ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

У статті досліджено психолінгвістичні механізми формування критичного мислення в умовах цифрового освітнього середовища. Здійснено аналіз когнітивно - мовленнєвих процесів, що лежать в основі інтерпретації, аргументації та рефлексії в цифровому контексті. Визначено вплив цифрових медіа на структуру мовної діяльності, темп сприйняття інформації та особливості комунікативної взаємодії. Обґрунтовано доцільність інтеграції психолінгвістичних стратегій у моделі розвитку критичного мислення студентів гуманітарного профілю. Запропоновано методологічні орієнтири для оптимізації освітнього процесу з урахуванням когнітивних викликів цифрової епохи. Методологічну основу становлять системний, інтердисциплінарний та процесуальний підходи. Запропонована методика дозволяє комплексно досліджувати формування критичного мислення, виявляти його когнітивно - мовленнєві механізми, оцінювати ефективність цифрових освітніх практик та розробляти рекомендації для розвитку аналітичного, аргументованого й рефлексивного мислення. Вона є дієвим інструментом удосконалення освітніх стратегій у ЗВО. У статті досліджено психолінгвістичні механізми формування критичного мислення в умовах цифрового середовища. Обґрунтовано роль когнітивно - мовленнєвих процесів (інтерпретації, аргументації та рефлексії) як ключових компонентів аналітичного мислення сучасної особистості. Проаналізовано вплив цифрових медіа на структуру мовної діяльності, темп сприйняття інформації та особливості комунікативної взаємодії. Представлено результати емпіричного дослідження рівня критичного мислення студентів спеціальності С4 «Психологія» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, проведеного за методикою Watson–Glaser. Визначено динаміку когнітивного розвитку, виявлено кореляцію між рефлексивністю та критичним мисленням, а також окреслено практичне значення цифрових показників для адаптації освітніх стратегій. У заключній частині сформульовано перспективи подальших досліджень, зокрема щодо створення цифрових інструментів діагностики та інтеграції результатів у національні освітні стандарти.