Аборт – злочин чи особисте право кожної жінки (на прикладі підросійської України ХІХ – початку ХХ ст.)
pdf

Ключові слова

аборт, акушерка, контрацептиви, кримінальна відповідальність, пологовий притулок

Як цитувати

Кругляк, М. (2021). Аборт – злочин чи особисте право кожної жінки (на прикладі підросійської України ХІХ – початку ХХ ст.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 37, 17-31. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-37-17-31

Анотація

Метою статті є прослідкувати еволюцію ставлення державної влади та громадськості (як у місті, так і в сільській місцевості) підросійської України до абортів упродовж ХІХ – початку ХХ ст., визначити причини вчинення абортів, способи та умови абортування, поширеність цього явища в досліджуваний період, покарання за такий злочин. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація) та спеціально-історичних методів (історико- структурний, конструктивно-генетичний, історико-компаративістський) з принципами історизму, об’єктивності, системності, верифікації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній та зарубіжній історіографії здійснено спробу комплексно розглянути проблему абортів у Російській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі підросійської України), зокрема, визначено особливості ставлення до абортів з боку держави та громадськості, здійснено порівняльний аналіз причин їхнього вчинення, умов та засобів абортування, доступності подібних операцій у сільській місцевості та в модернізованому місті. Висновки. Законодавство Російської імперії розглядало аборти як злочин, покарання за який було доволі жорстким, хоч і з тенденцією до лібералізації (від заслання в Сибір й ударів батогом до ув’язнення на декілька років). Попри кримінальну відповідальність на початку ХХ ст. аборти стали невід’ємною складовою повсякденного життя жінок великих міст. Покарання за подібні «злочини» відбувалися нечасто, в основному лише тоді, коли справа набувала значного резонансу в пресі чи коли операція призводила до смерті пацієнтки. Ставлення до абортів у містах і селах було різним: традиційна українська культура засуджувала аборти, розглядаючи їх як злочин проти особистості ненародженої дитини, замах на моральні норми й цінності, суспільну ієрархію. У містах подібні операції робили найчастіше з матеріальних причин, якщо йдеться про представників нижчого класу, або задля уникнення сорому й проведення життя в розвагах (приховання факту позашлюбної вагітності з боку одружених дворянок й т. зв. «нових жінок»). Напередодні Першої світової війни передова громадськість виступала за декриміналізацію абортів.

pdf

Посилання

Avdeev, A., Blum, A., Troitskaya, I. (1995). The History of Abortion Statistics in Russia and the USSR from 1900 to 1991. Population, 7, 39–66.

Аборты в 1925 году. (1927). Москва : Изд. ЦСУ СССР, 82 с.

Акушерка Н. В. Василевская. (1905). Киевлянин, 8 мая, 5.

Акушерка Э. Э. Ерыклинцева. (1904). Киевлянин, 28 декабря, 8.

Архиеп. Стефан об абортах. (1914). Утро, 18 марта, 3.

Безгин, В. Б. (2013). Инфантицид и криминальный аборт в сельской России: прошлое и современность. Юридические исследования, 4, 196–229.

Безгин, В. (2020). Повседневный мир русской крестьянки периода поздней империи. Москва : Ломоносов, 248 с.

Буйських, Ю. (2018). Жіночі образи української міфології. Колись русалки по землі ходили…

Харків : Клуб сімейного дозвілля, 320 с.

В медицинском обществе. Аборт. (1912). Утро, 24 января, 5.

В родильном приюте. (1905). Киевлянин, 11 сентября, 6.

В Совете Министров. (1913). Утро, 19 июля, 2.

Вопрос об аборте. (1913). Утро, 5 июня, 3.

ДАЖО – Державний архів Житомирської області.

Дело акушерки Георгиевской. (1901a). Киевлянин, 13 сентября, 3. Дело акушерки Георгиевской. (1901b). Киевлянин, 14 сентября, 3. Дело Дрижды и д-ра Волковича. (1913). Утро, 11 мая, 6.

Дело об искусственном выкидыше. (1901). Киевлянин, 13 января, 3.

Дело о насильственном аборте. (1912). Утро, 10 ноября, 5.

Для ухода за больными. (1898). Киевлянин, 3 марта, 6.

Екатеринослав. (1913). Утро, 7 апреля, 5.

Заседание Секции общественной медицины и гигиены медицинского общества. (1914).

Утро, 2 марта, 7.

З’їзд гінекологів. (1911). Рада, 20 грудня, 2.

«Инструмент» для аборта. (1914). Утро, 18 марта, 6.

Ігнатенко, І. (2016a). Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 224 с.

Ігнатенко, І. (2016b). Народна медицина і магія українців. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 320 с.

Ігнатенко, І. (2017). Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 240 с.

Календарь справочная и адресная книга г. Киева на 1911 год. (1911). Киев : Изд. Правления Общества Скорой Медицинской Помощи в Киеве, 982 с.

