No. 37 (2023)
Modern media language

Verbal manifestations of aggression in social networks (based on the questionnaire materials of higher education students majoring in "Journalism")

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-111-119
Vitalii Handziuk
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
Bio
Nina Kukhar
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
Bio

Published 2023-12-20

Keywords

  • verbal aggression, conflict communication, students of the specialty "Journalism", ridicule (taunting), disrespectful comments, threats (intimidation)

How to Cite

Verbal manifestations of aggression in social networks (based on the questionnaire materials of higher education students majoring in "Journalism"). (2023). Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: Philology (Linguistics), 37, 111-119. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-111-119

Abstract

Introduction. In modern linguistics, research into various manifestations of verbal aggression has intensified, particularly in social networks. The priority of the state policy of Ukraine is to ensure the protection of life and health, including mental health, of participants in the educational environment, therefore, in the process of working with students of higher education, the question of the nature of aggression, its forms, ways of spreading and prevention inevitably arises.

Purpose. The article analyzes the phenomenon of verbal aggression as a form of conflictogenic speech behavior in social networks; based on the material of an anonymous survey of students majoring in "Journalism", the level of awareness of students of higher education regarding verbal aggression in the virtual space was determined, and the linguistic means of implementing aggression in the form of ridicule (mockery), disrespectful comments, threats (intimidation) were characterized.

Methods. The main method of research iss anonymous questionnaire of students, the questions of the questionnaire are aimed at determining the linguistic means of aggression in social networks.

Results. The results of the anonymous survey of students majoring in "Journalism" regarding the manifestations of verbal aggression in the virtual space show that only 55 % of respondents are informed about verbal violence in social networks, 27 % of survey participants recognized themselves as the object of bullying. When answering other questions of the questionnaire, students testified to more cases of verbal aggression towards themselves, including verbal insults, mockery, intimidation, etc.

Originality. The relevance of our investigation is due to the strengthening of the processes of speech aggression in general and the insufficiency of studying the problem of verbal violence in the virtual communicative space, in particular, among students.

Conclusion. The results of the anonymous survey of students of higher education majoring in "Journalism" regarding verbal aggression as a form of conflict-causing speech behavior in social networks indicate the need to strengthen work with future media professionals to develop their ability to recognize manifestations of violence and adequately respond to them. In general, we note significant gaps in the knowledge of students of higher education of the speciality "Journalism" regarding verbal aggression - 45% of respondents do not have information about verbal violence in the virtual space. Questionnaire participants singled out the following hierarchy of forms of verbal aggression: disrespectful comments, ridicule (taunting), threats (intimidation), they primarily related to the appearance, behavior, and style of clothing of communicators; language means of aggression are defined as insulting statements, absent vocabulary, jokes (mostly without specification).

Downloads

Download data is not yet available.

References

  1. Аксьонова В. І. Культурні парадигми глобалізації як феномен комунікативного розвитку суспільства. Перспективи. 2014. №3 (61). С. 6−12.
  2. Атака тролів. Онлайн небезпеки для журналістів. JMAMА. https://j- mama.imi.org.ua/article/ataka-troliv-onlajn-nebezpeky-dlya-zhurnalistiv-i6
  3. Бедан В. Проблема кібербулінгу у молодіжному середовищі: теоретичний аналіз. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 1. С. 42−46. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.6 DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.6
  4. Волошинович Н. Мовленнєва агресія в інтернет-комунікації/ Актуальні питання іноземної філології. 2016. № 4. С. 32−38. http://nbuv.gov.ua/UJRN/akpif_2016_4_8
  5. Вусик Г. Л. Вираження мовленнєвої агресії в українських масмедіа під час російсько- української війни. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2022. № 17. С. 23−27. https://doi.org/10.24919/2663-6042.17.2022.4 DOI: https://doi.org/10.24919/2663-6042.17.2022.4
  6. Гуз О. П. Особливості вираження вербальної агресії у масмедійному дискурсі. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер.: Філологічна. 2010. Вип. 13. С. 154−159. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2010_13_28
  7. Демощук М. На словах. Вербальна агресія як форма психологічного насильства. Психолог. 2020. Вип. 6. С. 8−19.
  8. Єльнікова Н. І. Лінгвістичні аспекти вивчення мовленнєвої агресії в українськомовному медіапросторі. Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ. Львів – Торунь, 30 вер.– 1 жовт. 2022 р.). м. Київ, Львів; Торунь, 2022. С. 116−120. https://doi.org/10.36059/978-966-397-263-3/29 DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-263-3/29
  9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) : Закон України від 18.12.2018 № 2657-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. https://zakon.rada.gov.ua/go/2657-19
  10. Ісакова Т. О. Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. Серія «Політика». 2016. № 4. С. 90−97. http://ippi.org.ua/sites/default/files/isakova.pdf
  11. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. Київ, 1996. 190 с.
  12. Кондратенко Н. В. Вербальна агресія у спілкуванні в соціальних мережах: актуалізація етнічних гетеростереотипів. Записки з українського мовознавства. 2019. Вип. 26 (2). С. 227−233. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.181746 DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.181746
  13. Кухар Н. І. Вербальні вияви агресії в соціальних мережах (на матеріалі анкетування здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць. 2023. Вип. 36. С. 99−106. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2022-36-99-106 DOI: https://doi.org/10.31652/2521-1307-2022-36-99-106
  14. Лапа О. В. Явище кібербулінгу як соціально-педагогічна проблема віртуального спілкування сучасних дітей та молоді. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. 2013. Вип. 192(1). С. 291−298.
  15. Летюча Л. Поняття «хейтинг» як вид віртуальної агресії: стереотипне уявлення мовної свідомості студентства. Психолінгвістика в сучасному світі. Том 17 (2022). XVII Міжнародна науково-практична конференція «Психолінгвістика в сучасному світі – 2022» (м. Переяслав, 15-16 грудня, 2022 р.) С. 63−68. https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-63-68 DOI: https://doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-63-68
  16. Міхеєва О. Ю., Корнієнко М. М. Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема. Молодий вчений. № 11(63). 2018. С. 247−251.
  17. Найдьонова Л.А. Кібербуллінґ або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини. Методичні рекомендації. Київ, 2014. 80 с. https://doi.org/10.59416/QXYH4349 DOI: https://doi.org/10.59416/QXYH4349
  18. Прищепа Г. «Мова ненависті» як лінгвістичний маркер «гібридної війни». Психолінгвістика. 2017. Вип. 22 (2). С. 98−112. https://psycholing- journal.com/index.php/journal/article/view/35/24
  19. Сліпецька В. Д. Негатив у комунікації, чи маніпулятивні стратегії і тактики конфліктного спілкування: дослідницькі постулати і перспективи. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2012. Вип. 62. С. 163−166.
  20. Фролова І. Є. Вербалізований конфлікт в контексті культури. Вісник СумДУ. 2006. № 11 (95). Т. 2. С. 77−82.
  21. Храбан Т.Е., Самойленко К.О. Вербальна агресія як навмисна деструктивна поведінка в соціальних мережах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2017. Вип. 29 (2). С. 133−136.
  22. Чекштуріна В. М. Соціокомунікаційний аналіз феномена мови ворожнечі в інтернет- середовищі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 4. С. 284−290.
  23. Швелідзе Л.Д. Мовні засоби реалізації комунікативних стратегій у дискурсі соціальних мереж (на матеріалі української та англійської мов) : автореф. дис. на здобуття вченого ступеня кандидата філол. наук. Вінниця, 2021. 22 с.