Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою статті є дослідження радянських комеморативних практик як інструментів поширення образу російського народу на анексованих українських територіях упродовж 1939 – 1953 рр. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні міждисциплінарних і спеціально-історичних методів, зокрема критичного дискурс-аналізу, наративного аналізу, історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-системного методів. Наукова новизна. Вперше на основі аналізу офіційних наративів, святкових ритуалів та меморіальних практик простежено процес конструювання образу російського народу радянською політикою пам’яті, особливостей його поширення на різних територіях, що були анексовані в роки Другої світової війни. Висновки. Український радянський комеморативний дискурс зображував російський народ як провідну силу у «визволенні» і «возз’єднанні» українських земель, демонстрував його піклування над новими приєднаними територіями, підкреслював історичний і культурний вплив «старшого брата» на розвиток українського народу. Пропагування цього символічного образу активно розпочалося після анексії Закарпатської України, а в післявоєнні роки влада закріплювала його в колективній свідомості, використовуючи різні комеморативні практики. Виголошення подяки російському народу стало обов’язковим ритуалом під час святкувань республіканських ювілеїв, річниць «визволення» та «возз’єднання» українських земель. Проведення масштабних святкувань 800-річчя Москви та ювілеїв О. Пушкіна й О. Суворова передбачало різні цілі на анексованих територіях. Якщо в західноукраїнських областях вони були спрямовані на формування позитивного образу російського народу та підкреслювали тривалість його історичко-культурних зв’язків із місцевим українським населенням, то в Ізмаїльській області вони сприяли закріпленню російськоцентричної моделі офіційної пам’яті регіону.
Посилання
Brandenberger, D. (2002). National Bolshevism: Stalinist Mass Culture and the Formation of Modem Russian National Identity, 1931–1956. Cambridge and London: Harvard University Press, 378 p.
Drozdov, V. (2022). Soviet Politics of Memory in Southern Bessarabia and Northern Bukovyna: Representation of the Past and Mythmaking during World War II. PLURAL. History, Culture, Society, 10(2), 85–102. https://doi.org/10.37710/PLURAL.V10I2_4
Frunchak, S. (2010). Commemorating the Future in Post-War Chernivtsi. East European Politics and Societies, 24(3), 435–463. https://doi.org/10.1177/0888325410364673
Gillis, J. R. (1994). Memory and Identity: The History of a Relationship. In J. R. Gillis (Ed.), Commemorations: the Politics of National Identity (pp. 3–24). Princeton: Princeton University Press, 290 p.
Petrone, K. (2000). Life Has Become More Joyous, Comrades: Celebrations in the Time of Stalin. Bloomington: Indiana University Press, 266 p.
Starodubets, G., & Popp, R. (2020). The Policy of Sovietization of the Western Regions of Ukraine in 1944–1953 through the Propagandist Symbols and Rituals. Studia Historica Nitriensia, 24(2), 412–427. https://doi.org/10.17846/SHN.2020.24.2.412-426
Ассман, Я. (2004). Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности (М. М. Сокольская (пер. с нем.)). Москва: Языки славянской культуры, 368 с.
Бельский, С. (1949). Выставки, вечера, мемориальные доски.Придунайская правда,3 червня, 3.
Борзановский, М. (1949). Здесь был Пушкин. Придунайская правда, 15 травня, 3.
Бєляєв, В. (1949). Імені Пушкіна. Вільна Україна, 4 червня, 4.
Білоштан, Я. (1949). Пушкін і Франко. Вільна Україна, 28 травня, 2.
Буков, К., Горинов, М., & Пономарев, А. (Сост.) (1995). Москва военная. 1941–1945: Мемуары и архивные документы. Москва: Мосгорархив, 744 с.
В обласній ювілейній комісії (1949). Вільна Україна, 28 травня, 2.
Ваврик, В. (1947). Наша рідна Москва. Вільна Україна, 6 вересня, 7.
