Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is to analyze the influence of the «female factor» in the family of General Judge Vasyl Kochubey (about 1640–1708), to trace the role of women in supporting the socio-political activity of this family in the elite environment of the Hetmanate. Based on historical sources, contemporary reports and historical intelligence, the author paints a portrait of his wife Lyubov Kochubey and daughters. The methodology of the research his based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical methods (historical-structural, historical-anthropological, historical-comparative, prosopographic) with the principles of historicism and objectivity. The application of these methods made it possible to conduct a systematic analysis of the sources, which in their interconnection helped to characterize the activities of the "female" component of the Kochubey family, to analyze the relationships between family members and their environment. Scientific novelty of the work is that for the first time a comprehensive analysis of the situation of women from the family of V. Kochubey has been made, their role in the socio-political and economic sphere was determined. The history of the acquisition and return of Kochubei land holdings during the second half of the 17th–18th centuries is traced from new positions. Conclusions. Research and reproduction of the biography of the Cossack-officer family Kochubey, showed that its representatives were part of the elite stratum of society of the Hetmanate. Successful marital contacts led to the enrichment of the family, the formation of its property potential, provided political and economic support. The members of the family became related to Zhuchenko, Skoropadsky, Obidovsky, Mazepa, Chuykevych, Apostol, Sulima, Zabila, through whose ties vital issues were resolved. During the investigation initiated after V. Kochubey’s denunciation of Hetman I. Mazepa, his wife L. Kochubey supported the family, defending her rights and interests using family ties. It is observed that the «female factor» played a major role in the return of land holdings, which were selected by order of Russian Tsar Peter I.
References
Бантыш-Каменский, Д. Н. (1830). От избрания Мазепы до уничтожения Гетманства. История Малой России (в 3 ч. Ч. 3, 264 с.). Москва: Типография С. Селивановскаго.
Будзар, М. М. (2016). Місце жінки в сімейній історії українського панства: чотири Катерини родини Ґалаґанів. Київські історичні студії, (1 (2), С. 115–177.
Буряк, Л. І. (2003). Повсякденне життя козацької еліти Лівобережної України XVIII ст. крізь призму матеріального світу. Соціум. Альманах соціальної історії, 2, С. 197–206.
Гаврилишина, Н. А. (2014). Рід Кочубеїв в історії Лівобережної Гетьманщини (середина XVII– кінець XVIII ст.): дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 – Історія України). Київ, 254 с.
Гуржій, О. І. (2002). «Іван носить плахту, а Настя – булаву» Суспільно-політичний портрет елітної жінки першої третини XVIII ст. Соціум. Альманах соціальної історії. 1, С. 219–230.
ДАПО – Державний архів Полтавської області.
Дзюба, О. М. (2012). Приватне життя козацької старшини XVIII ст. (на матеріалах епістолярної спадщини). Київ: Інститут історії України НАНУ, 347 с.
Журавльов, Д. В. (2007). Мазепа: людина, політик, легенда. Харків: Фоліо, 384 с.
ІР НБУВ – Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Кочубей, А. В. (1890). Семейная хроника. Записки Аркадия Васильевича Кочубея. 1790–1873. Санкт-Петербург: Типография Пантелеевых, 314 с.
Кривошея, В. В. (2010). Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. Київ: «Стилос», 792 с.
Кривоший, О. П. (2005). Жінка в суспільному житті за козацької доби. Ред. В. Борисенко, Українки в історії (сс. 33–42). Київ: Либідь.
Лазаревский, А. М. (1876). Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII–XVIII вв. Москва: Тип. Грачева и К., 96 с.
Лазаревский, А. М. (1891). Полтавщина в XVIII веке. Киевская старина, 34, С. 357–374.
Левицкий, О. И. (1909). Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в XVI–XVII вв. Киев, 120 с.
Маркевич, Н. А. (1842). История Малороссии (в 5 т., Т. 4). Москва: Типография Августа Семена, 483 с.
Милорадович, Г. А. (1888). Родословная дворян и князей Кочубеев. Киевская старина, 8, С. 46–49.
Милорадович, Г. А. (1901). Родословная книга Черниговского дворянства (в 2 т., Т. 2). Санкт-Петербург: Санкт-Петербурская губернская типография, 316 с.
Модзалевский, В. Л. (1910). Малоросийский родословник (в 4 т., Т. 2). Киев: Типография Товариства Г. Л. Фронцкевича, 720 с.
Павленко, С. О. (2009). Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники (2-е вид.). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 602 с.
Петренко, І. М. (2010). Шлюбно-сімейні відносини в контексті православної повсякденної культури Росії (XVIII ст.). Краєзнавство, 3, С. 97–103.
РГАДА – Российский государственный архив древних актов.
Скрипченко, Н. А. (2013). Клан Кочубеїв (друга половина XVII – кінець XVIII ст.): формування та діяльність. Гілея: науковий вісник, 71, С. 36–40.
Таирова-Яковлева, Т. Г. (2007). Мотря Кочубей и ее роман с гетманом Иваном Мазепой. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana, 1/2, С. 99–104.
Таирова-Яковлева, Т. Г. (2010). Новые данные из биографистики времен Гетманщины в архивах Санкт-Петербурга. Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія, С. 1017–1020.
Таїрова-Яковлева, Т. Г. (2008). До питання про повсякденне життя представниць козацько-старшинських родин початку XVIII ст. Український історичний журнал, 3, С. 202–209.
Томазов, В. В. (2006). Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII – початок ХХІ ст.). Київ: Стилос, 284 с.
Шумило, С. В. (2016). Нове джерело до біографії І. Мазепи та історії зв’язків української козацької старшини з центром православного чернецтва на Афоні. Сiверянський лiтопис, 6, С. 73–84.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2021 Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History