Лінгвокогнітивний аспект перекладу сучасного українськомовного дискурсу (на матеріалі дитячої прози)

Анотація

Стрімке зростання цікавості до перекладу української літератури англійською мовою актуалізує потребу в науковому осмисленні механізмів передачі змісту, який виходить далеко за межі формальної відповідності лексичних одиниць. Особливої уваги ця проблема набуває у сфері дитячої літератури, де слово є не лише знаком, а носієм уявлень, емоційних реакцій і когнітивних моделей, притаманних дитячому світосприйняттю. За таких умов переклад потребує не буквального відтворення, а глибокої реконструкції концептуальних структур, що організують художній світ оригіналу. Метою дослідження є аналіз механізмів відтворення ментальних моделей, актуалізованих у текстах сучасної дитячої прози українською мовою та їхніх англійських перекладах, а також виявлення когнітивних, семантичних і рецептивних зрушень, що виникають у процесі перекладної трансформації. У роботі застосовано лінгвокогнітивний підхід, який дозволяє описати переклад як багаторівневий процес реконструкції знання - від поверхової семантики до глибинних концептуальних схем, фреймів і сценаріїв. Аналіз продемонстрував, що адекватність перекладу дитячої літератури не може оцінюватися лише з позицій формальної еквівалентності; перекладачі повинні враховувати щонайменше три критерії - когнітивний, комунікативний та рецептивний. Саме їхня сукупність забезпечує збереження смислових вузлів тексту, його художньої організації та передбачуваних реакцій цільового читача. У висновках обгрунтовано, що лінгвокогнітивна орієнтація розширює традиційні уявлення про адекватність перекладу, зміщуючи акцент із відтворення мовної форми на реконструкцію ментальних моделей та прагматичних функцій твору. Такий підхід дозволяє прогнозувати потенційні когнітивні зсуви й має значні практичні наслідки для перекладу дитячої літератури та перекладознавства загалом.