Рухова активність як основа здоров’язбережувальної поведінки студентів: сучасні підходи та тенденції
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-1Ключові слова:
студенти, фізичне виховання, здоров’я, здоров’язбережування, анкетування, енерговитрати, Фремінгемська методикаАнотація
Актуальність. У статті розглянуто роль рухової активності як базової складової здоров’язбережувальної поведінки студентської молоді. На основі аналізу літературних джерел і результатів емпіричного дослідження визначено актуальні тенденції, фактори та бар’єри, що впливають на рівень фізичної активності студенток. Мета дослідження – полягає у вивченні рівня та динаміки рухової активності студенток І курсу, визначенні факторів, що впливають на їхню участь у фізичній активності, та розробці рекомендацій щодо удосконалення підходів до формування здоров’язбережувальної поведінки в закладах вищої освіти. Матеріали і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, соціологічні методи (анкетування та Фремінгемська методика), методи математичної статистики. У досліджені брали участь 123 студентки І курсу, які навчаються за очною формою. Опитування проводилося з жовтня 2024 по лютий 2025 року. За допомогою Фремінгемської методики було визначено рівень самостійної рухової активності, а також динаміку енерговитрат у періоди жовтень-листопад, грудень, січень-лютий. Результати дослідження. Понад 43 % студенток мають розуміння про поняття «рухова активність», 73 % студентів вважають, що їх рівень знаходиться на достатньому рівні. Лише 47 % студенток позитивно ставляться до спеціально-організованих занять з фізичного виховання. Встановлено, що найвищі показники енергозатрат студенток припадають на початок навчального року (жовтень-листопад, 2561,36 ккал), найменші – в період складання семестрових іспитів і заліків (грудень, 2143,48 ккал), оскільки саме в цей період у студенток переважає розумова діяльність. Висновки. Рухова активність є необхідною умовою формування здоров’язбережувальної поведінки студентів. Проведене дослідження дозволило визначити рівень фізичної активності студенток І курсу, а також виявити ключові бар’єри, що перешкоджають її підтриманню. Встановлено, що більшість респонденток мають низький або нестабільний рівень фізичної активності.
Посилання
Бабенко, К., & Афанасьєв, С. (2025). Вплив технології правильного дихання на рухову активність студентів, хворих на бронхіальну астму. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 15–23. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-1-015 DOI: https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-1-015
Боброва, Л. (2020). Моніторинг фізичної підготовленості студентів. Фізичне виховання, (2), 11–14.
Головійчук, І. М. (2013). Аквафітнес як засіб фізичної рекреації студентів спеціальної медичної групи (Канд. дис.). Дніпропетровськ.
Долбишева, Н., & Луценко, І. (2023). Руховий режим студентської молоді сьогодення з урахуванням особливостей організації освітнього процесу. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 31–39. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2023-1-031 DOI: https://doi.org/10.32540/2071-1476-2023-1-031
Луценко, І. М., & Долбишева, Н. Г. (2022). Рухова активність студентської молоді в умовах сьогодення. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання і спорт, (1), 28–38. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2022-1-04 DOI: https://doi.org/10.26661/2663-5925-2022-1-04
Мудрик, Т. (2022). Формування мотивації до фізичної культури у студентів спеціальностей «Гуманітарні науки». Вісник Кам’янець-Подільського університету, (18), 62–68.
Пітель, З. (2021). Фізична активність студентської молоді в умовах дистанційного навчання. Молодь і ринок, 5(196), 55–58.
Похиленко, В. (2020). Індивідуалізація занять фізичним вихованням як засіб формування здоров’я студентів. Теорія і методика фізичного виховання, (4), 22–26.
Радіонова, О. Л., & Логвінова, Я. О. (2024). Рухова активність як важлива умова здоров’язбереження. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (213), 218–222. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-213-218-222 DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-213-218-222
Сироватко, З. В. (2023). Підвищення рухової активності студентів на заняттях з волейболу. Вісник здорового способу життя, (2), 30–35.
Шашлов, М. І. (2023). Сучасні підходи до оптимізації рухової активності студентів закладів вищої освіти. Фізичне виховання, (3), 45–52.
Ainsworth, B. E., Haskell, W. L., Herrmann, S. D., et., all. (2021). 2011 Compendium of Physical Activities: A second update of codes and MET values. Medicine & Science in Sports & Exercise, 53(8), 1286–1294. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002662 DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002662
Kahan, D., & Nicaise, V. (2019). Motivation and physical activity among college students. Journal of American College Health, 67(6), 547–555. https://doi.org/10.1080/07448481.2018.1499652 DOI: https://doi.org/10.1080/07448481.2018.1499652
Tremblay, M. S., et., all. (2020). Canadian 24-hour movement guidelines for adults aged 18–64 years. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 45(10), S57–S102. https://doi.org/10.1139/apnm-2020-0467 DOI: https://doi.org/10.1139/apnm-2020-0467
World Health Organization. (2020). Guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva: World Health Organization. https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Долбишева Ніна, Луценко Ірина, Балджи Ілона
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
