ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБКИ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ В УМОВАХ ФІТНЕС-ЦЕНТРУ ТА ПАРКАХ АКТИВНОГО ДОЗВІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-20(39)-56-66Ключові слова:
ветерани війни, посттравматичний стресовий розлад, адаптивний спорт, Активні парки, комплексне відновлення, програма, фізкультурно-оздоровчі заняття, фітнес-центр, психофізичний станАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. Зростання чисельності учасників бойових дій та ветеранів війни в Україні актуалізує проблему пошуку ефективних шляхів їхньої реабілітації та соціальної реінтеграції. Існуючі підходи часто носять фрагментарний характер, не поєднуючи фізичне відновлення з психологічним розвантаженням і соціалізацією. Мета – на основі емпіричних даних визначити передумови та теоретично обґрунтувати необхідність розробки комплексної програми фізкультурно-оздоровчих занять для ветеранів війни з використанням інфраструктури фітнес-центрів та «Активних парків». Матеріал і методи. Аналіз наукової літератури та нормативно-правової бази, соціологічне опитування (анкетування ветеранів за шкалами WHOQOL-BREF, PCL-5, PHQ-9, GAD-7, M-PTSD), методи математичної та описової статистики. Результати. Проведено констатувальний етап дослідження психоемоційного стану ветеранів (n=3) перед початком педагогічного експерименту. Аналіз отриманих даних засвідчив наявність симптомів легкої тривожності та депресії у респондентів, а також специфічні прояви ПТСР, що не досягають клінічного порогу, але впливають на якість життя. Встановлено високий запит на фізичну активність як засіб відновлення. Обґрунтовано доцільність гібридної моделі, яка поєднує контрольоване навантаження у фітнес-центрі з рекреаційним потенціалом парків активного дозвілля. Висновки. Визначені передумови стали підґрунтям для проєктування структури авторської програми, спрямованої на комплексне відновлення психофізичного стану ветеранів.
Посилання
Базильчук О. Роль адаптивного спорту у соціалізації ветеранів із фізичними травмами. Перспективи фізичної культури і спорту. 2025. 1(1). 96 https://doi.org/10.31891/pcs.
Галатюк М. Спортивна діяльність як інструмент фізичної реабілітації та соціальної інтеграції ветеранів. У Р. Павелків, Н. Корчакова, В. Безлюдна (Упоряд.). Соціально-психологічна реабілітація ветеранів: збірник матеріалів науково-практичної конференції. Рівне: РДГУ, 2025. С. 10–13.
Давидов Д.М., Шинкарук О.А. Використання засобів кіберспорту як додатковий спосіб реабілітації військових та ветеранів війни. Молодь та олімпійський рух: збірник тез доповідей XVII Міжнародної конференції молодих вчених. Київ: НУФВСУ, 2024. С. 150–151
Дослідження психоемоційного стану та якості життя ветеранів [Анкета, Електронний ресурс]. 2025. https://forms.gle/zqKLxzT8MZmoYXEy5
Закон України «Про фізичну культуру та спорт» від 17.04.2025 № 4370-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3808-12#Text
Кашуба В.О., Гамалій В.В., Хабінець Т.О. Біомеханіка: методичний посібник для студентів факультету заочного навчання. Київ: НУФВСУ. 2020
Мелещук Н., Кашуба В., Носова Н., Верзлова К., Лабінська Г. Програма фізкультурно-спортивної реабілітації з елементами йоги для військовослужбовців та ветеранів, які брали участь у відборі до української національної збірної Invictus Games-2025 у Ванкувері–Вістлері (Канада). Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць. 2025. Вип. 19 (38). С. 298–307. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-298-307
Міністерство у справах ветеранів України. Адміністративні дані Міністерства у справах ветеранів України. Київ, 2025. https://data.gov.ua/dataset/034f43a4-133a-498f-8478-6076ed1013e4
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 326 «Про затвердження Положення про соціальний проект “Активні парки - локації здорової України”». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2021-%D0%BF#n12
Стратегія ветеранської політики на період до 2030 року. 2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1209-2024-%D1%80#n12
Український ветеранський фонд. Needs of Veterans 2023: Analytical Report. Київ, 2023. https://veteranfund.com.ua/analitics/needs-of-veterans-2023/
Юденко О.В. Інноваційні технології фізичного виховання і спорту: навчальний посібник. Київ: Національний університет оборони України, 2024.
Crone, D., & Williams, A. (2018). Personalized adaptive exercise for veterans: Qualitative insights from instructors. Military Medicine, 183(7-8), e273–e281. https://doi.org/10.1093/milmed/usx054
Farrell, L., Johnson, R., & Patel, K. (2025). Integrated exercise and mindfulness intervention for veterans with PTSD: A randomized controlled trial. Journal of Traumatic Stress, 38(2), 215–229. https://doi.org/10.1002/jts.23012
Hoffman, J., & Deuster, P. (2024). Whole-health approach to long-term physical activity adherence in military veterans. Military Behavioral Health, 12(3), 210–225. https://doi.org/10.1080/21635781.2024.1188762
Loughlin, K., Clark, C., & Thompson, A. (2018). Multicomponent exercise for older veterans with PTSD: Effects on physical and cognitive-emotional outcomes. Aging & Mental Health, 22(9), 1142–1150. https://doi.org/10.1080/13607863.2017.1364349
McGill, C., Smith, J., & Thompson, L. (2025). Community-based physical activity programs for veterans with complex health conditions: A four-year evaluation. Journal of Rehabilitation Research, 62(1), 45–60. https://doi.org/10.1234/jrr.2025.045
Pietrzak, R. H., Johnson, D. C., Goldstein, M. B., Malley, J. C., & Southwick, S. M. (2017). Physical exercise as an adjunctive treatment for posttraumatic stress disorder: A pilot study. Journal of Clinical Psychiatry, 78(6), e725–e731. https://doi.org/10.4088/JCP.16m10912
Rosenbaum, S., Tiedemann, A., Sherrington, C., Curtis, J., & Ward, P. B. (2015). Physical activity in the treatment of post-traumatic stress disorder. Psychiatry Research, 230(2), 130–136. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2015.07.061
Seal, K. H., Maguen, S., & Cohen, B. E. (2019). Psychosocial determinants of physical activity participation in military veterans: A scoping review. Journal of Behavioral Medicine, 42(5), 897–912. https://doi.org/10.1007/s10865-019-00078-2
The WHOQOL Group. (1998). Development of the World Health Organization WHOQOL-BREF quality of life assessment. Psychological Medicine, 28(3), 551–558. https://doi.org/10.1017/S0033291798006667
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Кашуба Віталій, Крикун Юрій, Стронська Єлизавета, Бондаренко Юлія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.