Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років
pdf

Ключові слова

Волинь, «жінвідділи», ворожі елементи, колгоспи, радянська влада, селянка

Як цитувати

Стародубець, Г. (2020). Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років . Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 32, 9-17. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-32-9-17

Анотація

Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історико-типологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п’ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційно-пропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінок – активісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало- і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.

pdf

Посилання

Codie, Barry (2016). Wife, mother, soldier, worker: depictions of peasant women in soviet propaganda. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the concentration of art history at the University of Dallas, 66 p.

ДАЖО. Державний архів Житомирської області.

Земзюліна, Н. (2013). Ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки, 2, 132-139.

Земзюліна, Н. (2009). Шляхи соціалізації жінок в Радянській Україні 20-х – 30-х. ХХ ст. Гуржіївські історичні читання: Зб. наук. пр., 3, 324–329.

Коршунова, Н. Е., Плотникова, В. М. (2016). Трансформация государственной политики Советского Союза по проблеме положения женщин в социальной и общественно-политической сферах. Вестник ВГУ. Серия: история. политология. Социология, 4, 55–59.

Лабур, О. (2010). «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років. Краєзнавство, 3, 205-213.

Маля, М. (2000). Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917-1991. Київ: Вид-тво «Мегатайп», 608 с.

Мельник, М. Становлення сільських рад у 20-30-х рр. ХХ ст. http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/235-pubstansil.html

Міттінглі, Дарія. «Жінки в колгоспах – велика сила»: хто вони – українські призвідниці Голодомору? http://uamoderna.com/md/mattingly-women-in-kolkhoz

Нагорна, Н. (2011). Соціальні виміри політики більшовиків щодо емансипації жінок у 1920-х роках (на матеріалах компартійних відділів для роботи серед робітниць і селянок УСРР). Українознавчий альманах, 6, 128-136.

Нагорна, Н. (2009). Жіночі делегатські збори в УСРР: мета і сутність функціонування, організаційна структура, значення (1920-1933 рр.). Література та культура Полісся : зб. наук. праць, 56, Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 267–289

Непіпенко, Л. (2019). Гендерна ідеологія та гендерна політика в радянській політичній культурі України періоду НЕПу. Гілея: науковий вісник, 145, 116-123.

Олійник, Н. (2015). Емансипація жінок по-радянськи: особливості та наслідки. Грані, 6, 144-15.

Пошали, І. (2015) В. Радянські жінки : суспільно-правовий статус та реальне становище в Україні в 20-ті роки ХХ століття. Життя і пам’ять: науковий збірник, присвячений пам’яті В’ячеслава Івановича Шамко, Одеса: Homeless Publishing, 2, 153-160.

Пушкарева, Н. (2012). Гендерная система Советской России и судьбы россиянок. Новое литературное обозрение, 117, 8-23.

Сапицька, О. (2007). Сільські жінки України в період підготовки та проведення суцільної колективізації (1928 – середина 1933 рр.): (дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 – Історія України). Луганськ, 199 с.

ЦДАГО України. Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##