ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ НАУКОВЦІВ У ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-76-31-44

Ключові слова:

аспіранти, університет, інноваційні методики навчання, лідерські якості, мотивація, наукові дослідження, самооцінка, самостійність, професійна компетентність, цифрова трансформація

Анотація

У дослідженні розглядаються психолого-педагогічні аспекти формування професійної компетентності аспірантів у цифровому освітньому середовищі. Проаналізовано вплив цифрових технологій на освітній процес, визначено ключові чинники, що сприяють розвитку компетентності, та обґрунтовано ефективні методи інтеграції цифрових інструментів у підготовку майбутніх науковців і викладачів. Акцент зроблено на можливостях цифрової освіти для підвищення академічної мобільності та вдосконалення професійної підготовки аспірантів. Досліджується вплив освітнього середовища на розвиток самооцінки, мотивації, лідерських якостей та самостійності аспірантів.

Особливу увагу приділено розвитку лідерських якостей аспірантів, що є ключовим чинником успішного впровадження інноваційних методик навчання та проведення наукових досліджень в цифровому освітньому середовищі. Розглядається діяльність закладу вищої освіти щодо формування професійної компетентності майбутніх викладачів, що включає розвиток вмотивованості, самооцінки та лідерських якостей. Університет забезпечує сприятливі умови, які стимулюють особистісну активність аспірантів та сприяють ефективній взаємодії між ними й освітнім середовищем, формуючи здатність до критичного мислення та наукового дослідження. Освітнє середовище має бути не тільки місцем навчання, а й простором для взаємодії, спрямованим на розвиток лідерських якостей. Важливим є впровадження інноваційних методик навчання в умовах цифрової трансформації, що дозволяє творчо використовувати новітні технології для формування професійної самостійності та розвитку критичного мислення, креативності та здатності до саморозвитку. Доведено, що методологія й організація наукової роботи аспіранта ґрунтована на правильному виборі методів дослідження та ефективних інструментів збирання даних, що забезпечують достовірність результатів. Створення моделі особистісно орієнтованої співпраці між викладачем і аспірантом є ключовою умовою подальшого розвитку наукових досліджень і формування ефективних лідерських якостей у здобувачів освіти.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Роман Семенович Гуревич

    доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України,директор Наукового інституту аспірантури і докторантури,Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,м. Вінниця, Україна

  • Інесса Миколаївна Візнюк

    доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціальної роботи,Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,м. Вінниця, Україна

  • Анна Сергіївна Долинна

    кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії,завідувач відділу аспірантури і докторантури,Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,м. Вінниця, Україна

  • Сергій Сергійович Долинний

    доктор філософії (PhD), старший викладач кафедри психології та соціальної роботи,Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,м. Вінниця, Україна

Посилання

Nychkalo N. (2023). Problem trafnosci w badaniach naukowo-pedagogicznych. In: Franciszka Szlosra (Ed.), dadanie. Dojrzwania. Rozwoj. Warszawa – Radom.

Nychkalo N., Vovk M., Yanytska-Panek T. (2023). Contemporary research strategies in pedagogical studies: experience of Ukraine and Poland. Aesthetics and Ethics of Pedagogical Action. URL: https://doi.org/10.33989/2226-4051.2023.28.293146

Vizniuk I. M. Polishchuk A.S. (2021). Formuvannia IT-kompetentnosti maibutnikh mahistriv yak psykholoho-pedahohichna problema. Psykholohichni perspektyvy.

Візнюк І.М., Паламарчук О.М, Долинний С.С. (2024). Упровадження цифрових технологій в освітній процес в умовах війни. Освіта для цифрової трансформації суспільства: монографія. У 2 т. Т. 1 ; за наук. ред. В. Кременя, Н. Ничкало, Л. Лук’янової, Н. Лазаренко. Київ : ТОВ «Юрка Любченка».

Гуревич Р. (2021). Інформатизація освіти – важливий чинник розвитку суспільства ХХІ століття. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems.

Кадемія М. Ю. (2016). Професійно-технічна освіта в інформаційному суспільстві: монографія. Вінниця : Нілан-ЛТД.

Лазаренко Н., Візнюк І. (2023). Моніторинг забезпечення якості професійної освіти педагогів в контексті євроінтеграції. Comparative Professional Pedagogy.

Модло Є., Семеріков С. О., Семериков С. А., Маркова О. М., Маркова О. Н. (2020). Мобільні Інтернет-пристрої у формуванні компетенції із розв’язання професійних задач засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія.

Підбуцька Н.В., Курявська О.М. (2011). Критерії психологічного здоров'я особистості. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. Харків : НТУ «ХПІ».

Спірін О.М. (2009). Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання.

Завантаження

Опубліковано

2025-07-28

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДИК НАВЧАННЯ

Як цитувати

Гуревич, Р. С., Візнюк, І. М., Долинна, А. С., & Долинний , С. С. (2025). ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ НАУКОВЦІВ У ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 76, 31-44. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-76-31-44

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають