Політика Польщі та Румунії щодо інтернованої Армії УНР (1921-1924): сучасна вітчизняна історіографія

Автор(и)

  • Микола Стопчак Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно- економічного університету

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-118-129

Ключові слова:

уряди Польщі та Румунії, сучасна вітчизняна історіографія, історіографічний процес, інтернована Армія УНР, українська військова еміграція

Анотація

Метою статті є комплексний аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків щодо політики керівництва Польщі та Румунії стосовно інтернованої у таборах цих країн Армії Української Народної Республіки. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні поставлених завдань використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історіографічного аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний, ретроспективний та ін. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі стану вивчення в сучасній вітчизняній історіографії політики керівництва Польщі та Румунії протягом 1921–1924 рр. щодо інтернованої Армії УНР, з’ясовано концептуальні підходи та прийоми, що використовувались сучасними вітчизняними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї політики. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських істориків засвідчив, що ними здійснено значний поступ у вивченні досліджуваної теми. Отримавши доступ до раніше закритих архівних матеріалів, як вітчизняних, так і зарубіжних, налагодивши співпрацю із закордонними фахівцями-істориками, науковці незалежної України відкинули ненаукові, ідеологічно заангажовані підходи та висновки радянської історіографії щодо політики польського та румунського керівництва стосовно інтернованої Армії УНР. Були усунуті недоліки української зарубіжної історіографії з цієї проблеми, які полягали у наявності низки неточностей, слабкій джерельній базі, що призводило до викривлення історичних реалій. Вітчизняні історики чітко показали, що здійснювана урядами Польщі та Румунії політика щодо інтернованої у таборах цих країн Армії УНР була спрямована на забезпечення власних національних інтересів. Вона видозмінювалась залежно від стану взаємовідносин із своїм агресивним північним сусідом – більшовицькою Росією. Значний вплив на спрямованість цієї політики справляла позиція держав Антанти – переможниці у Першій світовій війні, які вбачали в Армії УНР силу, здатну протидіяти експансіоністським устремлінням більшовицької Росії. Водночас попри значне просування у дослідженні цієї  теми, особливо у 1990-ті роки – на початку ХХІ ст., в останнє двадцятиріччя вітчизняні історики певною мірою послабили увагу до її вивчення. Низка аспектів залишається малодослідженою і потребує подальшого наукового  аналізу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Микола Стопчак, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно- економічного університету

доктор історичних наук, професор (Україна)

Посилання

Виздрик, В. С. & Пехів, В. Б. (2018). Інтерновані частини армії УНР у таборах на території Польщі. Військово-науковий вісник, 29, С. 90–100.

Віднянський, С. В. (2003) Українське питання в міжвоєнній Польщі: основні проблеми й напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці. Український історичний журнал, 2, С. 39–55.

Власенко, В. М. (2008а). Документи і матеріали Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії (1919–1923 рр.). Памятки: археографічний щорічник, 8, С. 129–160.

Власенко, В. Н. (2014b). Третья волна межвоенной украинской политической эмиграции в Румынии. Русин, 4(38), 99–114.

Гетьманчук, М. (2004). Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920–1939 рр.: автореферат дисертації доктора історичних наук: 07.00.02. Львів: Б.в., 34 с.

Гудь, Б., & Голубко, В. (1997). Нелегка дорога до порозуміння: До питання генези українсько-польського військово-політичного співробітництва 1917–1921 рр. Львів: Українські технології, 67 с.

Держалюк, М. С. (1998). Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917–1922 рр. Київ: Оріяни, 240 с.

Дмітрієва, Я. А. (2015). Проблема інтернованих вояків УНР: стан наукової розробки теми в сучасній українській історіографії. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 44(2), С. 200–203.

Калакура, Я. (2012). Зарубіжний світ як предмет дослідження новітньої української історіографії. Український історичний журнал, 5, С. 120–134

Кройтор, В. К. (2007). Українське питання в політиці Румунії (1918–1927 рр.): автореферат дисертації кандидата історичних наук: 07.00.02. Одеса: Б.в. 20 с.

Куций, А. Ф. (2014). Полковник Р. Сушко – учасник Другого Зимового походу 1921 року. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Держава та армія, 784, С. 128–135.

Литвин, С. (2011). Воєнно-політичні обставини Другого Зимового походу Армії УНР. Воєнна історія, 5 (59), С. 7–23.

Павленко, М. І. (1999). Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.). Київ, 1999. 352 с.
Рубльова, Н. С., Рубльов, О. С. (Упорядн.) (2012). Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 624 с.

Савченко, В. (2006). Двенадцать войн за Украину. Харьков: Фолио, 415 с.

Симоненко, Р. (1992). Вічноживі гілки України: Північна Буковина й Північна Бессарабія. Київ: Ін-т історії України АН України, 121 с.

Срібняк, І. В., & Попенко, Я. В. (2019). Діяльність військового відділу Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Румунії, 1920 р. (за матеріалами CAW). Русин, 57, С. 157–178.

Срібняк, І. В. (2000а). Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. Київ, 324 с.

Срібняк, І. В. (2017b). Українці в Бессарабії та Румунії, 1921–1923 рр. (таборове та позатаборове повсякдення інтернованих вояків Армії УНР). Русин, 3(49), С. 122–136.

Срібняк, І. (2019с). Інтернована армія УНР в Польщі (1921–1924 рр.): «блиск і злидні» історіографічного доробку польських та українських істориків за останню чверть століття. Ред. І. Срібняк. Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość. Monografia zbiorowa (сс. 200–212). Warszawa-Toruń.

Срібняк, І. (2019d). Каліш – центр громадсько-політичного життя українських комбатантів у Польщі (перша половина 1920-х рр.): за матеріалами нових розшуків у польських та українських архівосховищах (І. Матяш, Ред.). Україна і Польща: Шляхами міждержавних взаємин, 108–126.

Таравська, Я. (2019). Українська військова еміграція в Чехословаччині, Румунії та балканських країнах (1921–1939 рр.): історіографічний нарис. Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość (сс. 229–233). Warszawa-Toruń.

Трощинський, В. П. (1994). Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. Київ: Інтел, 259 с.

Трощинський, В. П. (кер.). (2003). Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. Т. 5: Українці за межами УРСР (1918–1940). Київ: Генеза, 717 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

21.03.2021

Номер

Розділ

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО, ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