Abstract
The aim of the article is to characterize P. Khavliuk’s scientific publications dedicated to the history of crafts and technologies in order to determine the main directions and key ideas of his research. The research methodology is based on the principles of historicism and objectivity. General scientific methods of analysis, synthesis, systematization and generalization, as well as the comparative-historical method, have been applied. The scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time, P. Khavliuk’s publications dedicated to the history of crafts and technologies have been comprehensively characterized, the main directions of his research and key ideas regarding the development of ancient crafts have been identified. Conclusions. P. Khavliuk emerges as an archaeologist and historian who was not afraid to revise established theories and sought to comprehensively illuminate the history of ancient crafts and technologies, taking into account the results of his own archaeological surveys and excavations, primarily in the Southern Buh region, using a complex of research approaches, including experimental archaeology, comparative analysis, and integration of data from various scientific disciplines. The scientist’s attention was drawn not only to purely technological aspects but also to economic and social aspects of craft development. The main directions of P. Khavliuk’s research encompass pottery, metallurgy, millstone production, and jewellery making of various cultural groups and periods: Zarubyntsi and Chernyakhiv cultures, early Slavs, and Uliches. Key theoretical foundations of P. Khavliuk’s works include rethinking the role of local traditions in the development of crafts, particularly insisting on the independent development of Ulichian jewellery making. He also made an important contribution to understanding the evolution of millstone production technologies, ceramics, and metal items. Based on archaeological findings, the researcher drew conclusions about the level of craft development, production specialization, and trade connections, considering the development of crafts in a broad economic and social context. It is important to note the evolution of P. Khavliuk’s ideas throughout his scientific career. His later works demonstrate a more critical approach to established theories and a deeper understanding of the complexity of cultural interactions in craft development. Although P. Khavliuk’s works contain a deep analysis of many aspects of ancient crafts, he also pointed out the need for further research, particularly in the field of cultural influences and technological exchanges between different tribes and cultures.
References
Abadía, O. M. (2024). Rewriting the Past for the Changing Present: The Need for New and Pluriversal Histories of Archaeology. Bulletin of the History of Archaeology, 33 (1), 1-12. https://doi.org/10.5334/bha-675
Castillo, J. A. Q. (2024). Editorial: Microhistory and Archaeology. Open Archaeology, 10, 1-4. https://doi.org/10.1515/opar-2024-0006
Griffen, L., Ryzheva, N., Nefodov, D., Hryashchevskaya, L. (2022). Some Methodological Issues of the History of Science and Technology. Історія науки і техніки, 12 (1), 31-54. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-1-31-54
Гріффен, Л. (2013). До питання про передісторію техніки. Історія науки і техніки, 4, 16-35.
Ленчук, Д. (2020). Трипільські старожитності з розкопок П. І. Хавлюка в колекції лабораторії з археології факультету історії, права і публічного управління ВДПУ імені М. Коцюбинського (до 95-річчя від дня народження). Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження: матеріали ХХХІ Вінницької всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України, 24-25 вересня 2020 р. Ч. 1. Вінниця, с. 11-14.
Ленчук, Д. (2023). Антропологічний матеріал із городища уличів 10 століття біля с. Сажки на Вінниччині із розкопок П. І. Хавлюка у 1970-1978 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія, 46, 9-19 https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-46-9-19
Ленчук, Д. (2023а). Колекція археологічних старожитностей із розкопок П. І. Хавлюка у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 45, 9-18. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-9-18
Ленчук, Д. (2024). Пам'ятки буго-дністровської та трипільської культури у науковій спадщині П. І. Хавлюка. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 48, p. 9-17. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-9-17
Рудь, В., Косаківський, В. (2011). П. І. Хавлюк – дослідник старожитностей Поділля. Матеріали XXIII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення». (До 100-річчя існування Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського). Вінниця, с. 312-317.
Рудь, В., Косаківський, В. (2015). До 90-річчя Павла Івановича Хавлюка. Археологія, 2, 148-152.
Хавлюк, П. (1973). До питання про виготовлення жорен у Древній Русі. Археологія, 9, 34-41.
Хавлюк, П. (1956). Материалы к археологической карте бассейна реки Соб (притока Ю. Буга). Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 6, 18-21.
Хавлюк, П. (1965). О технологии изготовления раннеславянской керамики. Археологический сборник Государственного Эрмитажа, 7, 37-41.
Хавлюк, П. (1972). Деякі матеріали до характеристики ремесла уличів. XV наукова конференція ІА АН УРСР, присвячена 50-річчю утворення СРСР: Тези пленарних і секційних доповідей (результати польових археологічних досліджень 1970-1971 рр. на території України). Одеса, с. 343-346.
Хавлюк, П. (1977). Про реконструкцію черняхівських жорен. Археологія, 24, 21-28.
Хавлюк, П. (1980). О времени выделения славянского ремесла в самостоятельную отрасль производства. Тезисы докладов советской делегации на IV Международном конгрессе славянской археологии (София, сентябрь 1980 г.). Москва, с. 82-83.
Хавлюк, П. (1980a). Про виробництво жорен на черняхівських поселеннях Побужжя. Археологія, 34, 30-35.
Хавлюк, П. (1984). Дослідження ремісничого центру для виробництва жорен на Південному Надбужжі. Тези доповіді другої Вінницької обласної історико-краєзнавчної конференції. Вінниця, с. 6.
Хавлюк, П. (1988). О начальных этапах развития раннеславянского ремесла (на материалах ремесленных сооружений на Южном Буге). Труды V Международного конгресса археологов-славистов. Т. 4. Киев, с. 226-231.
Хавлюк, П. (1990). Про черняхівське керамічне виробництво. Тези доповідей дев'ятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. Вінниця, с. 19-20.
Хавлюк, П. (1992). Обробка кольорових металів зарубинецьким населенням Південного Побужжя. Тези доповідей одинадцятої обласної історико-краєзнавчої конференції. Вінниця, с. 21-22.
Хавлюк, П. (1999). Ювелірна справа в уличів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія, 1, 13-18. https://doi.org/10.31652/2411-2143-1999-01-13-19
Хавлюк, П., Гопак, В. (1972). Технологія обробки заліза у зарубинецьких племен Південного Побужжя. Археологія, 6, 90-96.
Хавлюк, П., Гопак, В. (1973). Про технологію обробки заліза в уличів. Археологія, 12, 33-41.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2024 Antonina Kizlova