Гриневич, В. А., Даниленко, В. М., Кульчицький, С. В., Лисенко, О. Є. (2004). Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси: в 3 х т. (Т. 2: Радянський проект для України (В. М. Литвин, І. М. Дзюба, Я. Д. Ісаєвич, О. С. Онищенко, В. А. Смолій, С. В. Кульчицький (ред.). Київ: Наукова думка. 531 с.
ДАЛО – Державний архів Львівської області.
ДАОО – Державний архів Одеської області.
ДАЧО – Державний архів Чернівецької області.
До 800-річчя Москви (1947). Вільна Україна, 6 вересня, 8.
Дроздов, В. (2022). Радянський офіційний святковий дискурс і комеморативні практики на приєднаних українських територіях (на прикладі святкування десятиріччя «возз’єднання українського народу»). Zaporizhzhia Historical Review, 6(58), 242–253. 10.26661/zhv-2022-6-58-24
Єкельчик, С. (2008). Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві (М. Климчук, Х. Чушак (пер. з англ.)). Київ: Критика, 303 с.
Єкельчик, С. (2018). Повсякденний сталінізм. Київ та кияни після Великої війни (Я. Стріха (пер. з англ.)). Київ: Laurus, 306 с.
Киридон, А. (2020). Потенціал комеморативних практик у конструюванні національної ідентичності: концептуалізація проблеми. Історична пам’ять, 42, 7–19.
Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам’ятають (С. Шліпченко (пер. з англ.)). Київ: Ніка-Центр, 184 с.
КУІА – Комунальна установа «Ізмаїльський архів».
Леньо, П. (2021). Меморіалізація «визволителів» у період превентивної радянізації Закарпаття (1944–1946 рр.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 2(45), 142–150. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.247558
Мартін, Т. (2013). Імперія національного вирівнювання: Нації та націоналізм у Радянському Союзі (1923–1939) (С. Вакуленко (пер. з англ.)). Київ: Критика, 640 с.
Митинг в городе славы Русского оружия (1950). Придунайская правда, 20 травня, 2.
Міщанин, В. (2015). «Всенародні» свята Народної Ради Закарпатської України (1944–1945 рр.) як елемент радянізації Закарпаття. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Історичні науки, 8, 122–129.
Одуха, А. (1949). Виставка творів О. С. Пушкіна. Вільна Україна, 4 червня, 4. Панчук, Е. (1949). Виставка фотодокументів. Радянська Буковина, 5 червня, 1.
Панчук, М. І., Гошуляк, І. Л., Діброва, С. С., Зінченко, Ю. І. та ін. (Упоряд.) (1994). Національні відносини в Україні у ХХ ст.: збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка, 557 с.
Передова стаття (1945). Торжественное заседание, посвященное годовщине освобождения Советской Украины. Правда Украины, 14 жовтня, 1.
Петровський, М. (1944). Возз’єднання українського народу в єдиній Українській радянській державі. Київ, Харків: Українське державне видавництво, 28 с.
Петровський, М. (1944). Закарпатська Україна (історична довідка). Радянська Україна, 22 грудня, 3.
Промова М. С. Хрущова (1948). Вільна Україна, 25 січня, 3–4.
Пушкинские дни на Измаильщине (1949). Придунайская правда, 7 червня, 1.
РАТАУ (1949). В Республиканском юбилейном комитете по ознаменованию 150-летия со дня рождения А. С. Пушкина. Придунайская правда, 28 травня, 3.
Романченко, І. (1949). Пушкін і Шевченко. Вільна Україна, 5 червня, 3.
Савка, Я. (1947) Фотографії. Вільна Україна, 9 вересня, 1.
Токаренко, Я. (Упоряд.) (1945). Про Закарпатську Україну (Збірник матеріалів). Київ: Українське державне видавництво, 48 с.
Торжество освобожденного народа (1945). Придунайская правда, 29 августа, 3.
Трудящим міста Москви в день 800-річчя столиці від трудящих Львівщини (1947). Вільна Україна, 7 вересня, 2.
ЦДАВОУ – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Шпорлюк, Р. (2000). Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі). Київ: Дух і Літера. http://litopys.org.ua/sporl/sh03.htm
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Віктор Дроздов