Непрофесійна фізкультурна освіта особистості як відкриття нового горизонту сенсу «Фізичного виховання» у закладах вищої освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-5

Ключові слова:

непрофесійна фізкультурна освіта особистості, фізичне виховання, заклади вищої освіти, компетентнісний підхід, загальні компетентності, physical literacy, health literacy, фізична активність впродовж життя, життєва спроможність, суб’єктність особистості

Анотація

Актуальність. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення освітньої місії «Фізичного виховання» у закладах вищої освіти в умовах компетентнісної трансформації сучасного університету, поширення малорухомого способу життя, зростання психофізичних навантажень та потреби у формуванні особистості, здатної до довготривалого підтримання здоров’я, працездатності й фізичної активності незалежно від обраного фаху. У сучасних умовах усе більш очевидною стає суперечність між переважно часово обмеженим освітнім впливом традиційного фізичного виховання та необхідністю підготовки людини до самостійної організації фізкультурно-оздоровчої життєдіяльності упродовж життя. Це актуалізує пошук нових педагогічних підходів, пов’язаних із формуванням непрофесійної фізкультурної освіти особистості (НпФО). Мета статті полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні непрофесійної фізкультурної освіти особистості як нового напряму розвитку «Фізичного виховання» у закладах вищої освіти, визначенні її концептуальної логіки, освітньої місії, педагогічного змісту та потенціалу формування універсальних компетентностей життєдіяльності здобувачів вищої освіти. Матеріал та методи дослідження. Методологічну основу дослідження становили положення компетентнісного, людиноцентричного, системного та антропологічного підходів, а також концепції lifelong learning, health literacy, physical literacy, педагогічної інноватики та суб’єктності особистості. У процесі дослідження використано методи аналізу, систематизації та узагальнення наукової літератури, порівняльно-педагогічний аналіз, концептуальне моделювання, теоретичний синтез і метод педагогічної інтерпретації. Результати дослідження. Встановлено, що в умовах компетентнісної модернізації вищої освіти «Фізичне виховання» набуває потенціалу переосмислення власної освітньої місії як сфери формування універсальних компетентностей, пов’язаних зі здатністю людини до фізкультурної саморегуляції, підтримання здоров’я, організації рухової активності та життєвої спроможності упродовж життя. Обґрунтовано, що НпФО не заперечує традиційної системи фізичного виховання, а виступає педагогічним продовженням і розширенням її можливостей відповідно до сучасної логіки загальних компетентностей. Показано, що фізичне виховання має унікальний потенціал інтеграції знання, практики, особистого досвіду, тілесності, самоспостереження та фізкультурної діяльності особистості. Визначено перспективні напрями реалізації НпФО, пов’язані з оновленням професійної ролі викладача, створенням відповідного освітнього середовища, педагогічним проєктуванням механізмів упровадження та експертною оцінкою здійсненності інноваційних моделей. Висновки. Доведено, що непрофесійна фізкультурна освіта особистості може розглядатися як перспективний напрям трансформації «Фізичного виховання» у закладах вищої освіти, орієнтований на формування здатності особистості до підтримання власного здоров’я, працездатності, психофізичної рівноваги й фізичної активності упродовж життя. Посилення ролі фізичного виховання в сучасному університеті пов’язується не з професійним суперництвом між навчальними дисциплінами, а з його здатністю забезпечувати загальний компонент освітнього результату, однаково значущий для представників усіх цивільних спеціальностей.

Біографії авторів

  • Приходько Володимир, Український державний університет науки і технологій

    доктор педагогічних наук, професор

  • Томенко Олександр, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

    доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор

Посилання

1. Кремень, В. Г. (2023). Філософія людиноцентризму у системі сучасних цінностей. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(1), 1–10. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5126 DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5126

2. Приходько, В. (2023). Будівництво власного здоров'я (організаційно-педагогічні аспекти). Інновація.

