Архівні документи про роль органів влади і православного кліру у формуванні позитивного іміджу чорносотенців на Волині на початку ХХ ст.

Анотація

Метою статті є дослідження ролі органів влади та православного духовенства у формуванні позитивного іміджу Союзу російського народу на Волині на початку ХХ ст. Автором проаналізовано комплекси архівних документів, в яких висвітлено ключові напрями діяльності органів імперської влади та православного духовенства у формуванні позитивного іміджу Почаївського відділу Союзу російського народу у досліджуваний період. Методологія дослідження ґрунтується на використанні спеціальних історичних методів (хронологічного та порівняльно-історичного) та загальнонаукових (аналізу, синтезу й узагальнення), статистичного методу, що у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності та поліфакторності створили необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор на основі архівних документів та матеріалів періодичної преси з’ясував роль органів влади та православного духовенства у формуванні позитивного іміджу чорносотенців. Значна частина архівних документів цією роботою вводиться у науковий обіг уперше. Висновки. Унаслідок подій першої російської революції імперська влада пішла на ряд безпрецедентних поступок, відповідно до маніфесту від 17 жовтня 1905 р. дозволено діяльність політичних партій. Восени того ж року після об’єднання ряду монархічних структур утворено Союз російського народу. Незабаром Волинська губернія стала одним із провідних центрів чорносотенного руху в імперії. Чорносотенці користувалися підтримкою органів імперської влади, а на Волині біля витоків організації стояло православне духовенство, яке відіграло ключову роль у формуванні організаційної мережі СРН. Перебувавши на засадах непорушності основ самодержавства та православної церкви й одночасно здійснивши активну діяльність, спрямовану на дискредитацію своїх опонентів, чорносотенці приділяли увагу формуванню свого позитивного іміджу. Активну участь у цьому брало й православне духовенство регіону. Завдяки підтримці органів влади їм за досить короткий проміжок часу вдалося сформувати імідж «захисників селян та православної віри», звинувачуючи у всіх суспільних негараздах опонентів інородців та іновірців. З одного боку, це сприяло зростанню авторитету СРН, а з іншого – загострювало і так складні міжконфесійні та міжнаціональні взаємовідносини на Волині.