в 2 частях, ч. 1. Москва: Книжный дом «Университет», 249–313.

ПСЗРИ-1 – Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. С 1649 по 12 декабря 1825 г.: в 45 т. Санкт-Петербург: Тип. Второго отделения Собственной е. и. в. канцелярии, 1830.

Пыпин, А. (1916). Русское масонство: XVIII и первая четверть ХІХ в. Петроград: Изд. «Огни», 584 с.

Чайковский, М. (1891). Записки Михаила Чайковского (Садык-паши) [Notes of Mikhail Tchaikovsky (Sadik Pasha)]. Киевская старина. Т. 32. 255–268.

Шевчук, А. (2018). Волинський надвірний суд (1798–1801): заснування, структура та діяльність. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Вип. 28. 179–202.

Шевчук, А. (2019). Соціальне значення діяльності кримінальних департаментів головних судів Правобережної України (1797–1831 рр.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 30. 9–19. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-9-19

Шевчук, А. (2020). Цивільні департаменти головних судів Правобережної України (1797–1831): імперські практики у річпосполитівській судовій традиції. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 31. 17–29. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-31-17-29

Шевчук, А. (2022). Судова влада в житті суспільства Правобережної України (кінець XVIII – перша третина ХІХ ст.): монографія. Житомир: Видавець Євенок О. О., 580 с.

Ярмошик, І. (2009). Події Волинської історії у висвітленні польського мемуариста Яна Дуклана Охотського (кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст.). Часопис Української історії. 14. 119–124.

Creative Commons License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Copyright (c) 2023 Andrii Shevchuk

Downloads

Download data is not yet available.