Keywords
How to Cite
Abstract
This article has been prepared to mark the 180th anniversary of the birth of the eminent Ukrainian scientist and Nobel laureate Illia Mechnikov. The purpose of this article is to review the contributions of Ukrainian biographical scholarship devoted to the figure of Ilia Mechnikov, a native of Slobozhanshchyna, Ukraine, where he began his teaching and research career (in Odesa). The authors single out, from the broader body of biographical literature, the specifically Ukrainian contribution to Mechnikov studies from the late 19th to the early 21st century. The methodological framework of the study combines general scientific methods (analysis, synthesis, generalization) with special historical approaches (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic, and biographical), based on the principles of historicism, systematization, integrity, scientific objectivity, and verification. The scientific novelty of this research lies in the fact that, for the first time in Ukrainian historiography, a comprehensive review has been made of the works by Ukrainian scholars devoted to the study of Mechnikov’s biography and scientific legacy. This forms the foundation for recognizing his belonging to Ukraine’s civilizational heritage and for identifying him as a Ukrainian scientist. Conclusions. The remarkable personality of Illіa Mechnikov (1845–1916) attracted scholarly attention, including from Ukrainian researchers, even during his lifetime. However, a deeper understanding of his place in science and the significance of his intellectual legacy began only after his death – through extensive obituaries and commemorative publications. During the Soviet era, Ukrainian authors sought to demonstrate that the progress of Soviet science was rooted in the strong traditions established by “progressive” scholars of the imperial period, often classifying Mechnikov unambiguously as a “Russian” scientist. Following the collapse of the USSR, processes of national historiographical formation began. Ukrainian scholarship has justifiably incorporated Mechnikov’s legacy into Ukraine’s civilizational treasury, given that he spent much of his life in Slobozhanshchyna and Southern Ukraine, particularly in Odesa. Therefore, from the perspective of national identification, Illіa Mechnikov should rightly be regarded as a Ukrainian scientist.
References
Андрух, В. С., & Слободян, М. В. (2020). І. І. Мечников: штрихи до портрета (до 175-річчя з дня народження). Актуальна інфектологія, 8(1), 77-83. http://doi.org/10.22141/2312-413x.8.1.2020.196177
Бардах, Я. Ю. (1925). Воспоминания об И. И. Мечникове. Врачебное дело, 1517, 1195-1201.
Бачинська, О. А. (2009). Мечников Ілля Ілліч. Енциклопедія історії України (Т. 6, с. 631). Київ: Наук. думка.
Безредка, А. М. (1926). Воспоминания о И. И. Мечникове. Природа, 7-8.
Безредка, А. М. (1926). История одной идеи. Творчество Мечникова. Харьков: Госиздат.
Belozerov IV, Kiritchenko MI, Protsenko OS, Mishchenko TS, Remnyova NA, Lyadova TI. Ilya Ilyich Mechnikov and the Faculty of Medicine of Kharkiv University. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2020;2b(14):8-13. https://doi.org/10.15407/internalmed2020.02b.008
Бервено, О. М. (2020). Про музей І. І. Мечникова в Дворічній. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини, 2(Б), 38-40.
Васильев, Ю. К., & Васильев, К. Г. (2007). В. В. Подвысоцкий и И. И. Мечников (к 150-летию со дня рождения В. В. Подвысоцкого). Інтегративна антропологія, 1(9), 13-15.
Вергунов, В. А. (2008). Україна та Франція у житті та творчому доробку І. І. Мечникова. Сільськогосподарська мікробіологія, 8, 168-177.
Ворожбіт-Горбатюк, В., Собченко, Т., & Козиренко, С. (2023). Теорія ортобіозу Іллі Мечникова. Новий колегіум, 1-2(110), 105-109.
Галушка, Р. А., Кучма, И. Ю., & Глазунова, Л. И. (2001). Научная деятельность И. И. Мечникова за рубежом. Аннали Мечниковського інституту, 2, 65-69.
Голубнича, Л. (2020). PEDAGOGICAL IDEAS OF ILLYA MECHNYKOV IN THE MODERN CONTEXT. Pedagogy and Psychology, 0(61), 31-42. https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.04
Деколонізація (2025). Деколонізація: оприлюднено переліки осіб та подій, що містять та не містять символіку російської імперської політики. https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/perelik-osib-ta-podiy-shcho-ne-mistyat-symvoliku-rosiyskoyi-imperskoyi-polityky
ДАОО – Державний архів Одеської області.
Дяченко, С. С. (1946). І. І. Мечников: життя і діяльність. Харків: Держмедвидав.
Идеи (1995). Идеи И. И. Мечникова и развитие современного естествознания. Тези конференції. Харків.
Ілля Ілліч Мечников. Фотоальбом. (2005). Харків.
Калита, В. (2006). Эмиль Ру: «Институт Пастера многим Вам обязан». Страницы жизни лауреата Нобелевской премии Ильи Мечникова. Здоров'я України, 4. http://healthua.com/articles/1243.html
Клейн, Б. І. (1947). Ілля Ілліч Мечніков. Київ: Вид-во АН УРСР.
