Особистісно-професійне самовиховання магістрів у процесі загальнопедагогічної підготовки

Анотація

У статті здійснено аналіз окремих аспектів проблеми особистісно-професійного самовиховання здобувачів вищої освіти в освітньому середовищі вищої школи в процесі загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя. Процес самовиховання є успішним за умови усвідомлення майбутнім вчителем відповідальності за своє професійне майбутнє, активної протидії зовнішнім обставинам, плануванні та коригуванні власної освітньої діяльності заради професійного успіху. Найбільш сприятливим періодом для цього є вік студентства, оскільки саме тоді інтенсивно розвивається самоусвідомлення, формується самооцінка та навички самоорганізації. Значення самовиховання у професійному становленні майбутнього вчителя полягає в тому, що завдяки йому особистість не лише самовдосконалюється, але й розкриває свій потенціал, формує свою професійну позицію, досягає поставлених цілей, отримує можливість особистісної самореалізації, долає труднощі, що виникають на шляху професіоналізації. Це стає можливим за умови регулярності й систематичності.

Звернено увагу на те, що основним внутрішнім мотивом, джерелом внутрішньої активності є бажання займатись самовихованням, а його виникненню сприяє потреба. На спонукальному етапі самовиховання важливо студентам дати пораду не стати жертвою стереотипу, оскільки часто виробляється шаблон поведінки й настає той момент, коли неможливо зламати його, тому що це незручно, боляче. Це стає причиною застою або зупинки професійного розвитку.

Проаналізовано найбільш істотні ознаки адекватної самооцінки як важливої умови успішності самовиховання, з-поміж яких усвідомленість власних професійних якостей і співставлення їх з професійними рисами інших. Вона означає не лише фіксацію рівня їхнього розвитку, а ціннісне ставлення до них, яке забезпечує задоволеність позитивними якостями й потребу їх закріплення, а також незадоволеність негативними або недостатньо розвиненими рисами своєї особистості й бажання змінити їх на краще. З’ясовано, що адекватна самооцінка можлива переважно шляхом дій, а не шляхом простого споглядання. Одним із способів формування самооцінки майбутнього вчителя є порівняння своїх результатів з ідеалом, і така робота повинна починатися якомога раніше, уже з першого курсу. Ефективний спосіб самопізнання – уважне спостереження за діями та вчинками інших людей і проведення паралелей з собою. З цією метою використано мотиваційні відеоролики, герої яких – цікаві педагоги-професіонали. Адекватна самооцінка, самопізнання і самоаналіз готують до наступного відповідального кроку – чіткого формулювання цілі та завдань самовиховання, що визначають спрямованість подальших дій. Мета  професійно-особистісного самовиховання, оскільки це уявний кінцевий результат діяльності, компас, який правильно спрямовує дії на результат.