3. Приходько, В., Салов, В., Чернігівська, С., Вілянський, В., & Кравченко, К. (2021). Реформа фізичного виховання майбутніх бакалаврів у вітчизняній вищій школі (компетентнісний підхід) (2-ге вид.). Інновація.

4. Приходько, В., Томенко, О., & Чернігівська, С. (2022). Освітні ефекти фізичної культури. Інновація.

5. Рашкевич, Ю. М. (2014). Болонський процес та нова парадигма вищої освіти. Видавництво Львівської політехніки.

6. Bronfenbrenner, U. (2005). Making human beings human: Bioecological perspectives on human development. Sage Publications.

7. Cairney, J., Dudley, D., Kwan, M., Bulten, R., & Kriellaars, D. (2019). Physical literacy, physical activity and health: Toward an evidence-informed conceptual model. Sports Medicine, 49(3), 371–383. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3

8. Casey, A., Kirk, D., & MacPhail, A. (2021). Pedagogical cases in physical education and youth sport. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003025429 DOI: https://doi.org/10.4324/9781003025429

9. Edwards, L. C., Bryant, A. S., Keegan, R. J., Morgan, K., & Jones, A. M. (2017). Definitions, foundations and associations of physical literacy: A systematic review. Sports Medicine, 47(1), 113–126. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0560-7

10. Fullan, M. (2016). The new meaning of educational change (5th ed.). Teachers College Press.

11. Haerens, L., Kirk, D., Cardon, G., De Bourdeaudhuij, I., & Vansteenkiste, M. (2011). Toward the development of a pedagogical model for health-based physical education. Quest, 63(3), 321–338. https://doi.org/10.1080/00336297.2011.10483684 DOI: https://doi.org/10.1080/00336297.2011.10483684

12. Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional capital: Transforming teaching in every school. Teachers College Press.

13. Harris, A. (2002). Leading educational change and school improvement. Educational Management Administration, & Leadership, 30(1), 11–23. https://doi.org/10.1177/0263211X020301002 DOI: https://doi.org/10.1177/0263211X020301002

14. International Physical Literacy Association. (2017). The International Physical Literacy Association position statement. IPLA. https://www.researchgate.net/publication/336652302_Physical_literacy_a_concept_analysis

15. Keating, X. D., Harrison, L., Chen, L., Guan, J., & Dauenhauer, B. (2009). Urban minority ninth-grade students' health literacy and their health behaviors. American Journal of Health Education, 40(4), 247–257. https://doi.org/10.1080/19325037.2009.10599095 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.2009.10599616

16. Nutbeam, D., & Lloyd, J. E. (2021). Understanding and responding to health literacy as a social determinant of health. Annual Review of Public Health, 42, 159–173. https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-090419-102529 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-090419-102529

17. OECD. (2013). Innovative learning environments. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9789264203488-en DOI: https://doi.org/10.1787/9789264203488-en

18. Rogers, E. M. (2003). Diffusion of innovations (5th ed.). Free Press.

19. Rychen, D. S., & Salganik, L. H. (2003). Key competencies for a successful life and a well-functioning society. Hogrefe, & Huber Publishers.

20. UNESCO. (2021). Reimagining our futures together: A new social contract for education. UNESCO Publishing. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707.locale=en

21. Whitehead, M. (2010). Physical literacy: Throughout the lifecourse. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203881903

22. Whitehead, M. (2019). Physical literacy across the world. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203702697 DOI: https://doi.org/10.4324/9780203702697

23. Winterton, J., Delamare-Le Deist, F., & Stringfellow, E. (2006). Typology of knowledge, skills and competences: Clarification of the concept and prototype. Office for Official Publications of the European Communities.

24. World Health Organization. (2021). Health promotion glossary of terms 2021. WHO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240038349

Завантаження

Опубліковано

2026-10-14

Номер

Розділ

Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Як цитувати

Непрофесійна фізкультурна освіта особистості як відкриття нового горизонту сенсу «Фізичного виховання» у закладах вищої освіти. (2026). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 3, 78-98. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-5

Схожі статті

1-10 з 102

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.