A comparative analysis of the physical self-concept among college students in various professional fields
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-2Keywords:
self-esteem of physical development, college students, physical self, professional pre-higher education, professional profileAbstract
Topicality. The critical level of physical inactivity among young people, the dominance of sedentary IT activities and the popularization of idealized body images in social media form a dysfunctional image of one’s own physical self. This problem is particularly acute for students of professional pre-higher education (16–20 years old), as this period coincides with professional self-determination and the formation of value orientations. The purpose of the study is to conduct a comparative analysis of physical self-esteem of students of professional pre-higher education of different professional profiles to identify institutional and sex differences. Material and methods of the research. The study involved 365 students from three institutions: sports (College 1, n=155), physical education and sports (College 2, n=51) and technical (College 3, n=159) profiles. An adapted version of the Physical Self-Description Questionnaire (PSDQ) was used. Non-parametric methods were applied: the Kruskal–Wallis test and the Mann–Whitney test with Bonferroni correction. Results of the research. A statistically significant hierarchy of self-esteem was established depending on the institution profile: the highest – in College 1 (302 points), average – in College 2 (279), lowest – in College 3 (260) (H = 100.80; p < 0.05). The greatest institutional differences are on the scales of «Physical Activity» (H = 86.43) and «Strength» (H = 63.10). College 1 students outperform College 3 on all scales ( < 0.05). Sex differences were revealed: in Colleges 2 and 3, self-esteem of young men is higher than that of girls (p < 0.05), in College 1 the differences are not significant (p = 0.214). Girls rate themselves lower on «Strength», «Endurance», «Sporting Ability», but higher on «Flexibility» and «Appearance». College 1 is dominated by students with a very high level of self-esteem (young men – 43.4 %, girls – 42.4 %), College 3 – with an average level (50.0 % and 53.1 %). Conclusions. The professional profile of the institution and sex are key factors determining the level and structure of physical self-esteem. The most adequate self-perception is characteristic of students of the sports profile, the lowest – for the technical one. The identified patterns provide a basis for the development of differentiated psychological and pedagogical approaches.
References
1. Андрєєва, О. В., Дудко, М. В., Мартин, П. М., Єракова, Л. А., Соботюк, С. А., & Князєв-Шевчук, А. А. (2024). Рівень рухової активності, самооцінки фізичної підготовленості та фізичної працездатності учнівської молоді у сучасному вимірі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11(184), 13–18.
2. Гуменюк, О. Є. (2004). Психологія Я-концепції: навчальний посібник. Економічна думка.
3. Криворука, Є. В., & Лупійко, Л. В. (2024). Теоретичний аналіз образу фізичного «Я» у психологічній науці. Наукові перспективи, 10(52), 86–89. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-10(52) DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-10(52)-1176-1189
4. Круцевич, Т., & Марченко, О. (2021). Самооцінка особливостей та адекватності фізичного розвитку молодих чоловіків міста та села. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2(54), 69–78. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-69-78 DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-69-78
5. Левицька, І. М. (2017). Вплив образу фізичного «Я» на самоставлення та розвиток особистості у ранньому юнацькому віці. Молодий вчений, (3), 267–271. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_3_64
6. Ліпковська, Ю. (2016). Формування адекватної самооцінки у школярів. Психологічні виміри культури, економіки, управління, (9), 61–69.
7. Марш, Х. В., & Шавельсон, Р. (1985). Я-концепція: її багатогранна ієрархічна структура. Педагогічний психолог, 20(3), 107–123. https://doi.org/10.1207/s15326985ep2003_1 DOI: https://doi.org/10.1207/s15326985ep2003_1
8. Москаленко, О. В. (2025). Корекція самооцінки фізичної підготовленості здобувачів фахової передвищої освіти в процесі занять спортом [Дисертація доктора філософії, Національний університет фізичного виховання і спорту України]. https://uni-sport.edu.ua/content/moskalenko-oleksandr-viktorovych DOI: https://doi.org/10.32782/spmed.2025.2.14
9. Москаленко, О., Марченко, О., & Калабішка, І. (2025). Взаємозв’язок самооцінки та об’єктивних показників фізичної підготовленості студентів передвищої освіти: порівняльний аналіз. Sport Science Spectrum, (1), 55–63. https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1 DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1
10. Олійник, О. О. (2018). Самооцінка як передумова професійного становлення студентів. Теорія і практика сучасної психології, (1), 97–101.
11. Онуфрієва, Л. А. (2013). Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців. Проблеми сучасної психології, (22), 396–412.
12. Шинкарук, В. І. (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Абрис.
13. Фурман, А. В., & Гуменюк, О. С. (2006). Психологія Я-концепції: навчальний посібник. Новий світ-2000.
14. Byshevets, N., Andrieieva, O., Goncharova, N., Shynkaruk, O., Hakman, A., Usuchenko, V. I., & Synihovets, I. (2024). General regression modeling of the impact of physical activity on stress-related states in higher education students during military conflict. Journal of Physical Education and Sport, 24(9), 1147–1158. DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
15. Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
16. Fox, K. R. (1997). The physical self-perception profile manual. Human Kinetics.
17. Fox, K. R., & Corbin, C. B. (1989). The Physical Self-Perception Profile: Development and preliminary validation. Journal of Sport and Exercise Psychology, 11(4), 408–430. https://doi.org/10.1123/jsep.11.4.408 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.11.4.408
18. Holland, G., & Tiggemann, M. (2016). A systematic review of the impact of the use of social networking sites on body image and disordered eating outcomes. Body Image, 17, 100–110. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2016.02.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2016.02.008
19. Kashuba, V., Stepanenko, O., Byshevets, N., Kharchuk, O., Savliuk, S., Bukhovets, B., Grygus, I., Napierała, M., Skaliy, T., Hagner-Derengowska, M., & Zukow, W. (2020). The formation of human movement and sports skills in processing sports-pedagogical and biomedical data in masters of sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(5), 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513 DOI: https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513
20. Swami, V. (2016). Body image in emerging adults. In J. J. Arnett (Ed.), Oxford handbook of emerging adulthood (pp. 401–417). Oxford University Press.
21. Tiggemann, M. (2011). Sociocultural perspectives on body image. In T. F. Cash, & L. Smolak (Eds.), Body image: A handbook of science, practice, and prevention (2nd ed., pp. 12–20). Guilford Press.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Москаленко Олександр, Марченко Оксана
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
