Keywords
How to Cite
Abstract
The purpose of the article is to provide a comprehensive analysis of the Soviet-era literature on the policy of the leadership of Poland and Romania towards the Army of the Ukrainian People's Republic interned in the camps of these countries. The methodological basis of the study is the principles of historicism, objectivity, systematicity and continuity, which involve the identification and comprehensive study of the source material, taking into account the historical context of its formation. In solving the tasks set, the author used general scientific and special research methods: historiographic analysis and synthesis, historical and comparative, chronological, retrospective, etc. The scientific novelty of the work is that it analyzes, on the basis of an integrated approach, the state of study in Soviet historiography of the policy of the leadership of Poland and Romania in 1921-1924 regarding the interned Army of the UPR, and clarifies the conceptual approaches and methods used by Soviet historians to reconstruct this policy. Conclusions. An analysis of the works of Soviet historians has shown that they were extremely biased in their coverage of the motives that guided Poland and Romania in providing asylum to interned Ukrainian soldiers. These countries were defined as satellites of the great imperialist powers, dependent on them in financial, economic, military and political terms, and used as support bases for political banditry. Despite being rich in factual material, the works of Soviet historians did not provide objective coverage of the evolution of the policy of the government of Poland and Romania toward the interned Army of the UPR. The so-called class principle, which they were forced to strictly adhere to, led to the consideration of this issue only in the context of the Soviet government's struggle against "world imperialism," which in its desire to overcome the socialist system in the Soviet state tried to use the interned Ukrainian military. Facts related to this problem were selected by Soviet historians in a biased manner and assessed apologetically. A number of aspects of this problem were completely ignored.
References
Андрієвський, В. (1923) З минулого. Том ІІ. Від Гетьмана до Директорії. Частина друга: Директорія. Берлін: «Українське слово», 314 с.
Бєлік, А. В. (2013) Система влади в Україні періоду правління Директорії УНР. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 37, С. 100–104. https://doi.org/10.33310/2519-2809-2019-48-2-119-123
Винниченко, В. (1920) Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]. Київ: Відень, Ч.ІІІ. 536 с.
Гай-Нижник П., Лейберов О. (2013) УНР у період Директорії: пошук моделі державного устрою (кінець 1918 – 1919 рр.). – Ніжин, 214 с.
Галаган, М. (2005) З моїх споминів. Київ: «Темпора»,. 656 с.
Донцов, Д. (1954) Рік 1918, Київ. – Торонто: «Гомін України», 128 с.
Дорошенко, Д. (1969) Мої спомини про недавнє-минуле (1914 – 1920) в чотирьох частинах Галицька Руїна – Доба Центральної Ради – Доба Гетьманщини – Доба Директорії. Мюнхен: Українське видавництво, 544 с.
Ковалевський, К. (1960) При джерелах боротьби. Спомини, враження, рефлексії. Іннсбрук, 716 с.
Коновалець, Є. (1928) Причинки до історії української революції. Прага, Накладом Проводу Українських Націоналістів, 40 с.
Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. (1997) Держава і право України. 1917 – 1920: Навчальний посібник. Київ: Либідь, 208 с.
Мазепа, І. (2003) Україна в огні й бурі революції. Київ: «Темпора», 608 с.
Мартос, Б. (1989) Визвольний здвиг України. Ню Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 322 с.
Омелянович-Павленко, М. (2007) Спогади командарма (1917 – 1920): Документально-художнє видання (Упоряд.: М.Ковальчук). Київ: Темпора, 608 с.
Пархоменко, В. А. (2012) Внутрішня політика Директорії УНР у грудні 1918 – січні 1919 рр. (за матеріалами мемуаристики). Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Історичні науки, 3.33, С. 285–294. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2012_3
Пархоменко, В. А. (2019) Історико-мемуарна спадщина Л. Чикаленка про події 1919 р. в Україні. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Історичні науки, 1, С. 95–97. https://doi.org/10.33310/2519-2809-2019-47-1-95-97
Пархоменко, В. А. (2019) Спогади П. Білона про революційні події 1918 – 1919 рр. в Україні. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Історичні науки, 2, С. 119–123. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2019_2_21
Пиріг, Р.Я. (2009) Мемуари сучасників, як джерело з історії Української революції (Р.Я. Пиріг, Ред.). Проблеми вивчення історії української революції 1917 – 1921 рр., 4, 31–58
Стопчак, М. В. (2013) Діяльність Директорії УНР по створенню конституційно-правових засад української державності в сучасній вітчизняній історіографії. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 21, С. 248–255. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2013-21-248-255
Чикаленко, Є. (2011) Щоденник (1918 – 1919). Київ: Темпора, 424 с.
Шаповал, М. (1958) Гетьманщина і Директорія. Нью-Йорк: Видала Українська Громада ім., М. Шаповала, 134 с.
Яблонський, В. М. (2001) Від влади п'ятьох до диктатури одного: історико-політичний аналіз Директорії УНР. Київ: Альтерпрес, 160 с.
Яневський, Д. Б. (2003) Політичні системи України 1917 – 1920 років: спроби творення і причини поразки. Київ: Дух і літера, 767 с.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2020 Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History