МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПЕРЕКЛАДУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
перекладацька компетенція, цифрові технології / цифровізація освіти, навчання перекладу, CAT-інструменти, машинний переклад, пост-редагування, штучний інтелект в освіті, змішане навчанняАнотація
Статтю присвячено комплексному дослідженню методів та технологій навчання перекладу в контексті цифрових трансформацій у сучасній освіті. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі цифрових інструментів у професійній діяльності перекладачів та необхідністю оновлення освітніх програм відповідно до викликів глобалізованого ринку праці. У статті аналізуються теоретичні основи формування перекладацької компетентності в цифровому середовищі, зокрема уточнюється поняття «перекладацька компетентність» та окреслюються ключові моделі технологі чної підготовки майбутніх перекладачів. Основна увага приділяється методологічним викликам, які мають забезпечити ефективне використання цифрових технологій у навчанні, таких як змішане навчання, колаборативні моделі та завдання, орієнтовані на реальні про блеми перекладу. У статті наведено порівняльний аналіз традиційних та інноваційних методів навчання перекладу, з урахуванням використання CAT - інструментів, систем машинного перекладу, технологій пост - редагування та інструментів штучного інтелекту. Крім тог о, окреслено можливості інтерактивних технологій, таких як середовищ віртуальної реальності, онлайн - платформ, цифрових корпусів та автоматизованих інструментів оцінювання. Визначено переваги використання цифрових технологій у освітньому процесі, зокрема, д ля покращення якості навчання, гнучкості навчального процесу та мотивації студентів. Узагальнений аналіз дозволяє зробити висновок про необхідність інтеграції цифрових технологій у курси перекладу, які мають бути орієнтовані на формування відповідних профе сійних компетенцій. Результати дослідження спрямовані на оптимізацію методів викладання перекладу та можуть бути використані у підготовці філологів, викладачів перекладу та розробників освітніх програм.Посилання
Bashmanivsjkyj, O., Vyghivsjkyj, V., Morkotun, S. (2020). Vykorystannja suchasnykh informacijnykh tekhnologhij u procesi navchannja perekladu. Ukrajinsjka polonistyka. Vypusk 17. Pedaghoghichni doslidzhennja, 86 - 93. DOI: DOI: https://doi.org/10.35433/2220 - 4555.17.2020.ped - 1
Джафарова, М. Р. к. (2024). Osoblyvosti post - redaghuvannja tekstiv perekladu ukrajinsjkoju movoju systemamy Deepl Translate ta Microsoft Translate (specializovani anghlomovni teksty). Kharkiv: KhNU, 89. https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/19875
Zorivchak, R.P. (1989). Realija i pereklad. Ljviv: LNU, 108.
Karaban, V.I. (2004). Pereklad angh lijsjkoji naukovoji i tekhnichnoji literatury. Vinnycja: Nova Knygha, 577.
Karaban, V. I., & Mejs, V. (2021). Metodyka navchannja perekladu: suchasni pidkhody. Kyjiv: LNU. 610.
Rudina, M. (2017). Perekladacjka kompetentnistj: naukovo - teoretychnyj ta metody chnyj aspekty jiji formuvannja u studentiv - filologhiv. Ghumanitarna osvita u tekhnichnykh vyshhykh navchaljnykh zakladakh , # 36, Kyjiv, 61 - 68. DOI: DOI: https://doi.org/10.18372/2520 - 6818.36.12240
Stojka, O.Ja. (2025). Cyfrovi tekhnologhiji u metodyci vykladannja inozemnykh mov dlja zabezpechennja jakosti osvity. Visnyk LNU im. Shevchenka. Pedaghoghichni nauky, № 1. 225 - 234.
Cherednychenko, O.V. (2003). Teorija i praktyka perekladu. Kyjiv: Lybid j, 2003, 201.
Bandura, A. (1977). Social Learning Theory: Prentice - Hall, 46. https://www.asecib.ase.ro/mps/Bandura_SocialLearningTheory.pdf
Bandura, A. (1986). Social Foundations of Thought and Action: A Social Cognitive Theory. Prentice - Hall. 617. https://archive.org/details/socialfoundation0000band/page/n17/mode/2up
Bassne tt, S. (2002). Translation Studies. London: Routledge.176.
Bowker, L. (2020). Computer - Aided Translation Technology. Ottawa: University of Ottawa Press, 185.
European Master’s in Translation Competence Framework. EMT Competence Framework 2022 (2023),11. https://commission.europa.eu/system/files/2022 - 11/emt_competence_fwk_2022_en.pdf
Hu, K. (2016). Introducing Corpus - based Translation Studies. Springer, 245. D OI: https://doi.org/10.1007/978 - 3 - 662 - 48218 - 6.
Kiraly, D. (2018). A Social - Constructivist Approach to Translator Education: Empowerment from Theory to Practice. London: Routledge , 216.
Kiraly, D., Soler, M.D.M.H. (201 9). The Interpreter and Translator Trainer Exploring self - efficacy beliefs in symbiotic collaboration with students: an action research project. The Interpreter and Translator Trainer 13(3), 255 - 270. DOI: 10.1080/1750399X.2019.1656405
Kirchhoff, P. (2024). Machine translation in English language teaching. ELT Journal , 78(4), 393 - 400.
Lefevere, A. (2016). Translation, Rewriting and the Manipulation of Literary Fame. London: Routledge, 150.
Li F., Chen X. (2024). Innovation of English Translation Teaching Mode in Virtual Reality Environment. Applied Mathematics and Nonlinear Sciences , 9(1). 1 - 20 . DOI: 10.2478/amns - 2024 - 2369
Newmark, P. (1988). A Textbook of Translation. London: Prentice Hall, 292.
Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill, 341.
Pym A. (2018). A typology of translation solutions. The Journal of Specialised Translation . Issue 30 – July 2018, 41 - 65.
Wenger, E. (1998). Communities of Practice: Learning, Meaning, and Identity . CUP, 318.
Zappatore, M. (2024). Incorporating Collaborative and Active Learning Strategies in the Design and Deployment of a Master Course on Computer‑Assisted Scientific Translation. Technology, Knowledge and Learning. 29, 253 - 308. DOI: https://doi.org/10.1007/s10758 - 023 - 09679 - 1
