Порівняльний аналіз самооцінки фізичного «Я» студентів коледжів різного професійного спрямування
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-2Ключові слова:
самооцінка фізичного розвитку, студенти коледжів,фізичне «Я», фахова передвища освіта, професійний профільАнотація
Актуальність. Критичний рівень гіподинамії серед молоді, домінування сидячих ІТ-активностей та популяризація ідеалізованих образів тіла в соціальних мережах формують дисфункціональний образ власного фізичного «Я». Особливої гостроти ця проблема набуває для здобувачів фахової передвищої освіти (16–20 років), оскільки цей період збігається з професійним самовизначенням і формуванням ціннісних орієнтацій. Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз самооцінки фізичного «Я» здобувачів фахової передвищої освіти різного професійного профілю для виявлення інституційних та статевих відмінностей. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 365 студентів трьох закладів: спортивного (Коледж 1, n=155), фізкультурно-спортивного (Коледж 2, n=51) та технічного (Коледж 3, n=159) профілів. Використано адаптовану версію опитувальника «Physical Self-Description Questionnaire» (PSDQ). Застосовано непараметричні методи: критерій Краскела–Уолліса та критерій Манна–Уітні з поправкою Бонферроні. Результати дослідження. Встановлено статистично значущу ієрархію самооцінки залежно від профілю закладу: найвищі показники – у Коледжі 1 (302 бали), середні – у Коледжі 2 (279), найнижчі – у Коледжі 3 (260) (H = 100,80; p < 0,05). Найбільші інституційні відмінності – за шкалами «Фізична активність» (H = 86,43) та «Сила» (H = 63,10). Студенти Коледжу 1 перевершують Коледж 3 за всіма шкалами (p < 0,05). Виявлено статеві відмінності: у Коледжах 2 та 3 самооцінка юнаків вища за показники дівчат (p < 0,05), у Коледжі 1 відмінності незначущі (p = 0,214). Дівчата оцінюють себе нижче за шкалами «Сила», «Витривалість», «Спортивні здібності», але вище за «Гнучкістю» та «Зовнішністю». У Коледжі 1 переважають студенти з дуже високим рівнем самооцінки (юнаки – 43,4 %, дівчата – 42,4 %), у Коледжі 3 – із середнім (50,0 % та 53,1 %). Висновки. Професійний профіль закладу та стать є ключовими чинниками, що визначають рівень і структуру самооцінки фізичного «Я». Найбільш адекватне самосприйняття характерне для студентів спортивного профілю, найнижче – для технічного. Виявлені закономірності створюють підґрунтя для розробки диференційованих психолого-педагогічних підходів.
Посилання
1. Андрєєва, О. В., Дудко, М. В., Мартин, П. М., Єракова, Л. А., Соботюк, С. А., & Князєв-Шевчук, А. А. (2024). Рівень рухової активності, самооцінки фізичної підготовленості та фізичної працездатності учнівської молоді у сучасному вимірі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11(184), 13–18.
2. Гуменюк, О. Є. (2004). Психологія Я-концепції: навчальний посібник. Економічна думка.
3. Криворука, Є. В., & Лупійко, Л. В. (2024). Теоретичний аналіз образу фізичного «Я» у психологічній науці. Наукові перспективи, 10(52), 86–89. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-10(52) DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-10(52)-1176-1189
4. Круцевич, Т., & Марченко, О. (2021). Самооцінка особливостей та адекватності фізичного розвитку молодих чоловіків міста та села. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2(54), 69–78. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-69-78 DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-69-78
5. Левицька, І. М. (2017). Вплив образу фізичного «Я» на самоставлення та розвиток особистості у ранньому юнацькому віці. Молодий вчений, (3), 267–271. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_3_64
6. Ліпковська, Ю. (2016). Формування адекватної самооцінки у школярів. Психологічні виміри культури, економіки, управління, (9), 61–69.
7. Марш, Х. В., & Шавельсон, Р. (1985). Я-концепція: її багатогранна ієрархічна структура. Педагогічний психолог, 20(3), 107–123. https://doi.org/10.1207/s15326985ep2003_1 DOI: https://doi.org/10.1207/s15326985ep2003_1
8. Москаленко, О. В. (2025). Корекція самооцінки фізичної підготовленості здобувачів фахової передвищої освіти в процесі занять спортом [Дисертація доктора філософії, Національний університет фізичного виховання і спорту України]. https://uni-sport.edu.ua/content/moskalenko-oleksandr-viktorovych DOI: https://doi.org/10.32782/spmed.2025.2.14
9. Москаленко, О., Марченко, О., & Калабішка, І. (2025). Взаємозв’язок самооцінки та об’єктивних показників фізичної підготовленості студентів передвищої освіти: порівняльний аналіз. Sport Science Spectrum, (1), 55–63. https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1
10. Олійник, О. О. (2018). Самооцінка як передумова професійного становлення студентів. Теорія і практика сучасної психології, (1), 97–101.
11. Онуфрієва, Л. А. (2013). Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців. Проблеми сучасної психології, (22), 396–412.
12. Шинкарук, В. І. (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Абрис.
13. Фурман, А. В., & Гуменюк, О. С. (2006). Психологія Я-концепції: навчальний посібник. Новий світ-2000.
14. Byshevets, N., Andrieieva, O., Goncharova, N., Shynkaruk, O., Hakman, A., Usuchenko, V. I., & Synihovets, I. (2024). General regression modeling of the impact of physical activity on stress-related states in higher education students during military conflict. Journal of Physical Education and Sport, 24(9), 1147–1158. DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
15. Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
16. Fox, K. R. (1997). The physical self-perception profile manual. Human Kinetics.
17. Fox, K. R., & Corbin, C. B. (1989). The Physical Self-Perception Profile: Development and preliminary validation. Journal of Sport and Exercise Psychology, 11(4), 408–430. https://doi.org/10.1123/jsep.11.4.408 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.11.4.408
18. Holland, G., & Tiggemann, M. (2016). A systematic review of the impact of the use of social networking sites on body image and disordered eating outcomes. Body Image, 17, 100–110. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2016.02.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2016.02.008
19. Kashuba, V., Stepanenko, O., Byshevets, N., Kharchuk, O., Savliuk, S., Bukhovets, B., Grygus, I., Napierała, M., Skaliy, T., Hagner-Derengowska, M., & Zukow, W. (2020). The formation of human movement and sports skills in processing sports-pedagogical and biomedical data in masters of sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(5), 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513
20. Swami, V. (2016). Body image in emerging adults. In J. J. Arnett (Ed.), Oxford handbook of emerging adulthood (pp. 401–417). Oxford University Press.
21. Tiggemann, M. (2011). Sociocultural perspectives on body image. In T. F. Cash, & L. Smolak (Eds.), Body image: A handbook of science, practice, and prevention (2nd ed., pp. 12–20). Guilford Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Москаленко Олександр, Марченко Оксана
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