Клімова, О. М., Кордон, Т. І., & Іваненко, М. О. (2012). Концепція ортобіозу І. І. Мечникова та характеристика імунорезистентності при ішемії кишківника у хворих різного віку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, 32, 154-159.
Кузнєцов, В. О. (2011). Становлення та функціонування наукових мікробіологічних шкіл у Новоросійському (Одеському) університеті (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століть) (дис. ... канд. іст. наук). Київ.
Маркевич, А. И. (1890). Двадцатипятилетие императорского Новороссийского университета. Одесса: Эконом. тип.
Мельник, М. (1924). И. И. Мечников: Жизнь, труды, мировоззрение. Харьков.
Мечников, І. (1932). Лекції з порівняльної патології запалення. Харків-Київ: Медвидав УСРР.
Мечников, И. (1917). Лекции о сравнительной патологии воспаления. Москва: Природа.
Мечников, И. (2013). Этюды оптимизма. Харьков: Фолио.
Мечникова, О. Н. (1926). Жизнь Ильи Ильича Мечникова. Москва-Ленинград: Госиздат.
Минухин, В. В., Колотова, Т. Ю., Скляр, Н. И., Воронкина, И. А., Давыденко, М. В., & Казмирчук, В. В. (2020). Жизнь и творчество И. И. Мечникова. Annals of Mechnikov Institute, 3, 11-35.
Паламарчук, Н. І. (2015). Ілля Мечников – лауреат Нобелівської премії, уродженець України. Сторінки історії, 39, 33-41.
Перцева, Ж. Н. (2016). Женщины в судьбе И. И. Мечникова. Медичний університет, 3-4, 7.
Петрюк, П. Т., Кучма, И. Ю., & Резник, В. И. (2010). Илья Ильич Мечников биографические, научные и психиатрические аспекты (к 165-летию со дня рождения). Annals of Mechnikov Institute, 2, 53-62.
Рогальчук, Л. (2014). З безмежною вірою в силу науки. Дати і події, 1(5), 130-133.
Рогожин, Б. А. (2020). Харьков в жизни И. И. Мечникова. Східноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини, 2(Б), 14-24. https://doi.org/10.15407/internalmed2020.02b.014
Руда, С. П. (2000). Нариси з історії мікробіології в Україні. Київ: ІВЦ Держкомстату України.
Ruda, S. P. (2017). Formation of microbiology as a scientific discipline (to the 100th anniversary of the death of I. I. Mechnikov). History of Science and Technology, 7(10), 204-210. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-204-210
Савчук, В. С. (1994). Естественнонаучные общества Юга Российской империи. Дніпропетровськ: ДДУ.
Севастьянов, В. Д. (2002). Вклад І. І. Мечникова та О. О. Ковалевського в створення сільськогосподарської ентомології в Україні. Вісник ОНУ. Серія Біологія, 7(1), 314-319.
Синявська, О. (2013). Заїра Першина: штрихи до портрету. Історична Україністика в Одеському університеті, 168-189.
Синявська, О. (2020). Олексій Маркевич – історіограф Одеського університету. Південний захід. Одесика, 29, 210-222.
Скрипаль, І. Г. (2018). Мечников Ілля Ілліч. Енциклопедія Сучасної України. https://esu.com.ua/article-66768
Скрипченко, Г. С. (1995). Одесский НИИ вирусологии и эпидемиологии им. И. И. Мечникова. У Очерки развития науки в Одессе, 347-353.
Славетний співвітчизник (2005). Славетний співвітчизник: до 160-х роковин І. І. Мечникова. Каталог виставки. Харків.
Стамблер, І. (2020). Ілля Мечников – засновник геронтології. Східноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини, 2(Б), 29-30.
Третьяков, Д. К. (1945). Мечніков як зоолог. До сторіччя з дня народження Іллі Ілліча Мечнікова (1845-1945). Доповіді АН УРСР, 8-15.
Хмарський, В. (2025). Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних працях з історії Одеського університету (кінець 19 – початок 21 ст.). Бібліотечний Меркурій, 1(33), 132-150.
Чугунов, В. В. (2010). Антропологические исследования И. И. Мечникова в истории сексологии ХIХ-ХХ веков (к 165-летию со дня рождения). Аннали Мечниковського інституту, 2, 49-52.
Щастный, С. М. (1927). Одесский бактериологический институт за 40 лет: речь в торжественном заседании Научной конференции Института 12/IX 1926. Отчет Одес. гос. санит.-бактериол. ин-та им. И. И. Мечникова за 1925-1926, 5-16.
Élie Metchnikoff. Britannica. https://www.britannica.com/biography/Elie-Metchnikoff
Élie Metchnikoff. Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/%C3%89lie_Metchnikoff
Ezepchuk, Yu. V., & Kolybo, D. V. (2016). Nobel Laureate Ilya Mechnikov: Life story and career. The Ukrainian Biochemical Journal, 88(6), 98-109. https://doi.org/10.15407/ubj88.06.098
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2025 Olena Synіavska, Vadym Khmarskyi