Киев и его предместия: Шулявка, Соломенка с Протасовым Яром, Байкова Гора и Демиевка с Саперною слободкою по переписи 2 марта 1874 года. (1876). Киев: Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 402 с.

Кісь, О. (2008). Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Львів : Ін-т народознавства НАН України, 271 с.

Коваленко, Г. (1891). О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губ.

Этнографическое обозрение, 2, 141–149.

Кон, И. С. (2010). Клубничка на березке: сексуальная культура в России. Москва : Время, 608 с.

Кругляк, М. Е. (2020). Проблема підкинутих дітей на тлі модернізаційних процесів Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі підросійської України). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Історія, 33, 24–34. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-24-34

Линденберг, В. (1910). Материалы к вопросу о детоубийстве и плодоизгнании в Витебской губернии. Юрьев : Тип. К. Матиссена, 86 с.

Маєрчик, М. (2013). Дошлюбні інтимні стосунки серед молоді в селах і містах Східної та Центральної України на початку ХХ століття: конструювання традиційних норм. Етнографія статевого життя й тілесності: збірник статей. Київ : Центр культурно-антропологічних студій, ПАТ «ВІПОЛ», 55–67.

Маслійчук, В. (2008). Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. Харків : Харківський приватний музей міської садиби, 128 с.

Миронов, Б. Н. (2000). Социальная история России периода империи (XVIII – начало ХХ в.) : в 2 т. Санкт-Петербург : «Дмитрий Буланин», т. 1, 548 с.

Надзор над родильными приютами. (1896). Волынь, 16 июля, 3.

Новое уголовное уложение (1903). Санкт-Петербург : Изд. Каменноостр. Юрид. Книжн. Магаз. В. П. Анисимова, 253 с.

Паршин, Л. К. (1991). Чертовщина в Американском посольстве в Москве, или 13 загадок Михаила Булгакова. Москва : Книжная палата, 208 с.

Полтава. Громкий процесс об аборте. (1912). Утро, 9 марта, 4.

Полтава. Дело об аборте. (1912). Утро, 7 ноября, 3.

Полтава. Дело об аборте. (1913). Утро, 12 мая, 4.

Полтава. Дело о насильственном аборте. (1912). Утро, 8 ноября, 2.

Пономарева, В. В., Хорошилова, Л. Б. (2009). Мир русской женщины: семья, профессия, домашний уклад: XVIII – начало ХХ века. Москва: Новый хронограф, 352 с.

По Росії. Пироговський з’їзд. (1913). Рада, 6 червня, 2.

Пушкарева, Н., Белова, А., Мицюк, Н. (2021). Сметая запреты: очерки русской сексуальной культуры ХІ–ХХ веков. Москва : Новое литературное обозрение, 504 с.

Родильный приют. (1905). Киевлянин, 2 августа, 1.

«Скорая помощь» (К сегодняшнему освящению новой станции). Деятельность станции за 1913 год. (1914). Утро, 19 января, 6.

Статистика скорой помощи. (1914). Утро, 1 июля, 10.

Съезд гинекологов. Вопрос о наказуемости абортов. (1911). Утро, 18 декабря, 6.

Съезд криминалистов. (1914). Утро, 18 февраля, 4.

Трипольский, П. (1914). Споры о наказуемости аборта. Утро, 23 февраля, 4.

Уложение о наказаниях уголовных и исправительных. (1845). Санкт-Петербург : В Тип. Второго Отд. Собств. Его Имп. Величества Канцелярии, 898 с.

Уложение о наказаниях уголовных и исправительных (1867). Москва : Тип. Шюман и Глушкова, 623 с.

Упрощенная хирургия. (1912). Утро, 25 декабря, 8.

Устав повивальным бабкам. (1830). Полное собрание законов Российской империи, с 1649 года. Том ХХІІІ. С 1789 по 6 ноября 1796. Санкт-Петербург: В Типографии ІІ Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, № 16804, 76–78.

Фабрика янголів. (1912). Рада, 10 травня, 2.

Фавр, В. В. (1910). К вопросу о половых сношениях, о венерических болезнях и онанизме учащейся молодежи. Результаты Харьковской анкеты среди студентов. Харьков : Типография «Печатное дело», 12 с.

Фещенко, Р. (2012). Пойдемте в номера. Украина: малоизвестные страницы истории. Лучшие статьи журнала «Корреспондент» (2004–2011 гг.). Киев : Скай Хорс, 46–50.

Хоменко, С. (2020). «Ад для женщин». В Польше фактически запретили аборты. https://www.bbc.com/russian/features-54650911

Членов, М. А. (1909). Половая перепись Московского студенчества и ее общественное значение. Москва : Издание студенческой медицинской издательской комиссии, 104 с.

Энгельштейн, Л. (1996). Ключи счастья. Секс и поиски путей обновления России на рубеже ХІХ–ХХ веков. Москва : Терра, 570 с.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2021 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##