No. 39 (2024)
Modern media language

The problem of verbal aggression in modern linguistic discourse

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-08
Nina Kukhar
Bio

Published 2025-01-23

Keywords

  • linguistic discourse, speech aggression, conflict-generating language tactics, communicative linguistics, psycholinguistics, sociolinguistics, media texts, network discourse

How to Cite

The problem of verbal aggression in modern linguistic discourse. (2025). Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: Philology (Linguistics), 39, 87-96. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-08

Abstract

Complex socio-political processes on the global level, the Russian-Ukrainian war, changes due to the transfer of all types of communication - from politics to interpersonal relations - to social networks caused significant changes in the content and forms of communication. In the scientific literature, these changes have been studied from the viewpoints of psychology, sociology, and jurisprudence, in particular, the nature and forms of verbal aggression, the causes of its occurrence, and methods of prevention. Purpose. The article systematizes the main approaches to the analysis of speech aggression in linguistic discourse, in particular the concepts of communicative linguistics, psycholinguistic and sociolinguistic theories; the specifics of research on verbal aggression in media texts and network discourse are determined. The main method of research was the analysis and synthesis of theoretical material to distinguish approaches to the analysis of verbal aggression, to determine the specifics of research on the manifestations of conflictogenic language strategies in media and network discourses. Results. From the standpoint of communicative linguistics, verbal aggression is a means of manipulation in communicative interaction or control over a communicative situation. In psycholinguistics, the problem of speech aggression is considered through the prism of the relationship between language and mental processes: how speech acts reflect the inner state of a person, their emotions, motivation and cognitive mechanisms. Sociolinguistics interprets the problem of verbal aggression taking into account social and cultural factors that affect the language behavior of individual speakers and social groups. The researchers singled out the dominant language strategies of modern media discourse and the specifics of their impact on the audience. The formation of social networks as an innovative communicative space is accompanied by an increase in manifestations of verbal aggression, which is caused by a decrease in the general level of development of human culture, wartime conditions, informal circumstances of communication (spontaneity, dialogicity, situationality, brevity, expressiveness). Originality. The relevance of the analysis of verbal aggression in the field of linguistics is determined by the number and diversity of research on communicative processes mediated by innovative technologies. Conclusion. A significant part of the research on conflictogenic speech behavior is focused on virtual communication and media texts. It is important to take into account the psychological prerequisites of verbal aggression, in particular interpersonal conflicts, stressful situations, social tension or emotional pressure, which increase the perception of speech acts as aggressive. Conflictogenic communication tactics are the result of emotional states (anger, frustration, envy, fear or a sense of injustice). Verbal negativity can be realized in open (insults, intimidation, threats, bullying) and hidden forms (jokes, mockery, remarks, veiled insults). Mass media are able to shape moods in society or individual communities, using conflict-generating language strategies, therefore, they are platforms for the spread of verbal aggression and a place for its manifestation. In media texts, various means of speech aggression are used depending on the genre, the purpose of the publication and the context. Verbal aggression in network discourse quantitatively and qualitatively prevails over the use of conflict-generating communicative tactics in traditional forms of communication.

Downloads

Download data is not yet available.

References

  1. Білоконенко, Л. А. (2015). Український міжособистісний конфлікт. Київ: Інтерсервіс, 335 с. DOI: https://doi.org/10.31812/0564/1444
  2. Войцехівська, Н. К. (2018). Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 404 с.
  3. Вусик, Г. Л.(2022). Вираження мовленнєвої агресії в українських масмедіа під час російсько-української війни. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство): зб. наук. праць. Дрогобич, № 17, с. 23-27. https://doi.org/10.24919/2663-6042.17.2022.4 DOI: https://doi.org/10.24919/2663-6042.17.2022.4
  4. Волошинович, Н. (2016). Мовленнєва агресія в інтернет-комунікації. Актуальні питання іноземної філології, № 4, с. 32-38. http://nbuv.gov.ua/UJRN/akpif_2016_4_8).
  5. Гуз, О. П. (2010). Особливості вираження вербальної агресії в масмедійному дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія філологічна, вип. 13, с. 154-159.
  6. Ісакова, Т. О. (2016). Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. Серія «Політика», № 4, с. 90-97. http://ippi.org.ua/sites/default/files/isakova.pdf.
  7. Качмар, О. В. (2016). Вербальна агресія та шляхи її подолання. Актуальні проблеми філософії та соціології: науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, вип. 12, с. 55-57. https://hdl.handle.net/11300/11889
  8. Кондратенко, Н. В. (2019). Вербальна агресія у спілкуванні в соціальних мережах: актуалізація етнічних гетеростереотипів. Записки з українського мовознавства. вип. 26(2), с. 227-233. http http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2019_26%282%29__29 DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.181746
  9. Кузик, О. А. (2019). Когнітивні та комунікативні особливості мовленнєвої агресії в політичному дискурсі (на матеріалі електронних видань США і Великої Британії). (Дис. канд. філол. наук). Львів, 296 с.
  10. Кухар, Н. І. (2023). Вербальні вияви агресії в соціальних мережах (на матеріалі анкетування здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць, вип. 36, с. 99-106. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2022-36-99-106 DOI: https://doi.org/10.31652/2521-1307-2022-36-99-106
  11. Кухар, Н. & Гандзюк, В. (2023). Вербальні вияви агресії в соціальних мережах (на матеріалі анкетування здобувачів спеціальності «Журналістика») Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць, вип. 37, с. 111-120. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-111-119. DOI: https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-111-119
  12. Руденко, Н. (2022). Сугестія як засіб формування громадської думки в сучасних англомовних інтернет-виданнях: інформаційно-комунікаційні стратегії та способи їх реалізації. (Дис. док. філ. в галузі журналістики). Суми, 235 с.
  13. Сіваєва, О. (2024). Вербалізація HEALTH в англомовному медійному дискурсивному просторі. (Дис. док. філ. в галузі філології). Київ, 302 с.
  14. Сліпецька, В. Д. (2013). Негатив у комунікації, чи маніпулятивні стратегії і тактики конфліктного спілкування: дослідницькі постулати і перспективи. Вісник Житомирського державного університету, вип. 3(69). Філологічні науки, с. 287-290. http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/9813
  15. Форманова, С. В. (2018). Інвектива в сучасних інтернет-виданнях. Young Scientist, вересень, № 9, с. 121-124. https://goo.su/5Yv9
  16. Форманова, С. В. (2012). Інвективи в українській мові. Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 336 с.
  17. Чекштуріна, В. М. (2021). Соціокомунікаційний аналіз феномена мови ворожнечі в інтернет-середовищі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, том 32 (71), № 4, с. 284-290. DOI https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-3/47 DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-3/47
  18. Цепкало, Т. О. (2024). Мовні стратегії в медійному дискурсі: аналіз та інтерпретація. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), вип. 38, с. 65-71. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-38-08 DOI: https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-38-08
  19. Швелідзе Л. Д. (2021). Мовні засоби реалізації комунікативних стратегій у дискурсі соціальних мереж (на матеріалі української та англійської мов). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Вінниця, 22 с.