Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті на основі сучасного візуального дискурсу висвітлюються питання теоретико-методологічного змісту щодо музейної візуальності, проаналізовано наукові підходи і методи, задіяні у візуальній культурі, приділено увагу особливостям візуалізації та декодування музейного простору, специфіці його моделювання та інтерпретації візуальних конструкцій. Метою статті є аналіз теоретичних основ музейної візуальності, що передбачає вирішення завдання з виокремлення специфіки теоретико-методологічного інструментарію з дослідження візуальності в музейництві, обумовленої розвитком сучасного міждисциплінарного напряму візуальних студій (visual studio), в контексті яких музейна візуальність, як особлива форма візуальної культури, набуває нових ознак. Методологію дослідження склали наукові підходи і методи соціогуманітарного напряму: герменевтичний, культурологічний, семантичний, семіотичний, соціальний та психоаналітичний, зосереджено увагу на міждисциплінарному підході, як ключовому в візуальних студіях. Комплексна теоретична аналітика музейної візуальності дозволила глибше розкрити її можливості. Наукова новизна полягає у представленні актуальних теоретико-методологічних засад через культурологічну концепцію синергії візуальності та музейництва. Уперше, виділяючи з візуальної культури музейну візуальність, аналізується її методологічна база та специфіка функціонування теоретичного механізму в музейному просторі. Висновки. Теоретичні засади візуальних студій значно розширили наукові можливості музейництва як наукової галузі, а ті, що задіяні в сучасних музейних практиках, помітно трансформували музейний простір. Дослідження теоретичного блоку музейної візуальності доводить важливість міждисциплінарного підходу, як ключового, в розвитку візуальних технологій, застосованих в музейних практиках.
Посилання
212–249. URL: http://www.logosjournal.ru/arch/23/art_124.pdf
Бойлен, А. Л. (2021). Візуальна культура (пер. з анг. Г. Левів). Київ : ArtHuss, 208 с.
Вербицька, П. В. (2016). Музейна комунікація в умовах викликів глобалізації. Historical and Cultural Studies, 3, 1, 21–24.
Дубовая, Н. В. (2010). Визуальная культура в аспекте современности. URL: https://sibac.info/conf/pedagog/iii/35579
Дудка, С.-Р. О. (2016). Питання «образу» в інтер’єрному дизайні. Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: зб. статей міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 95-річчю заснування вищої художньої школи Харкова, 13 жовт. 2016 р. Харків : ХДАДМ, 53–54.
Загайська, Д. Л. (2016). Співвідношення символу та метафори, алегорії, образу, знаку як засобів художньої виразності. Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: зб. статей міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 95-річчю заснування вищої художньої школи Харкова, 13 жовт. 2016 р. Харків : ХДАДМ, 66–68.
Ільїна, Г. В. (2018). Ґенеза культури мислення: логос, раціо, візіо : монографія. Київ-Ніжин : Видавець Лисенко М. М., 368 с.
Ковалевська, О. (2016). Візуальні студії в системі сучасного соціогуманітарного знання.
Історіографічні дослідження в Україні, 26. Київ, 208–237.
Ковалевська, О. (2018). Візуальні студії. Нариси з соціокультурної історії українського історієписання / за загал. ред. В. Смолія. Київ : Ґенеза, 119–183.
Кремень, В. Г., Ільїн, В. В. (2020). Презентація візуальної грамотності в освітньому процесі та її експлікація в культурі мислення. Інформаційні технології і засоби навчання, 75. URL: https://www.researchgate.net/publication/339589190 DOI: 10.33407/itlt.v75i1.3660
Маланчук-Рибак, О. (2013). Візуальна культура як дослідницький об’єкт. Мистецтвознавчий автограф, 6–8, 99–106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mznav_2013_6-8_8
Мальковская, И. А. (2008). Визуальная культура: проблема самоидентичности. Гуманитарные науки: теория и методология, 4. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/vizualnaya-kulturaproblema- samoidentichnosti
Новікова, Г. Ю. (2019). Середовищний музей як феномен сучасних креативних індустрій: дисертація кандидата культурології: 26.00.05. Харків, 236 с.
Поляков, Т. П. (2003). Мифология музейного проектирования или «Как делать музей?».
Москва : Рос. ин-т культурологи, 456 с.
Рачков, Є. С. (2015). Методи та підходи візуальної історії: аналіз історіографії. Харківський історіографічний збірник, 14, 27–41.
Сартр, Ж.-П. (2000). Взгляд. Бытие и Ничто: опыт феноменологической онтологии (пер. с фр. В. И. Колядко). Москва : Республика, 324 с. URL: http://yanko.lib.ru/books/philosoph/sartre=butie_i_nichto=ann.htm#_Toc130721409
Усманова, А. (2007). Визуальные исследования как исследовательская парадигма. URL: http://viscult.ehu.lt/article.php?id=108
Усманова, А. (2017). Визуальная культура – это наша повседневность. URL: https://ru.ehu.lt/novosti/almira-usmanovaa-vizualnaja-kultura-jeto-nasha-povsednevnost/.
Ямпольский, М. Ткач и визионер: Очерки истории репрезентации, или О материальном и идеальном в культуре. Москва : Новое литературное обозрение, 616 с.
De Caro, L. (2015). Moulding the Museum Medium: Explorations on Embodied and Multisensory Experience in Contemporary Museum Environments. New Trends in Museology. Nouvelles tendances de la muséologie, 43B, 55–70. DOI: https://doi.org/10.4000/iss.397.
Levin, D. M. (1999). The Philosopher’s Gaze: Modernity in the Shadows of Enlightenment. Berkeley; Los-Angeles; Oxford, 1999. 502 p.
Pink, S. (2006). Future of Visual Anthropology: Engaging the Senses. London; New York : Routledge, 2006. 166 p.
Sandywell, В. (2011). Dictionary of Visual Discourse: a Dialectical Lexicon of Terms. New York : Ashgate, 702 p.
Sturken, М., Cartwright, L. (2009). Practices of Looking: An Introduction in Visual Culture. New York
: Oxford University Press, 345 p.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2021 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія